Решение № 103965544, 14.04.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5194/21

Провадження №2/944/397/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

14.04.2022

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого суддіКолтуна Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Романик Ю.В.

розглянувши усудовому засіданнів залісуду ум.Яворовіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Аланд»,третя особа,що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовною заявоюдо ТзОВ«Фінансова компанія«Аланд»,третя особа,що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву мотивує тим, що 16.10.2014 між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» був укладений кредитний договір №013-13010-161014 від 06.10.2014 року на суму 40908,15 грн. 14.05.2020 право вимоги від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» на підставі Договору відступлення прав вимоги №14/05/2020-ФА. 15.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №24264 від 20.07.2020, згідно якого на користь ТзОВ «ФК «Аланд» стягнуто 44053,32 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 23760,98 грн. та простроченої заборгованості за процентами 20293,34 грн. Зазначає, що стягнення заборгованості проводиться за період з 31.03.2020 по 25.05.2020. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент його вчинення. Також зазначає, що розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису, не є безспірний. Крім того, позивача не було повідомлено про звернення з заявою про вчинення виконавчого напису, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі та залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хару Н.С.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року за заявою представника позивача про забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 24264 від 15.07.2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.

Позивач до суду не з`явився, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Також не заперечує проти прийняття заочного рішення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ТзОВ «ФК «Аланд», який отримав копію ухвали про відкриття провадження з копією позову та доданих до нього матеріалів, в судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.8ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., яка отримала копію ухвали про відкриття провадження з копією позову та доданих до нього матеріалів, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання та будь-яких пояснень у справі не надходило.

Відповідно дост.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників, які не з`явилися.

На підставі ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.5ст.268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви виконавчим написом за № 24264 від 15.07.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. звернуто стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, яка складає 44053,32 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. від 21.08.2020 року, відкрито виконавче провадження ВП № 62869330 з примусовго виконання виконавчого напису № 24264 від 15.07.2020 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, загальна сума якої складає 44053,32 грн.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 18 ЦК України,нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 39 Закону України «Про нотаріат»порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно з п. 19ст. 34 Закону України «Про нотаріат»вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія.

Згідно ізст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Так, згідно з пп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм законодавства вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тобто відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Водночас, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший - підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Відповідно до нормст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до п. 2постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимогст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджувати факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, слід зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

Згідно ізст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні , нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки суду не доведений факт повідомлення позивача про наявну заборгованість за кредитним договором, а відповідач не надав суду жодних доказів того, що вимога надсилалась позивачу та останній таку вимогу отримував.

Суд приймає до уваги, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.

Також судом, не встановлено факт направлення боржнику повідомлення про порушення ним кредитних зобов`язань і, як наслідок, надання можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку або подати заперечення кредитору.

Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що заборгованість має спірний характер, в зв`язку з чим оскаржуваний виконавчий напис № 24264 , виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на підставіпостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Разом із цим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою, в свою чергу, визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Отже, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662втратила законну силу внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що також свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.

Доказів протилежного відповідач чи треті особи суду не надали.

Згідно зст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи зазначене вище, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача адвокат Посікіра Р.Р. звернувся до суду з заявою, до якої долучив докази понесених судових витрат.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, відповідач додав договір №18/5-1(21) про надання професійної правничої допомоги від 18.05.2021 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1091487 від 01.09.2021 року; акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 26.10.2021 до договору №18/5-1(21), згідно якого розрахунок вартості правових послуг становить 15000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення 15000,00 грн. за правничу допомогу на користь ОСОБА_1 є обґрунтованим, такий розмір винагороди є співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, а відтак з відповідача слід стягнути 15000 грн. судових витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,142,206,259,263265,280,282,352,354,355Цивільного процесуальногокодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Аланд», третяособа,що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24264 від 15 липня 2020 року, вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 15 липня 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп..

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», адреса: м.Київ, вул.Саксаганського, 14/301, ЄДРПОУ 42642578

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, оф. 215

Повне рішення складене і підписане 14 квітня 2022 року.

СуддяЮ.М.Колтун