Постановление суда № 103994697, 21.03.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3093/20

Провадження № 1-кп/638/472/22

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурора Петренко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у об`єднаному судовому провадженні стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тбілісі, Грузія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Тбілісі, Грузія, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Абхазької АРСР, Гальського р-ну, м.Галі, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває об`єднане судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_3 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 25.03.2021 року.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану судове засідання проводиться у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з використанням учасниками провадження власних технічних засобів.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Інші учасники провадження не вийшли на відеозв`язок.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків в цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення - злочину. Ризик незаконного впливу обвинувачених на потерпілих прокурором недоведений, оскільки вони вже допитані в судовому засіданні.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання винуватими у злочинах, у вчиненні яких обвинувачуються, дані про особу обвинувачених, суд вважає, що застосування відносно них більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою на строк 60 діб, тобто до 19 травня 2022 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 19 травня 2022 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 19 травня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк