Приговор № 103995329, 22.02.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12519/16-к

Провадження №1-кп/761/132/2022

В И Р О К

іменем України

22 лютого 2022 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Бугіль В.В.

За участю прокурора Килівник Я.О.,

Обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ЗахисниківМінакова І.В., ОСОБА_2 ,

При секретарі Павлюк Т.О.

розглянувши у відкритому, судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014), по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 42015110330000032 від 09.04.2015 року,-

в с т а н о в и в :

органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ((в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014), за наступних обставин.:

Так, ОСОБА_1 обіймаючи з 05.08.2014 посаду заступника військового комісара-начальника відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 27.03.2015, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, розуміючи, що як службова особа здійснює постійний контроль за виконанням всіма громадянами та посадовими особами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», прийом громадян з питань приписки, призову, відстрочки або звільнення громадян від призову на військову службу, проводить розгляд та прийняття рішень по призовній роботі, листах, скаргах та заяв від призовників, бере участь в організації та забезпеченні роботи районних призовних комісій, організовує підготовку на розгляд цих комісій матеріалів з питань відстрочки або звільнення громадян від призову на військову службу, сприяє районним комісіям з питань приписки та відповідним призовним комісіям в організації медичного огляду, обстеження та лікування допризовників і медичного огляду призовників, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 304 Подільського районного у місті Києві військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ) повідомив ОСОБА_3 про можливість ним сприяти у непризові ОСОБА_4 на строкову військову службу, видати відповідний квиток та звернувся з проханням у передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США за вчинення ним вказаних дій.

09.04.2015 майор ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований неодержання неправомірної вигоди, використовуючи свої владні повноваження заступника військового комісара-начальника відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідальним за призов та відправку на строкову військову службу громадян призовного віку, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) видав ОСОБА_4 направлення для здачі аналізів, проходження флюорографії і повідомив, які медичні документи ОСОБА_4 необхідно буде надати на військово-лікарську комісію.

17.04.2015 о 13:32, ОСОБА_1 , діючи з тих же мотивів та метою, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Подільського районного у м. Києві військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ), під час прийому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , одержав від останнього його медичні документи, зокрема, результати аналізів, флюорографії, та в подальшому сприяючи у непризові на строкову військову службу повідомив ОСОБА_4 про необхідність прибути до Олександрівської клінічної лікарні міста Києва (місто Київ, вул. Шовковична, 39/1) зі своєю медичною карткою для проходження медичного обстеження у день, про який повідомить додатково.

У той же день о 13:35, перебуваючи під контролем співробітників правоохоронних органів майор ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з тих же мотивів та метою, розуміючи значущість займаної ним посади, її статусність як представника влади в сфері військового управління та можливість сприяти у непризові громадян на строкову військову службу, одержав від ОСОБА_3 попередньо обумовлену частину грошових коштів у розмірі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національного банку України складає 21445 гривень 86 копійок.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи з тих же мотивів та метою, використовуючи повноваження заступника військового комісара-начальника відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до старшого лікаря лікарської комісії (старшого лікаря медичного відділення збірного пункту) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , яка одночасно обіймає посаду лікаря-хірурга консультативної поліклініки Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, з проханням сприяти у медичному обстежені

ОСОБА_4 із виявленням захворювання, які є підставою звільнення від призову на строкову військову службу.

19.04.2015 майор ОСОБА_1 , для досягнення свого злочинного умислу направленого на одержання неправомірної вигоди, у телефонній розмові повідомив ОСОБА_4 про необхідність прибути 20.04.2015 до Олександрівської клінічної лікарні міста Києва по вул. Шовковичній, 39/1, м. Київ, де його зустріне особа, ім`я якої майор ОСОБА_1 не назвав.

20.04.2015 о 16:00 ОСОБА_4 виконуючи вимогу майора ОСОБА_1 прибув до вищевказаного медичного закладу та зателефонував ОСОБА_1 для з`ясування проходження медичного огляду. Після повідомлення ОСОБА_1 ОСОБА_4 про перебування в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва, до останнього відразу вийшла ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про прибуття за вказівкою ОСОБА_1 . У свою чергу ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 про обізнаність необхідності прибуття ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_6 , будучи необізнаною про одержання неправомірної вигоди заступником військового комісара-начальником відділення комплектування Подільського районного у місті Києві військового комісаріату майором ОСОБА_1 , виконала прохання останнього та 20.04.2015, 20.05.2015 організувала проходження ОСОБА_4 рентгенографії стоп та хребта у Олександрівській клінічній лікарні міста Києва за відсутності направлення медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті, а також проінструктувала ОСОБА_4 , в яке положення йому необхідно поставити ноги за для отримання на рентгенографії даних про наявність у нього плоскостопості 2-го ступеня та остеоартрозу у таранно-човноподібному суглобі, які є підставою для визнання особи непридатною для військової служби у мирний час, обмежено придатною у воєнний час. ОСОБА_4 з метою викриття злочинних дій ОСОБА_1 виконав настанови ОСОБА_6 . На підставі даних рентгенографії лікар-рентгенолог Олександрівської клінічної лікарні міста Києва ОСОБА_7 поставив ОСОБА_4 діагноз: плоскостопість обох стоп 2-го ступеню з явищами деформуючого артрозу таранно-човноподібного суглобу.

Крім того, ОСОБА_6 проінструктувала ОСОБА_4 , які скарги він повинен висловлювати при проходженні медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті, для того, щоб призовна комісія у подальшому визнала його непридатним для проходження військової служби.

У подальшому в один із днів травня 2015 року ОСОБА_6 передала майору ОСОБА_1 рентген-знімки ОСОБА_4 та висновки лікарів-рентгенологів вказаного призовника.

21.05.2015 ОСОБА_4 прибув за вказівкою майора ОСОБА_1 до Подільського районного у місті Києві військового комісаріату та отримав від останнього свою особову справу, до якої вже були долучені результати аналізів, флюорографії, які раніше ОСОБА_4 передав майору ОСОБА_1 , а також результати рентгенографії, передані ОСОБА_6 .

Того ж дня ОСОБА_4 пройшов огляд у всіх лікарів медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті, та з урахуванням результатів рентгенографії, пройденої ним 20.04.2015 та 20.05.2015 в Олександрівській міській клінічній лікарні міста Києва, та його скарг, які він висловлював лікарям за інструкцією ОСОБА_6 , направлений лікарем-хірургом медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному в місті Києві військовому комісаріаті ОСОБА_8 для проходження додаткового обстеження до Київської міської клінічної лікарні №12.

За результатами проходження ОСОБА_4 обстеження у зазначеному лікувальному закладі у період з 28.05.2015 по 02.06.2015 на підставі рентген-знімків, виконаних 20.04.2015 та 20.05.2015 в Олександрівській міській клінічній лікарні міста Києва, та його скарг, які він висловлював лікарям за інструкцією ОСОБА_6 , ОСОБА_4 встановлено діагноз: кіфоз грудного відділу хребта, остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, двобічна плоскостопість зліва - 2-го ступеня, справа - 1-го ступеня, деформуючий артроз таранно-човноподібних суглобів, незначне порушення функції, про що видано акт № 560037 обстеження стану здоров`я призовника.

ОСОБА_4 отримавши вказаний акт прибув до Подільського районного в місті Києві військового комісаріату та передав даний документ ОСОБА_9 , який повідомив ОСОБА_4 про підготовку усіх документів на військово-лікарську та призовну комісії, а також видачі військового квитка.

На підставі вказаного акту 05.06.2015 лікарем-хірургом медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті ОСОБА_8 складено висновок лікаря про непридатність ОСОБА_4 до військової служби на підставі ст.ст. 62-в, 64-в Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, який в подальшому було затверджено головою медичної комісії для огляду призовників при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті ОСОБА_10 .

В один із днів червня 2015 року призовною комісією при Подільському районному у місті Києві військовому комісаріаті ОСОБА_4 за станом здоров`я визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та зарахований в запас у військовому званні «солдат» та 09.07.2015 на підставі п.п. 2/4 п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 04.04.2006, знятий з військового обліку.

04.07.2015 наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі змінами відповідно до наказу від 13.07.2015 №100) ОСОБА_1 направлено у відрядження в район проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській області на 63 доби, тобто до 08.09.2015, у зв`язку з чим останній не мав змоги довести свій злочинний умисел до кінця у зазначений період.

14.09.2015 о 12:02 майор ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Подільського районного у місті Києві військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ), будучи представником влади уповноваженою на видачу військових квитків, відповідно до п. 5.2.3 настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.01.2002 №35, видав ОСОБА_4 через ОСОБА_5 тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) на ім`я ОСОБА_4 , відповідно до якого останній визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та знятий з військового обліку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, цього ж дня о 13:02 майор ОСОБА_1 , перебуваючи під контролем співробітників правоохоронного органу, знаходячись у своєму службовому кабінеті у приміщенні Подільського районного у місті Києві військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ), діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_5 попередньо обумовлену частину грошових коштів у розмірі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національного банку України складає 10849 гривень 33 копійки, а всього 1500 доларів США, що складає 32295 гривень 19 копійок, після чого ОСОБА_1 був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_11 , допитаний у судовому засіданні, винуватість у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 КК України не визнав, та повідомив, що з 2014 року по 2018 рік займав посаду заступника військового комісара, начальник відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2017 році перейшов на іншу посаду за власним бажанням. Місце роботи на той час знаходилося за адресою вулиця Салютна 4, 3 поверх, 304 кабінет. Обвинувачений повідомив, що з ОСОБА_3 знайомий, але не може пригадати за яких обставин познайомилися. З ОСОБА_12 просто знайомі. Саме дати звернення пана ОСОБА_12 обвинувачений не пам`ятає, але пам`ятає те, що ОСОБА_12 сказав про те, що в нього є друг, який хворий і якому приходять повістки. Обвинувачений йому сказав, що якщо хворий друг то звертайтесь до лікарів, а не до військових тому, що військові хвороби не лікують. З ОСОБА_13 спілкувався як і з усіма призовниками.

Повідомив, що направлення до лікарень військові не надають. Будь яких документів виписаними іншими особами та особисто обвинуваченим ОСОБА_13 не надавались. Вказівки прибути до Олександріївської міської лікарні ОСОБА_13 не давав, але надав пораду. Надав пораду на прохання ОСОБА_13 . ОСОБА_13 скаржився на стан здоров`я, але на що саме не пам`ятає. Скаржився в 2015 році у приміщені військового комісаріату, де саме не пам`ятає.

Повідомив, що не пам`ятає чи ОСОБА_13 повідомляв його про прибуття в лікарню. Обвинувачений підтвердив, що радив звернутися до лікаря ОСОБА_14 . Знає що вона працює лікарем в лікарні, а якої спеціалізації не пам`ятає. ОСОБА_15 не відомо чи зустрічався ОСОБА_13 з лікарем ОСОБА_14 . ОСОБА_14 теж не повідомляла, що в неї був ОСОБА_13 .

Зустрічався з ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на весні в кабінеті, з питанням з яким звертався ОСОБА_16 про хворого друга він з ним і прийшов, і тоді ОСОБА_13 отримав пораду звернутись до лікарів. Обвинувачений повідомив, що від ОСОБА_12 не отримував грошові кошти ніколи та від ОСОБА_13 теж не отримував грошові кошти.

Повідомив, що восени зустрічався з ОСОБА_12 , ціль зустрічі не пам`ятає, обговорювали з ОСОБА_17 про видачу ОСОБА_13 тимчасового посвідчення з відміткою про не придатність до військової служби. 100 відсотків не пам`ятає, але пам`ятає одне, що обвинувачений роз`яснював ОСОБА_12 , що таке тимчасовий військовий квиток, які там відмітки ставляться і з якою метою вони там.

Зазначив, що не пам`ятає чи бачився з ОСОБА_13 , але після ознайомлення зі справою бачив, що ОСОБА_13 не одноразово відвідував військовий комісаріат, але без участі обвинуваченого.

В його обов`язки входить спілкуватись з кожним призовником який прибуває, спілкування проходили коли як, в залежності від завантаження, кількості осіб як прибували, в день викликалось до 50 осіб.

Вказав, що від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не отримував грошових коштів. По матеріалів справи бачив, що ОСОБА_13 прибував до комісаріату після останньої зустрічі, але не пам`ятає чи зустрічались вони особисто. Не пам`ятає чи ОСОБА_13 передавав якісь документи після лікарні.

Визнання непридатним до військової служби, щодо тих хто призивається на строкову військову службу відповідно до вимог закону про військовий обов`язок та військову службу ст. 15 призовні комісії, які формуються розпорядженнями адміністрацій районів у відповідності до вказаних вимог указу президента на проведення чергового призову. Рішення про не придатність приймається на підставі рішення медичної комісії саме тієї адміністративно територіальної одиниці де перебуває на обліку призовник, приймає рішення призовна комісія. Тобто медична комісія радить, призовна комісія колегіальний орган вона приймає рішення.

Перелік осіб, що входять до складу призовної комісії чітко визначені законом про військовий обов`язок та військову службу і жодного разу в минулому і наразі в склад комісії він не входить і навіть не зобов`язаний бути присутнім на ній. Медична і призовна комісія це дві різні комісії, медична комісія не підпорядковується військовим взагалі, це інше міністерство та відомство, а призовна комісія в її склад входить лише один військовий це військовий комісар, а інші особи цивільні, які під керівництвом обвинуваченого фізично не можуть бути, а комісар це керівник, як можливо на нього впливати. Тобто на осіб, які входять до складу комісій обвинувачений не впливає.

Повідомив, що його посада не відноситься до відповідального становища тому, що відповідно до постанови кабміну від 2013 року №703 заступники та начальники відділень додаток 4 до положення, відносяться до районних структурних організацій і відносяться до 7 категорії ранги 15-14 це найвищий ранги у військовій службі.

Також повідомив, що кошти були знайдені між стопками документів, які всунув провокатор ОСОБА_12 , під час розгляду справи обвинуваченому стало відомо і зрозуміло, що ОСОБА_12 ще з 2011 року не одноразово виступав заявником в справах про хабарництво і саме через Голосіївське районне управління поліції і як і в його випадку. Хоча військовий комісаріат розташований в Шевченківському районні. Обвинувачений зазначив, що він впевнений, що ОСОБА_12 підсунув кошти без його відома.

Він впевнений, що хімічна речовина, що була виявлена на долоні була йому передана підчас рукостискання з ОСОБА_12 з його долоні на долонь обвинуваченого. Коштів обвинувачений не бачив і в руки не брав. Обвинувачений не брав ніяких коштів і на відеозаписі не може бути видно бо він їх не брав.

Під час обшуку за місцем проживання було вилучено 100 доларів США і в кабінеті в гаманці 150 доларів, обвинувачений тільки повернувся з зони ООС і брав ці кошти з собою як підтримання невідкладних ситуацій.

Обвинувачений зазначив, що якщо їх повернули то напевно серійні номера не відповідають тим які повинні були бути вручені. Зазначив, що вирішив, що ОСОБА_12 провокатор ознайомившись з матеріалами ще з 11 року і в його всіляких провокативних діях відчувалось.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, та містяться в:

показаннях свідка ОСОБА_4 допитаного у судовому засіданні, який зазначив, що з ОСОБА_12 він знайомий, познайомився з ним близько 5 років тому, перебуває з ним у дружніх стосунках. Свідок перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та отримував звідти повістки, але оскільки знаходився за межами м. Києва, тому не міг з`явитися до районного військомату. При зустрічі ОСОБА_4 . ОСОБА_12 розповів про те, що йому приходять повістки, розказав що переживає через те, що не з`являється, що його може бути притягнуто до відповідальності, на що ОСОБА_12 йому повідомив, що у нього є знайомий, який може надати інформацію, консультацію щодо того чи буде ОСОБА_4 нести відповідальність. У 2015 році ОСОБА_12 зустрічався з ОСОБА_1 з приводу вказаного питання. ОСОБА_12 запитав у ОСОБА_1 чи язва є причиною для відсторонення від військової служби, на що ОСОБА_1 відповів що це не є причиною відсторонення від служби, проте ОСОБА_1 запропонував йому зробити для ОСОБА_4 "білий квиток" і назвав суму 1500 доларів. ОСОБА_4 це обурило, він вважав, що потрібно повідомити про вказаний факт до правоохоронних органів. Заяву про кримінальне правопорушення подали до Голосіївського УП ГУНП у м.Києві (за місцем проживання ОСОБА_12 ), заяву подав ОСОБА_12 . З ОСОБА_1 ОСОБА_4 познайомився у березні-квітні 2015 року, вже після написання заяви, вони з ОСОБА_12 приїхали до військомату, зайшли до кабінету ОСОБА_1 (304). На першій зустрічі ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4 поїхати до районної поліклініки та здати аналізи, дав направленя (флюрограма, аналіз сечі, кардіограму та ще щось). Це необхідно було для подальшого проходження військової комісії. ОСОБА_12 був при цій зустрічі присутній. ОСОБА_4 на наступному тижні поїхав до поліклініки, здав всі аналізи, подзвонив до ОСОБА_12 , який домовився про другу зустріч з ОСОБА_1 . ОСОБА_4 з ОСОБА_12 зустрілись біля військомату, вони прийшли до кабінету ОСОБА_1 , там він їм повідомив, що ОСОБА_4 необхідно буде під`їхати до Олександрівської лікарні, коли саме поїхати він не сказав, просто сказав чекати його дзвінка. Після того ОСОБА_12 сказав ОСОБА_4 вийти з кабінету, а сам залишився у кабінеті, через 5 хвилин ОСОБА_12 вийшов з кабінету та сказав, що він передав ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1000 доларів. Це було ніби 17 квітня 2015 року. Тоді ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 результати аналізів, які він доклав до справи. Коли ОСОБА_4 проходив комісію у військоматі, то аналізи були вже там. На наступному тижні після зустрічі ОСОБА_1 подзвонив до ОСОБА_4 та сказав що останньому треба буде поїхати до Олександрівської лікарні. У Олександрівську лікарню ОСОБА_4 приїхав, подзвонив ОСОБА_1 , він сказав чекати біля лікарні і його там зустрінуть. ОСОБА_4 зустріла ОСОБА_18 , провела його до кабінету приймальні та почала задавати питання, що стосуються здоров`я, вона дивилась чи немає у ОСОБА_4 плоскостоп`я, дивилась спину, сказала, що ОСОБА_4 необхідно буде зробити рентген стоп. На наступний день чи через декілька днів він приїхав робити рентген. Перед рентгеном ОСОБА_19 розповіла йому як треба стати, щоб було виявлено плоскостоп`я. Зробили рентген, вона його подивилась, сказала йти та чекати дзвінка. ОСОБА_6 запитувала ОСОБА_4 хто він та чи він прийшов від ОСОБА_1 ОСОБА_18 питала ОСОБА_4 про його захворюваня, а він ї й відповідав. У ОСОБА_18 були усі документи ОСОБА_4 , він їх не забирав та не передавав. ОСОБА_4 проходив комісію ніби у березні. Прийшовши на зустріч з ОСОБА_1 , останній дав ОСОБА_4 папку з його особовою справою і сказав іти на комісію. ОСОБА_4 пройшов усіх лікарів, ортопед надав йому направлення до 12 лікарні для того, щоб зробити рентген спини. Після всього обстеження ОСОБА_4 хотів зайти до ОСОБА_1 у кабінет та віддати справу, проте його там не було, тому він зайшов у сусідній кабінет - 303 та здав свою справу, підписав повістку. Того ж тижня він поїхав до 12 лікарні для обстеження спини. У 12 лікарні ОСОБА_4 підійшов до лікаря, вона сказала йому здати кров, вона назначила йому лікаря, це був ОСОБА_20 , він повинен був проводити обстеження, проте ОСОБА_20 не оглядав ОСОБА_4 . Лікар сказав, що треба описати знімок і що на це потрібно 2 дні, дав ОСОБА_4 свій номер телефону. Через 2 дні ОСОБА_4 йому передзвонив і він сказав що можна приїхати забрати заключення. Висновки з 12 лікарні ОСОБА_4 передав обвинуваченому. Перед проходженням комісії ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 його особову справу, там були всі знімки, описи. Про час проходження комісії повідомив ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_21 до Олександрівської лікарні і з висновками лікарні ОСОБА_4 був на комісії.

ОСОБА_4 направили з військомату у 12 лікарню. Він прийшов до лікарні, його направили з ординаторської до головного лікаря, який сказав здати аналіз крові та сказав що лікарем ОСОБА_4 буде ОСОБА_20 . ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_20 , він його не оглядав, вони обмінялись номерами телефонів та сказав прийти через 2 дні забрати висновок у старшого лікаря. Милосердов огляд не проводив. Рішення було таким, що у ОСОБА_4 виявили остеохондроз та він був придатний до служби в армії. Тимчасове посвідчення ОСОБА_4 не отримував. ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 тимчасове посвідчення. ОСОБА_12 це посвідчення передав ОСОБА_15 під "чесне слово". ОСОБА_4 не відвідував 14 вересня військомат, був у машині, поруч. ОСОБА_4 відомо, що ОСОБА_12 передав кошти, але вже після того як вручив йому посвідчення, а ОСОБА_4 передав йому кошти (500 доларів).

Також після огляду відомості на видачу тимчасового посвідчення ОСОБА_4 повідомив, що на відомості стоїть не його підпис.

Також ОСОБА_4 повідомив, що захворювань хребта та ступнів ніг у нього не було азаписуючий пристрій належав ОСОБА_12 .

Повідомив, що не звертався до правоохоронних органів, це зробив ОСОБА_12 . ОСОБА_12 до правоохоронних органів ходив самостійно. ОСОБА_4 до ОСОБА_12 не звертався щодо будь яких послуг, а просто розповів свою ситуацію, в ході чого ОСОБА_12 йому розповів про свого знайомого. Хто саме запропонував звернутися до знайомого ОСОБА_12 не пам`ятає. Щодо звернення до знайомого ОСОБА_12 щодо наслідків неявки ОСОБА_4 до військомату - це була його ініціатива. Щодо інших питань він не звертався до ОСОБА_12 .

Точну дату коли ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_22 не відомо, проте повідомив, що це відбулося у 2015 році, де це було не пам`ятає. Лавриненко ОСОБА_4 повідомив що він відвідував подільський військомат та повідомив, що ОСОБА_15 вимагав 1500 доларів за визнання ОСОБА_4 непридатним до військової служби. Йому це стало відомо зі слів ОСОБА_15 . ОСОБА_4 не предавав особисто кошти.

Після того, як ОСОБА_15 висловив вимогу щодо передачі йому 1500 доларів, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 вирішили звернутись до міліції. Сам ОСОБА_23 розповів що звернувся до міліції. ОСОБА_4 пам`ятає лише те, що вони розмовляли про те, що потрібно звернутись. Заздалегідь вони не складали заяву. Зміст заяви ОСОБА_4 відомий зі слів ОСОБА_24 , особисто він її не бачив.

Також ОСОБА_4 повідомив, що його допитував слідчий військової прокуратури.

Після написання заяви ОСОБА_12 та ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_15 тому що була написана вже заява, для того, щоб підтвердити цей факт потрібна була присутність ОСОБА_4 ОСОБА_4 при зустрічі з ОСОБА_15 мав слухати його вказівки.

показаннях свідка ОСОБА_25 допитаного у судовому засіданні, яких повідомив, що з ОСОБА_13 він знайомий, вони відпочивалу в нічному клубі, там і познайомились, перебували у дружніх відносинах 5-6 років. ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_13 проходив огляд у війскоматі. Він розповідав, що йому прийшла повістка з військомату. ОСОБА_3 ОСОБА_15 знає, жодних відносин у нього з ним не має. Познайомились з ОСОБА_15 приблизно у 2017-2018 році, при яких обставинах познайомились не пам`ятає. ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_13 , він йому показував повістку, розповідав, що йому страшно йти до військомату, адже його могли забрати в АТО, на що ОСОБА_3 йому відповів, що знає людину, яка може проконсультувати з цього питання, що може настати через неявку до військомату. Після цього ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_15 , він призначив зустріч у військоматі, де надалі вони і зустрілись. ОСОБА_3 прийшов до військомату з повісткою, розповів йому ситуацію.

При розмові ОСОБА_26 повідомив, що є можливість вирішити це питання за допомогою "білого білету", що ОСОБА_13 не візьмуть до армії за станом здоров`я. ОСОБА_15 одразу повідомив, що це буде коштувати 1500 доларів. Надалі ОСОБА_3 повідомив про це ОСОБА_13 , що необхідно заплатити для отримання квитка. Надалі вони вирішили, що необхідно повідомити до міліції, саме ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів, адже він звертався до ОСОБА_15 . Після подання заяви 9 квітня ОСОБА_3 з ОСОБА_13 зустрічались із ОСОБА_15 , ОСОБА_3 познайомив ОСОБА_13 з ОСОБА_15 , надалі він повідомив про всю процедуру проходження комісії. Надалі ОСОБА_15 попрохав ОСОБА_13 вийти з кабінету та нагадав ОСОБА_3 , що необхідно дати гроші. 17 квітня, ОСОБА_3 приніс гроші ОСОБА_15 у сумі 1000 доларів та передав їх. Після цього ОСОБА_15 сказав, що цього не достатньо, але через те, що в нього більше не було, він погодився на цю суму, та почав вагатись, чи віддадуть йому залишок коштів. ОСОБА_15 сказав, що не віддасть квиток, поки не отримає всієї суми.

У липні-серпні ОСОБА_15 був в АТО тому сказав, що можна вирішити питання через його дружину, на що ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відповіли, що почекають, поки він повернеться. 11 вересня вони розмовляли по телефону та він повідомив, що повернувся з АТО, та сказав, що необхідно зателефонувати перед тим, як приходити за квитком. 13 вересня вони також спілкувались по телефону. 14 вересня ОСОБА_12 зустрічався з ОСОБА_15 , під час зустрічі останній почав говорити, що не віддасть квиток без залишку суми. Тоді ОСОБА_3 передав ОСОБА_15 500 доларів за квиток. ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_13 проходив комісію не в одній лікарні, ходив до лікарів, чиї телефони давав ОСОБА_15 . Отримав тимчасове посвідчення від ОСОБА_26 , після чого передав його ОСОБА_27

показаннях свідка ОСОБА_28 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, що працює на посаді рентген-лаборанта. В її обов`язки входить робити знімки, обробляти та віддавати лікарю на опис. Повідомила, що в 2008 році входила до складу комісії разом з хірургом ОСОБА_29 . Повідомила, що не пам`ятає чи приводила Шабельник ОСОБА_4 до рентген кабінету. Один чи два рази бачила як ОСОБА_29 приводила особисто людей до рентген кабінету. Коли лікар сам особисто має намір провести обслідування, але немає направлення, в такому випадку лікар сам приводить пацієнта до рентген кабінету. 20 квітня 2015 року разом із свідком ОСОБА_28 на чергуванні були ОСОБА_30 та ОСОБА_31 .

Щодо порядку підготовлення рентген знімку повідомила, що черговий лікар говорить на яку саме частину тіла робити знімок, пацієнта заводять до кабінету, говорять йому як він повинен розташуватись, виходять з кабінету, натискають на кнопку, пацієнт виходить, проявляється знімок, просушується та передається лікарю. Вказала, що після виготовлення знімок одразу підписується і його підміна неможлива.

Повідомила, що ОСОБА_1 не звертався до неї з будь-яким проханням.До ОСОБА_28 ніхто з лікарів не звертався з проханням щодо ОСОБА_32 . Вказала, що не знайома з ОСОБА_33

показаннях свідка ОСОБА_34 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, що не знайома з ОСОБА_1 . Повідомила, що у 2015 році працювала на посаді рентген-лаборанта і в її обов`язки входило робити рентген-знімки. Для того, щоб зробити рентген-знімок лаборанту необхідне направлення лікаря або картка хворого. Час виготовлення знімку 10-20 хвилин, іноді більше. ОСОБА_34 була на чергуванні 20.04.2015 року разом із лаборантом ОСОБА_35 .

Також повідомила, що лікар-хірург ОСОБА_29 приводила пацієнтів до кабінету, проте точно цього не пам`ятає. За одну зміну могло бути близько 60 пацієнтів.

ОСОБА_36 також пояснила, що підміна знімку неможлива, оскільки одразу після виготовлення знімок підписується.Щодо процедури виготовлення знімку надала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_28

показаннях свідка ОСОБА_7 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щопрацює лікарем-рентгенологом та в її обов`язки входить прийом пацієнтів, опис знімка і його видача. Щодо часу процедури пояснила, що все залежить від ситуації, і від віку людини, зазвичай процедура триває хвилин 30-40, але інколи і більше. Вказала, що в журналі запису пацієнтів вказується: ПІБ, вік, адреса, хто з лікарів направив пацієнта, який саме знімок зробили, та заключення. Вказала, що лікарі направляли пацієнтів. Повідомила, що запис у журналі відносно ОСОБА_32 робила лаборант, а далі запис продовжено нею. Обставин знімку ОСОБА_13 не пам`ятає. Особу з прізвищем ОСОБА_29 знає, оскільки остання є лікарем-хірургом в лікарні. Особисто ОСОБА_29 не приводила до неї пацієнтів, проте були направлення від неї. Зазначила, що підміна знімку неможлива.

показаннях свідка ОСОБА_8 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щоз обвинуваченим ОСОБА_1 вона знайома по роботі. Вона працювала в медичній комісії воєнкомату хірургом з 1998 по 2016 рік, а ОСОБА_1 був співробітником воєнкомату Подільського району. До її обов`язків входив огляд призовника, у разі виявлення змін або при наявності скарг на здоров`я у призовника, він направлявся на обстеження. В даному випадку призовник був направлений до 12 лікарні на обстеження (ортопедичне відділення) і там було винесено рішення. Заключенняперевіряєтся головним лікарем, і на основі цього висновку районна комісія складає висновок (придатний чи не придатний до служби), після цього обстеження така особа направляється до міської комісії, на основі висновку міської комісії районна комісія виносила рішення.

Свідок повідомила, що не пам`ятає ОСОБА_4 та чи проводила його огляд.

Після огляду в судовому засіданні висновків, вказала, що висновки лікаря підписані нею і відповідно до висновків ОСОБА_4 був придатний до служби, але у нього були захворювання хребта (остеохондроз та кіфоз, плоскостопість).

Свідок зазначила, що ОСОБА_15 при Подільському РВК направляв призовників із заключеннями до міської комісії, проте не мав права направляти призовників у лікарню.

До складу лікарської комісії входило 7-8 чоловік. ОСОБА_15 до складу лікарської комісії не входив.

У 2014 чи 2015 році ОСОБА_15 не звертався до неї щодо огляду призовника, і взагалі ніколи не звертався до неї з будь-якими проханнями. ОСОБА_15 не надавав вказівки їй або керівнику призовної комісії щодо визначення придатності чи непридатності до військової служби призовника, такі рішення приймалися лише комісією.

ОСОБА_37 відноситься до діяльності лікаря ортопеда.

Після того, як ОСОБА_13 надав висновок 12 лікарні з приводу діагнозу у комісії не було питань та суперечностей. Висновок, який виносила свідок ОСОБА_8 , перевірявся міською комісією та був підтверджений комісією.

ОСОБА_1 свідок знає приблизно з 2015-2016 року та охарактеризувала його як добропорядну людину, яка ніколи не зверталась з проханнями про визнання особи непридатною до військової служби.

Про отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 дізналась випадково.

показаннях свідка ОСОБА_38 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щовходить до лікарської комісії приблизно 8 років, але після того як почала виконувати обов`язки і керівництва, у неї не стало часу, а в 2015 року комісій було багато і ОСОБА_38 у них участі не приймала, а приймала участь в них ОСОБА_39 . Навесні 2015 року не приймала участь в комісіях у зв`язку з великою навантаженістю на роботі.

З ОСОБА_1 знайома, бачила його один раз у військоматі, до неї він не звертався з проханнями.

показаннях свідка ОСОБА_40 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щоз 2011 року брала участь в комісіях. До 2015 року комісії були навесні та восени, один раз в тиждень, частіше в середу. Раніше комісія відбувалась в військовому комісаріаті на ОСОБА_41 , а потім переїхали в Шевченківський районний військомат. В комісіях брали участь представники освіти, поліція, медичний працівник, психолог, заступник голови Смирнов. Кулагіна брала участь в комісіях коли у неї була можливість, але у зв`язку з навантаженістю це відбувалось рідко. Офіційно ОСОБА_40 як член комісії була затверджена, але були періоди, що вона підписувались під підписом ОСОБА_42 у зв`язку з тим, що іноді ОСОБА_40 не була членом комісії, а в ОСОБА_42 не було можливості брати участь в комісії - в таких випадках замість Кулагіної брала участь ОСОБА_40 .

Повідомила, що ОСОБА_1 їй знайомий, він брав участь в комісії. Він доповідав яка перспектива, хто є та хто буде. Був період коли ОСОБА_1 був в АТО, тоді його заміняли. ОСОБА_15 до ОСОБА_40 з будь-якими проханнями не звертався.

показаннях свідка ОСОБА_43 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щоє членом комісії. З ОСОБА_1 знайома приблизно з 2012 року. ОСОБА_1 в нарадах приймає участь, а в засіданнях комісії не приймає, він не являється членом призовної комісії. ОСОБА_1 до ОСОБА_43 не звертався з приводу будь-яких питань щодо визнання того чи іншого призовника таким, що не підлягає призову.

показаннях свідка ОСОБА_44 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щоз обвинуваченим перебуває в робочих стосунках. В 2015 році свідок приймав участь в призовних комісіях, точну кількість їх проведення не пам`ятає, але повідомив, що засідань комісії було багато, ОСОБА_1 не входив до складу комісії. Комісії проходили в приміщенні Війського комісаріату Шевченківського району, а в 2015 році - в Подільському В 2015 році. Входили до комісії: секретар комісії, військовий комісар, заступник міліції, представник управління освіти, голова лікарської комісії. Протокол складався після проведення комісії 1-2 дня, його підписували всі члени комісії. Крім того, свідок повідомив, що особа з прізвищем ОСОБА_32 йому не відома. У 2015 році ОСОБА_1 не звертався до ОСОБА_44 з проханнями щодо ОСОБА_32 . В засіданнях комісії ОСОБА_1 участі не брав, був присутній лише на нарадах.

показаннях свідка ОСОБА_45 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щопрацює на посаді головного спеціаліста, у військовий комісаріат прийшла працювати в 2014 році. В її обов`язки входить приймати листи, оформляти особові справи, вносити данні до бази, відповідати за картотеку особових справ. Повідомила, що особова справа видається тільки призовнику, коли йому потрібно пройти медичну комісію, потім він її повертає, чи особову справу надають на запит військового комісара, журнал видачі справ не ведеться. Крім того, свідок ОСОБА_45 повідомила, що ОСОБА_1 є керівником відділення та має доступ до картотеки. ОСОБА_45 також пояснила, що 17 жовтня 2015 року при проведенні обшуку не знайшли справу ОСОБА_13 . Вважає, що справа могла знаходитись у медичній комісії чи на військовому пункті (туди направляють особові справи призовників, які не придатні до служби), проте не знає де саме знаходилась дана справа.

показаннях свідка ОСОБА_46 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щознає обвинуваченого, оскільки вони разом працювали. Працювала на посаді головного спеціаліста з червня 2014 року по серпень 2016 року. Перебувала на посаді провідного спеціаліста, до її обов`язків входила видача документів, зняття постанов, видача документів непридатним особам, яким видавались наступні документи: медична комісія, копія паспорта, заява, від людини, яка збирається отримати документ. Такі відомості заповняється особою, яка видає, ОСОБА_46 чи іншим провідним спеціалістом. Отримати військовий квиток може особа, якої це стосуєтся, в крайньому випадку якщо за станом здоров`я особа не може забрати, це можуть зробити близькі родичі такої особи. Також свідок пояснила, що надана їй на огляд відомість на видачу тимчасових посвідчень заповнювала вона. Чи видавала ОСОБА_4 не пам`ятає. Крім неї мали право видавати такі документи всі, хто працював з нею у відділі.

Крім того, пояснила, що без заяви тимчасове посвідчення видавалось тільки з вказівки керівника. В липні 2015 року вона перебувала на робочому місці. ОСОБА_46 могла видати квиток тільки особисто зі всіма документами, якщо він був внесений. Коли заноситься у відомості особа, то вона має право отримати.

показаннях свідка ОСОБА_47 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щопрацює 5 років на посаді секретаря у Подільському військовому комісаріаті, входить до комісії, але участь в засіданнях не приймає. Протокол складає один з працівників, а ОСОБА_47 його підписує, підходить до інших учасників і вони також його підписують. З ОСОБА_1 свідок ОСОБА_47 спілкувався коли його вперше викликали надавати покази до прокуратури, оскільки хотів порадитись що йому говорити, на що ОСОБА_1 йому порадив говорити, що ОСОБА_48 приймав участь у комісіях, проте це не відповідає дійсності.

ОСОБА_47 не входить до штату військового комісаріату. Його керівник - ОСОБА_49 , яка є старшої медичної сестрою, вона також не входить до штату РВК, вона відноситься до 9 поліклініки Подільського району. До повноважень ОСОБА_47 входить внесення даних в базу щодо призовників, даних в електронну базу за станом здоров`я та рішення про придатність чи не придатність, інших фактичних обов`язків немає. Свідок ОСОБА_47 не був присутнім на комісіях та не бачив інших учасників комісії та чи приймали вони участь чи ні, він не знає. Прізвище ОСОБА_13 йому відоме у зв`язку з тим, що на досудовому розслідуванні про нього запитували, проте ніколи особисто його не бачив. Також свідок повідомив, що скоріше за все, протокол зборів, яким ОСОБА_13 визнано не придатним, підписував він і відвозив його.

Імена всіх осіб, які входили до комісії, не пам`ятає, проте повідомив, що до комісії входила ОСОБА_50 . В протоколах повинні були бути тільки члени комісії - 5 чоловік: ОСОБА_51 , ОСОБА_47 , представник освіти та адміністрації. ОСОБА_1 не звертався до ОСОБА_47 з проханнями та йому невідомо щодо звернення ОСОБА_1 до інших осіб.

показаннях свідка ОСОБА_52 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щопрацює з 2014 року на посаді офіцера відділення призиву, на момент допиту є заступником начальника військового комісаріату. Майора ОСОБА_1 знає, оскільки останній був заступником начальника військового комісару, на даний момент жодних відносин з ним немає. Повідомив, що ОСОБА_1 займався призивом на військову службу. Щодо порядку видачі військових білетів ОСОБА_52 не відомо. ОСОБА_52 займається мобілізаційною підготовкою, іншими питання не займається і інформацією щодо них не володіє. Особу з прізвищем ОСОБА_13 не знає.

показаннях свідка ОСОБА_53 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щоз ОСОБА_1 знайомий, в напрямку своєї діяльності він підпорядковується ОСОБА_54 . В 2015 році хто відповідав за призовників точно не знає, але вважає що це був ОСОБА_1 . ОСОБА_1 охарактеризовує позитивно. Також пояснив, що до медичної комісії та призивної комісії ОСОБА_1 не входить, а посадова особа військового комісаріату не має права направити до медичної установи. Жодної інформації щодо вимагання ОСОБА_1 грошових коштів не має. Про даний випадок ОСОБА_53 повідомив військовий комісар по телефону.

показаннях свідка ОСОБА_6 , допитаного у судовому засіданні, яка повідомила, щомає з обвинуваченим службові відносини. Також ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з 2001 року працює в Олександрійській клінічній лікарні лікарем хірургом. До її обов`язків входить: обстеження, ставлення діагнозу та лікування. Крім того, ОСОБА_6 була заступником голови комісії, до її обов`язків входив розгляд справ, винесення рішення згідно наказу Міністра Оборони України.

ОСОБА_1 знає орієнтовно з 2011 чи 2012 року. Він приводив людей як представник Подільського військкомату. З громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_6 познайомилась в лікарні, він звернувся до неї з проханням не списувати його по наркологічній статті та запитав чи можливо його списати по іншій статті. При обстеженні виявилось, що в нього проблеми з хребтом та великі проблеми зі шлунком. Чи ОСОБА_4 звернувся до неї особисто, не пам`ятає. Чи знайомі ОСОБА_4 з ОСОБА_1 не знає. Скарги у ОСОБА_4 були на болі в спині, він займався спортом, і мав проблеми з хребтом. Діагноз, поставлений ОСОБА_13 , був підтверджений у районній комісії. ОСОБА_6 не пам`ятає чи телефонувала ОСОБА_1 після огляду ОСОБА_4 . Після огляду картки ОСОБА_13 пояснила, що картка підписана нею.

ОСОБА_55 пояснила також, що на огляд записуватись не обов`язково. Огляд особи про придатність - це обов`язкова участь заявника, якщо не придатність, то участь заявника не обов`язкова.

Після огляду картки призовника ОСОБА_13 пояснила, що в картці записано 2 діагнози, на штампі є скорочена копія, яку писав лікар, запис лікаря ортопеда-травматолога. ОСОБА_6 не пам`ятає чи телефонував їй ОСОБА_1 з приводу призовника ОСОБА_4 . ОСОБА_4 проходив обстеження в іншій лікарні.

ОСОБА_6 не вказувала ОСОБА_4 як правильно поставити стопу. Обвинуваченого ОСОБА_1 охарактеризувала як одного з кращих офіцерів комісаріату, який завжди виконував план, поведінка його була коректною, спокійною, на відміну від інших представників.

показаннях свідка ОСОБА_56 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щоне знає ОСОБА_57 . Також пояснив, що працює в київській клінічній лікарні №12 лікарем терапевтом-травматологом з 2001 року, займається лікуванням хворих. З громадянином Комчуком не знайомий. Хто в 2015 році направив ОСОБА_13 на медичний огляд не знає, проте зазначив, що зазвичай це робить військомат, особу направляють з актом і лікарня проводять обслідування з тих підстав, на що особа скаржиться. Після ознайомлення з актом огляду відносно ОСОБА_4 повідомив, що акт підписаний ним.

Після оголошення висновку експерта пояснив, що в даному випадку присутні захворювання: кіфоз грудного відділу хребта та плоскостопість 2 ступеня. Взагалі за 5 місяців може настати покращення, але повноцінно вилікувати за цей строк неможливо. Висновок щодо ОСОБА_58 зробив на основі скарг особи, рентгенів.

При огляді рентгенівських знімків ОСОБА_56 було встановлено, що знімок зроблений не в лікарні №12. Це пояснюється тим, що інколи на обстеження людина приходить вже зі знімками, що мало місце в даному випадку. Лікар рентгенолог робить висновок, а ОСОБА_56 на його основі дає повний діагноз.

Щодо висновку відносно ОСОБА_13 до ОСОБА_56 ніхто не підходив, цей висновок зробив ОСОБА_56 сам та вважає його об`єктивним.

показаннях свідка ОСОБА_59 , допитаного у судовому засіданні, який повідомив, щона момент з 2014 по 2016 рік працював військовим комісаром Подільського РВК, нормативно правові акти якими керувались це Закон України « Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку», 352 постанова про призив та прописку громадян України і директиви начальника генерального штабу. В коло повноважень входило мобілізація військово - транспортних ресурсів, призив громадян на строкову та контрактну службу це основне, решта військова дисципліна. Свідок повідомив, що з ОСОБА_15 знайомий мабуть десь з 2014 або 2015 року коли він був на посаді начальника відділення комлектування, стосунки були службові начальний і підлеглий, з серпня 2014 року по 2016 рік ОСОБА_15 працював начальником відділення комплектування. Його повноваження були визначені 352 постановою про призив та прописку громадян України, 389 постановою про військовий комісаріат та Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу». До його повноважень входило підготовка та проведення призиву громадян на службу, питання альтернативної служби, служби за контрактом та інші повноваження. Повідомив, що призовні комісії створювались на основі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», рішення голови районної служби. Створюється районна призовна комісія, складається проект розпорядження і в цьому проекті визначається згідно законодавства перелік осіб, що входять до складу комісії. Свідок повідомив, що ОСОБА_15 не входив до складу комісії. Військова лікарська комісія визначається за 402 Наказом Міністра оборони України та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», створюється на підставі того ж розпорядження голови райдержадміністрації. Перелік лікарів, які повинні входити до комісії визначається Законом України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку» та 352 постановою. ОСОБА_15 не входив до складу медичної комісії, до його обов`язків входило документальне оформлення призову, що визначається 352 постановою, виконання самого призову та направляти на збірний пункт і там же вони розпреділялися. Свідок повідомив, що з ОСОБА_60 і ОСОБА_12 не знайомий та те, що ОСОБА_15 не звертався до свідка з проханнями. Взаємовідносини між ОСОБА_60 і ОСОБА_15 не відомі. Повідомив, що рішення про непридатність приймається комісією, а потім районною призовною комісією колегіальним складом комісії. До складу вказаних комісій ОСОБА_15 не входив. Факти пливу на комісію не відомі. На думку свідка ОСОБА_15 не міг вплинути на комісію. Також було повідомлено, що свідок перебуваючи у медичному закладі роблячи собі операцію дізнався про присутність у штабі представників прокуратури та поліції та що є підозра в отриманні хабаря. Свідок відразу виїхав туди. Коли прибув то стояла велика кількість людей, стояли з автоматами та чимала кількість людей перебувала в кабінеті начальника відділення комплектування, десь чоловік 10-15, представники прокуратури казали про кошти, але скільки не відомо. Свідок повідомив, що ОСОБА_15 про відносини з ОСОБА_60 та ОСОБА_16 нічого не розповідав. Також те, що був наказ про проведення розслідування і свідку як комісару було оголошено попередження та ОСОБА_15 теж було попередження, було це в 2015 році. Свідок ОСОБА_15 може охарактеризувати як професіонала своєї справи, відданий своїй справі та, що по службі питань не було взагалі.

На його думку впливу на комісію не було. Повідомив, що керуються 389 Постановою, розробляють функціональні обов`язки. Для ОСОБА_15 були розроблені обов`язки та така інструкція доводилась до Колчанова.

рапорті про виявлення кримінального правопорушення ст. оперуповноваженого ВДСБЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_61 згідно якого ОСОБА_62 . Повідомив що його знайомий у військовому комісаріаті Подільського району ОСОБА_1 запропонував останньому зробити військовий квиток непридатного до військової служби (білий квиток) для його знайомого ОСОБА_4 через медичну комісію за 1500 доларів США;

заяві ОСОБА_62 до начальника РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_63 щодо вимагання ОСОБА_1 у останнього неправомірної вигоди;

поясненнях від 06.04.2015 року відбрані у ОСОБА_62 ст. о/у ВДСБЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_61 щодо обставин вимагання неправомірної вигоди у нього ОСОБА_1 ;

протоколі обшуку від 14 вересня 2015 року службового кабінету ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 з додатком до нього у вигляді міні DVD-RW4x диску з відеозаписом обшуку та зразками відбитків і актом відкриття службового кабінету №214 Подільського у м. Києві військового комісаріату;

розпорядженні від 16.03.2015 року №220 Київської міської державної адміністрації «Про створення Київської міської призовної комісії з проведення чергового призову громадян України на строкову військову службу до Збройних Сил України та інших військових формувань України у квітні травні 2015 року та склад цієї комісії;

посадовій інструкції Начальника відділення комплектування заступника військового комісара майора ОСОБА_1 ;

ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2015 року про надання дозволу на обшук за місцем роботи ОСОБА_1 в приміщенні Подільського РВК м. Києва;

протоколі огляду речей вилучених 14.09.2015 під час обшуку службового кабінету заступника військового комісара Подільського РВК в м. Києві ОСОБА_1 та відеокамери СОНИ серійний номер 299094, яка використовувалася як технічний засіб фіксації проведеної слідчої дії;

ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2015 року про накладення арешту на майно вилучене 14.09.2015 року в кабінеті ОСОБА_1 ;

постанова про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 15.12.2015 року;

протоколі обшуку від 14.09.2015 року за місцем реєстрації ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 ;

протоколі огляду речей та документів від 04.12.2015 року які були вилучені 14.09.2015 року у ході обшуку за місцем служби ОСОБА_1 з фототаблицею;

протоколі виїмки від 21.09.2015 року особової справи призовника ОСОБА_4 з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді;

протоколі огляду документації від 15 грудня 2015 року вилучених під час обшуку від 21.09.2015 року;

протоколі проведення слідчого експерименту від 22.10.2015 року з метою перевірки і уточнення відомостей: зазначених у протоколі допиту свідка ОСОБА_4 з фототаблицею;

висновку експерта №207-2015/о від 25.11.2015 року за підсумками якого: згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №7392 Київської міської клінічної лікарні №12 ОСОБА_4 1992 року народження, знаходився на обстеженні та лікуванні в ортопедичному відділенні з 28.05. по 02.06.2015 року з діагнозом заключним клінічним: Кіфоз грудного відділу хребта. Остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта. Двобічна плоскостопість: зліва ІІ ст., справа І ст. Артроз таранно-човнокоподібних суглобів. Незначні функціональні порушення.

Дані вивчення рентгенівських знімків та судово-медичного огляду у ОСОБА_4 , 1992 р.н., свідчать про те, що у нього з боку опорно-рухової системи мають місце наступні захворювання:

- остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта без порушення функції хребта;

- двобічна плоскостопість І ст. без порушення функції стоп. Артроз таранно-човникоподібного суглобу обох стоп.

Вказані захворювання підтверджуються рентгенологічною картиною: наявністю початкових явищ остеохондрозу, кутами та висотою склепіння стоп лівої стопи, які складають 132 градуси та 39 мм, правої стопи, які складають 134 градуси та 37 мм.

На час проведення судово-медичної експертизи дані захворювання не супроводжувалися клінічними проявами, порушення функції хребта та обох стоп.

При вивченні наданих для проведення судово-медичної експертизи рентген знімків у ОСОБА_4 будь-які інші рентгенологічні зміни з боку хребта та обох стоп не виявлені.

Таким чином, діагноз: «Кіфоз грудного відділу хребта. Плосостопість зліва ІІ ст. Незначні функціональні порушення», які виставлялися ОСОБА_4 , не знаходять свого об`єктивного підтвердження, що свідчить про гіпердіагностику вказаних станів.

Враховуючи вищезазначене, захворювання, якими на даний час страждає ОСОБА_4 не підпадають «під перелік хвороб визначених 64-в, 62 в…Наказу МО України №402 від 2008 року».;

Висновку експерта від 02.10.2015 року №656хс згадно якого: на серветках з волокнистого матеріалу, якими було зроблено змиви з лівої та правої руки гр. ОСОБА_1 (як зазначено в постанові про призначенні експертизи) виявлено незначні сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями із спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння на аркуші паперу.

На грошових купюрах, а саме на 5 (п`яти) купюрах номіналом по 100 (сто) доларів США із серійними номерами НВ 12639815К, АВ 2156376D, KK07915740D, KB58043581N, HE39240096D виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями із спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння на аркуші паперу.

На аркуші паперу з вхідним №999 від 16.03.2015 р, а саме на поверхні де є друкований текст, та на аркуші паперу з вихідним №5687 від 17.06.2015 р, а саме на поверхні без написів, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями в межах чутливості використаних методів із спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння.

На серветках з волокнистого матеріалу, яка надана в якості контролю серветки, сліди спеціальної хімічної речовини, в межах чутливості використаних методів дослідження не виявлено.;

висновку експерта від 30.10.2015 року №606/тдд згідно якого: надані на дослідження банкноти 100 доларів США з серійними номерами НВ 12639815К, KK07915740D, KB58043581N, HE39240096D, зразка 2006 року та АВ 2156376D,, зразка 1996 року відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника;

висновку експерта від 30.10.2015 року №643/тдд згідно якого: 1. Підпис напроти прізвища ОСОБА_4 у графі «підпис про отримання» у відомості на видачу тимчасових посвідчень Ф-3 (замість військових квитків) Подільського РВК м. Києва, за липень 2015 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Відповісти на інші питань експертиза не змогла.

супровідному листі від 30.03.2015 року з додатками від військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 до військового прокурора з копією протоколу засідання районної призовної комісії №24 від 14 травня 2015 року;

відповіді на запит слідчому в ОВС військової прокуратури від 05.11.2015 року заступника головного лікаря КМКЛ №12 щодо проходження ОСОБА_4 обстеження в ортопедичному відділенні з 28.05.2015 року по 02.06.2015 року за направленням Подільського РВК;

відповіді на запит слідчого від 30.10.2015 №2600/01 в.о. голови лікаря Олександрівської клінічної лікарні м. Києва щодо проходження ОСОБА_4 обстеження в лікарні в рентгенівському відділенні;

відповіді на запит слідчого від 25.11.2015 року начальника Центральної військово-лікарської комісії ОСОБА_64 щодо надання інформації про процедуру проходження військово-лікарської комісії призовниками.

Відповідь на запит військового прокурора від 27.11.2015 року Подільської РДА з додатками у вигляді копії: розпорядження Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації «Про проведення призову громадян України на строкову військову службу у квітні-травні та жовтні-листопаді 2015 року» від 26.02.2015 №120, на 4 арк.; Копія розпорядження Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації від 26 лютого 2015 року №120 « Про проведення призову громадян України на строкову військову службу у квітні травні та жовтні листопаді 2015 року « від 02.06.2015 №359, на 1 арк.; Копія розпорядження Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації « Про внесення змін до розпорядження Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації від 26.02.2015 №120 «Про проведення призову громадян України на строкову військову службу у квітні травні та жовтні листопаді 2015 року» від 02.11.2015 №673, на 1 арк.; Копія наказу управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації «Про створення призовної комісії Подільського району з проведення чергового призову громадян України на строкову службу до Збройних Сил України та інших військових формувань у квітні-травні 2015 року» від 17.03.2015 №22, на 3 арк.;

відповіді на запит слідчого від 03.12.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_3 з додатками у вигляді: копії наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2015 року №303 Про організаціюроботи збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 під час осіннього призову 2015 року з додатком 1 списком лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 на осінній 2015 року призов громадян на строкову військову службу, на 13 арк.; копія функціональних обов`язків голови лікарської комісії (начальника медичного відділення збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 3 рак, відкрита інформація. Копія функціональних обов`язків старшого лікаря лікарської комісії (старшого лікаря медичного відділення збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 2 арк, відкрита інформація. Копія розпорядку роботи Київського міського збірного пункту на період відправки молодого поповнення до військ, на 2 арк, відкрита інформація. Копія графіку контролю за несенням черговою зміною Київського міського збірного пункту посадовими особами адміністрації збірного пункту, на 1 арк.;

відповіді на запит слідчого від 26.02.2016 року військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 з додатками у вигляді: наказу про проведення весняного призову 2015 року; наказ про вибуття ОСОБА_1 до зони АТО та прибуття останнього із зони АТО.;

відповіді на запит прокурора від 04.12.2015 року ГУ ОМ ГШ ЗСУ з додатками у вигляді завірених копій наказів МОУ від 22.01.2002 №35, від 09.06.2006 №342, від 26.09.2012 №632, від 15.01.2015 №24 та від 18.02.2015 №74;

відповіді на запит військового прокурора від 28.12.2015 року Департаменту охорони здоров`я КМДА з додатком у вигляді Наказу «Про медичне забезпечення весняного призову громадян м. Києва на строкову військову службу у 2015 році» №153 від 17.03.2015 року;

відповіді на запит військового прокурора від 22.12.2015 року від військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 з додатком у вигляді списку за яким до військово-лікарської комісії Київського МВК із Подільського РВК м. Києва надійшла особова справа ОСОБА_4 та рішення щодо стану здоров`я затверджене постановою ВЛК Київського МВК 01.07.2015 року;

протоколі виїмки від 13.10.2015 року з описом речей і документів, які були вилучені у Подільському РВК;

протоколі огляду документації від 22 грудня 2015 року документів вилучених у Подільському РВК;

протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 06.10.2015 року щодо телефонних з`єднань ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з CD-R диском;

протоколі огляду документа від 22.12.2015 CD-R диска з інформацією щодо телефонних з`єднань ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

протоколі виїмки від 13.112015 року тимчасового посвідчення Ф-3 (замість військового квитка) № НОМЕР_1 у ОСОБА_4 ;

протоколі огляду документації від 24.12.2015 року вилученого у ОСОБА_4 посвідчення;

протоколі обшуку від 12.11.2015 року кабінету № 214 у Подільському РВК м. Києва;

протоколі огляду речей від 13.11.2015 вилучених за місцем служби ОСОБА_1 у Подільському РВК м. Києва;

протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2016 року щодо телефонних з`єднань ОСОБА_1 ;

протоколі огляду DVD-R диску з інформацією щодо телефонних з`єднань ОСОБА_1 ;

протоколі огляду від 17.04.2015 року грошових коштів вручених ОСОБА_3 для виконання контролю за вчиненням злочину;

протоколі огляду від 14.09.2015 року вручених ОСОБА_3 для подальшого проведення оперативно-слідчих заходів;

протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 15.09.2015 року пр. імітуванні обстановки злочину ОСОБА_3 17.04.15 в приміщенні Подільського РВК;

протоколі про результати аудіо-,відео контролю за особою від 15.09.2015 року за ОСОБА_1 з додатком у виді носія інформації карта пам`яті MICROCDоб`ємом 2GB;

протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.09.2015 року ОСОБА_1 ;

протоколі про результати контролю за вчиненням злочину та аудіо-, відео контролю за особою від 19.06.2015 року за ОСОБА_1 з додатком у виді носія інформації карта пам`яті MICRO CDоб`ємом 2 GB інв.. №652т від 17.04.15;

протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.06.2015 року з номеру телефону який використовує ОСОБА_1 з додатком у вигляді DVD-R диску №653т;

витягу з книги протоколів комісії по приписці (призовної комісії від 14.05.2015 року ОСОБА_4 ;

відомості на видачу тимчасових посвідчень Ф-3 Подільського РВК м. Києва за липень 2015 року;

медичної документації та карти призовника на ОСОБА_4 ;

оригіналі корінця тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 виданого ОСОБА_4 ;

речові докази у вигляді грошових коштів вилучених у службовому кабінеті ОСОБА_1 в сумі 500 доларів США;

ухвал Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2015,16.04.2015 щодо задоволення клопотань прокурора про надання дозволу слідчому на проведення негласних слідчих розшукових дій.

Крім того безпосередньо у судовому засіданні було досліджено документи які надані стороною захисту, а саме: протокол тимчасового доступу до документів від 07.07.2021 року до документів які знаходяться у Печерському районному суді м. Києва; постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року щодо розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_65 за ч.1 ст.286 КК України; обвинувальний висновок у кримінальній справі №51-3451 по обвинуваченню ОСОБА_65 за ч.1 ст.368 КК України заявником в якій виступав ОСОБА_3 ; протокол тимчасового доступу до документів від 26.05.2021 року до документів які знаходяться у Голосіївському районному суді м. Києва; постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2010 року по справі за обвинуваченням ОСОБА_66 за ч.1 ст.190 КК України заявником в якій виступав ОСОБА_3 .

Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючи законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається з викладеного обвинувачення, ОСОБА_1 обіймаючи з 05.08.2014 посаду заступника військового комісара-начальника відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи службовою особою, ( Вказана обставина сторонами не заперечується і не оспорюється та підтверджується наявними матеріалами провадження), яка займає відповідальне становище, 27.03.2015, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, розуміючи, що як службова особа здійснює постійний контроль за виконанням всіма громадянами та посадовими особами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», прийом громадян з питань приписки, призову, відстрочки або звільнення громадян від призову на військову службу, проводить розгляд та прийняття рішень по призовній роботі, листах, скаргах та заяв від призовників, бере участь в організації та забезпеченні роботи районних призовних комісій, організовує підготовку на розгляд цих комісій матеріалів з питань відстрочки або звільнення громадян від призову на військову службу, сприяє районним комісіям з питань приписки та відповідним призовним комісіям в організації медичного огляду, обстеження та лікування допризовників і медичного огляду призовників, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 304 Подільського районного у місті Києві військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ) повідомив ОСОБА_3 про можливість ним сприяти у непризові ОСОБА_4 на строкову військову службу, видати відповідний квиток та звернувся з проханням у передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США за вчинення ним вказаних дій.За обставин викладених в описовій частині 17.04.2015 року отримав від ОСОБА_5 1000 доларів США, а 14.09.2015 року отримав від ОСОБА_5 ще 500 доларів США передавши останньому тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 видане ОСОБА_4 та в подальшому був затриманий. Однак, з матеріалів кримінального провадження та клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими вбачається, що ОСОБА_1 на час інкремінованого йому злочину не займав відповідального становища.

Як вже зазначалося вище згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, дійсно, відповідно до п.4 «Інструкції про порядок присвоєння рангів державним службовцям Збройних Сил України» затвердженої Наказом МО України №455 від 15.12.1998 року (які діяли на час вчинення інкремінованого діяння), посади державних службовців управлінь армій, корпусів, міських та районних військових комісаріатів відповідно до переліків (додатки 3, 4) віднесені до 7 категорії і їм може бути присвоєно 13,14,15 ранг.

У Додатку №4 «перелік посад державних службовців військових комісаріатів» до п.4 «Інструкції про порядок присвоєння рангів державним службовцям Збройних Сил України», посада яку займав ОСОБА_1 , начальник відділення, входить до вказаного переліку.

У додатку №5 «Перелік посад працівників Міноборони та керівних працівників і спеціалістів органів військового управління, військових комісаріатів, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 14.08.2013 року (які діяли на час вчинення інкремінованого діяння) «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» - начальник відділу районного військового комісаріату відноситься до 7 категорії державних службовців. А тому, посада яку займав ОСОБА_1 , заступника військового комісара-начальника відділення комплектування Подільського РВК у м. Києві не відноситься до посади державного службовця, який займає відповідальне становище. А відтак кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України зазначена вище, а так само і внесення в ЄРДР таких дій з зазначеною кваліфікацією є помилковою і не відповідає вимогам закону та не можуть відноситися до тяжких злочинів.

Слід зазначити, що у відповідності до ч.2 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в іншій спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Тому, враховуючи викладене, докази сторони обвинувачення, а саме: протокол огляду від 17.04.2015 року грошових коштів вручених ОСОБА_3 для виконання контролю за вчиненням злочину;протокол огляду від 14.09.2015 року вручених ОСОБА_3 для подальшого проведення оперативно-слідчих заходів;протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 15.09.2015 року пр. імітуванні обстановки злочину ОСОБА_3 17.04.15 в приміщенні Подільського РВК;протокол про результати аудіо-,відео контролю за особою від 15.09.2015 року за ОСОБА_1 з додатком у виді носія інформації карта пам`яті MICRO CDоб`ємом 2 GB;протокол про результати контролю за вчиненням злочину та аудіо-, відео контролю за особою від 19.06.2015 року за ОСОБА_1 з додатком у виді носія інформації карта пам`яті MICRO CD об`ємом 2 GB інв.. №652т від 17.04.15;протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.06.2015 року з номеру телефону який використовує ОСОБА_1 з додатком у вигляді DVD-R диску №653т; речові докази у вигляді грошових коштів вилучених у службовому кабінеті ОСОБА_1 в сумі 500 доларів США;ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2015,16.04.2015 щодо задоволення клопотань прокурора про надання дозволу слідчому на проведення негласних слідчих розшукових дій є очевидно недопустимими доказами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження наданих суду стороною обвинувачення відсутні постанови прокурора про проведення щодо ОСОБА_1 . НСРД контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Відсутність вказаних доказів позбавляє можливості суд перевірити дотримання законності дій посадових осіб правоохоронних органів під час огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_3 , а так само законності участі самого ОСОБА_3 в цих діях, обставин щодо використання коштів, застосування спеціальних імітаційних засобів, місця проведення дій, повноважень посадових осіб вказаних у протоколах на вчинення дій і яких саме, а також перевірки у відповідності до ч.7 ст. 271 КПК України обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Одночасно суд враховує, що за положеннями статті 271 КПК контроль за вчиненням злочину може проводитися, з-поміж іншого, у формах спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок їх проведення відповідно до частини 5 даної статті визначається законодавством.

Пунктом 1.12 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (затв. наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1678/5) встановлено, що імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи, яка планувала чи замовляла його вчинення.

Таким чином, контроль за вчиненням злочину у формі імітування його обстановки застосовується з метою переконання невизначеного кола осіб у тому, що начебто відбувається злочинне діяння. Тобто дії уповноважених осіб спрямовані на інсценування зовнішніх, не прихованих, а демонстративних, очевидних для оточуючих ознак вчинення нібито фактичного злочину. Дана негласна слідча дія націлена на запобігання реальному злочину.

Згідно з цим же пунктом Інструкції спеціальним слідчим експериментом є створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Спеціальний слідчий експеримент спрямований на штучне моделювання обстановки, яка б дала можливість отримати фактичні дані про злочинні наміри певної особи.

Таким чином, вказані форми контролю за вчиненням злочину не є тотожними за своїм змістом та умовами реалізації, що вимагає отримання на проведення кожного з них конкретно визначеного рішення уповноваженої особи.

Згідно з частиною 4 статті 246 КПК України до виключної компетенції прокурора віднесені повноваження щодо прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину. Однак будь яких постанов прокурора суду надано не було.

Крім того, щодо ч.7 ст.271 КПК України суд бере до уваги докази сторони захисту, а саме: постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року щодо розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_65 за ч.1 ст.286 КК України; обвинувальний висновок у кримінальній справі №51-3451 по обвинуваченню ОСОБА_65 за ч.1 ст.368 КК України заявником в якій виступав ОСОБА_3 ;постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2010 року по справі за обвинуваченням ОСОБА_66 за ч.1 ст.190 КК України відповідно яких ОСОБА_3 у 2010 році під контролем ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві виступав заявником у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_66 та у 2011 році під контролем того ж ВДСБЕЗ заявником у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_65 . Вказане свідчить на думку суду про провокативність дій ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 .

Показання ОСОБА_3 стосовно пропозиції ОСОБА_1 вирішити питання ОСОБА_4 за 1500 доларів США висловлені нібито Комчуком при першій їх зустрічі, який ці обставини категорично заперечував в суді, не можуть слугувати підставою для визнання ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому злочині. Такі показання ОСОБА_3 в суді з огляду на висновки суду про наявність ознак провокації в його діях, даних про ОСОБА_67 в ході співпраці з правоохоронними органами в якості заявника, що знайшло відображення в наданих стороною захисту матеріалах, з урахуванням показань ОСОБА_1 про те, що при затриманні у останнього ніяких коштів особисто вилучено не було, а сліди на долоні він міг отримати від рукостискання з ОСОБА_3 , і тільки так спеціальна речовина могла потрапити йому на руку, не можуть бути покладені в основу вироку, оскільки є недостовірними та нічим не підтвердженими.

Також суд зазначає що стороною обвинувачення взагалі не надано витягу з ЄРДР №42015110330000032 від 09.04.2015 року для перевірки самого факту реєстрації провадження та його підстав.

Що стосується заяви ОСОБА_3 (том.1 а.с. 58) то у відповідності до п.2.5 Розділу ІІ. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» затвердженої Наказом МВС України від 19.11.2012 №1050 чинного на час вчинення інкремінованого злочину: Особа, яка подає заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 КК України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи іншим видом зв`язку.

На заяві поданої ОСОБА_3 на ім`я Начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_63 міститься запис «З ст.383 КК України ознайомлений», що не відповідає вимогам зазначеного наказу, а відтак даний доказ є очевидно недопустимим, як і рапорт ст.оперуповноваженого ВДСБЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_61 (том. а.с.56-57) в якому вказано що дана заява надійшла в установленому законом порядку, що вочевидь не відповідає дійсності. Дана посадова особа не могла не знати що заява не відповідає вимогам зазначеного наказу.

Що стосується показань свідка ОСОБА_4 наданими у судовому засіданні то з них вбачається, що ОСОБА_4 знає про ситуацію з вимаганням неправомірної ОСОБА_68 зі слів ОСОБА_3 , особисто з Комчуком будь-які деталі не обговорював, заяву до правоохоронних органів не подавав, особистих грошей для передачі ОСОБА_13 не надавав. Обставини проходження ним обстеження у Олександрівській лікарні у свідка ОСОБА_6 в частині вказівок останньої щодо спеціального розташування стоп ніг під час рентгену та інструктування його щодо скарг на здоров`я, свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні не знайшли. Свідок ОСОБА_6 не заперечували, що проводила обстеження свідка ОСОБА_13 та однак заперечила щодо будь-яких вказівок чи порад або допомоги останньому з метою спотворення медичних показників для уникнення ОСОБА_13 призову до лав ЗСУ і тим більше що діяла за проханням ОСОБА_15 або за його вказівкою. Тому суд до показань даного свідка ставиться критично та визнає такі покази як такі, що не доводять протиправних дій ОСОБА_15 в інкремінованому йому злочині.

Наданий стороною обвинувачення доказ у вигляді ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2015 року про надання на обшук за місцем роботи ОСОБА_1 в приміщенні Подільського РВК м. Києва то стороною захисту зазначено, що вилучені під час обшуку 14.09.2015 року службовому кабінеті ОСОБА_1 грошові кошти, речі і документи в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривалися, а відтак є недопусимими доказами, а тому дана ухвала на вилучені за її наслідками кошти, речі та документи не можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні. Будь-яких доказів на спростування тверджень з цього приводу сторони захисту стороною обвинувачення суду не надано.

Враховуючи висновки суду про недопустимість доказівзазначених вище, оскільки дані докази є ключовими доказами сторони обвинувачення стосовно вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині, доведеність його вини повністю спростовуються.

Показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_34 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_6 , ОСОБА_56 , ОСОБА_59 безпосередньо допитаних у судовому засіданні, не підтверджують а навпаки спростовують доводи сторони обвинувачення щодо впливу ОСОБА_1 на будь-кого у питанні допомоги ОСОБА_4 щодо уникнення останнім призову до ЗС України. Вказані свідки усі беззаперечно повідомили, що ОСОБА_1 ніколи до них з проханням щодо ОСОБА_4 не звертався, а кожен з них окремо діяв у відповідності до своїх посадових інструкцій або функціональних обов`язків.

Слід також зазначити, що у відповідності до Посадової інструкції начальника відділення комплектування-заступника військового комісара ОСОБА_1 , затверджених 12.12.2014 року Військовим комісаром Подільського РВК, в оббов`язкиКолчанова входило в тому числі: підготовка молоді до служби в ЗС України, проведення призову та відправок на строкову військову службу громадян призовного віку, військову і трудову дисципліну особового складу відділення, організацію роботи особового складу відділення згідно функціональних обов`язків; здійснення постійного та дійового контролю за виконанням всіма громадянами та посадовими особами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; здійснювати керівництво і контроль за роботою по обліку і призову призовників, а також по підготовці фахівців до ЗС України…; розробляти керівні вказівки райвіськома по проведенню призову, приписки громадян до призовних дільниць та допризовної підготовки; організовувати прийом, комплектування та відправку команд молодого поповнення до військ та таке інше.

В матеріалах провадження відсутні данні які б вказували, як саме ОСОБА_1 міг вплинути на інших посадових осіб враховуючи не входження його до складу призовної комісії, відсутність у нього повноважень щодо визнання ОСОБА_4 непридатним до військової служби та як саме ОСОБА_1 використав надані йому владу та службове становище.

Усі інші докази надані стороною обвинувачення суд визнає неналежними оскільки вони у своїй сукупності взагалі не доводять, факту вчинення ОСОБА_1 даного злочину.

Отже, суд приходить до висновку, що прокурор в суді не представив достовірних об`єктивних даних, які б підтверджували вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України(в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014), яка викладена у КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища. Тому з наведеного вище вбачається що органом досудового слідства не доведена як об?єктивна так і суб?єктивна сторона даного злочину.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину у висунутому ОСОБА_1 обвинуваченні.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що докази здобуті під час досудового розслідування не доводять вини обвинуваченого, фактично є не допустимими та неналежними, позиція сторони обвинувачення фактично є припущенням, в діях заявника присутні ознаки провокації злочину, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України(в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014), не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки у судовому засіданні не було доведене, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України(в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014).

На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 373, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України(в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698 VII від 14.10.2014) та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Речові докази у вигляді особистих речей належних ОСОБА_1 повернути власнику та дозволити використовувати на власний розсуд. Інші речові докази залишити в матеріалах справи. Скасувати накладені арешти в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42015110330000032 від 09.04.2015 року.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського Апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. БУГІЛЬ