YouControl — сервис проверки контрагентов. Полное досье на компанию доступно в индивидуальных тарифах.

Главная /

Каталог судебных решений Украины

/

Суды Одесская область

/

Одеський окружний адміністративний суд

Решение № 103899341, 07.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Дата принятия

07.04.2022

Номер дела

420/10086/21

Номер документа

103899341

Форма судопроизводства

Административное

Компании, указанные в тексте судебного документа

1) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/10086/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.04.2021 року № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.06.2021 року № 324772 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача поновити громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні шляхом видачі нової посвідки.

Ухвалами суду від 26.07.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 24.09.2021 року: вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання, вхід. № 64468/21, в якому останній просить розглянути справу за його відсутністю, в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Від представника відповідача до суду надійшла заява, вхід. № ЕП/32333/21, в якій останній просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 03.06.2021 року позивач отримав копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 51032300007568 від 14.04.2021 року, яким на підставі п.п. 3 п. 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постаново КМУ від 25.04.2018 № 321, громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання;

- 03.06.2021 року позивач отримав копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 324772 від 02.06.2021 року, яким на підставі п. 1 ч. 1 Ст. 12 Закону України «Про імміграцію», громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано дозвіл на імміграцію в Україну. Посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 видана 08.02.2010 скасована на підставі вимог п.п. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постаново КМУ від 25.04.2018 № 321;

- 11.12.2009 року позивач звернувся до ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, у зв`язку з тим, що його рідний брат ОСОБА_2 , 1970 р.н., є громадянином України;

- до заяви було надано: копію паспорта позивача, переклад паспорта, копія свідоцтва про народження позивача та його переклад, копія свідоцтва про народження брата позивача ОСОБА_2 та його переклад, копія паспорта брата ОСОБА_2 громадянина України, довідка з Посольства, договір найму житлового приміщення, фото, квитанції;

- згідно висновку, затвердженого 05.02.2010 року, про розгляд заяви громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, визнано перебування позивача на території України законним та зазначено надати дозвіл на імміграцію в Україну гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", як особі, яка є повнорідним братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадянин України;

- 05.02.2010 року позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну та його було документовано посвідкою на постійне проживання на території України НОМЕР_1 видана 08.02.2010, дійсна - безстроково;

- 30.03.2021 року у зв`язку із втратою посвідки позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про її обмін;

- рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 14 квітня 2021 року № 1765344 позивачу було відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання на підставі пп. 3 п. 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321;

- рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 02 червня 2021 року № 324772 позивачу скасовано дозвіл на імміграцію в Україну. Посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 видана 08.02.2010 скасована на підставі вимог п.п. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постаново КМУ від 25.04.2018 № 321;

- позивач звернувся до відповідача з заявою саме про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з її втратою відповідно до п. 6 Порядку № 321 та надав до заяви необхідний перелік документів, визначений п. 40 цього Порядку;

- згідно п.п. 11 п.62 Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, зокрема, в інших випадках, передбачених законом;

- оскаржуване рішення не містить обґрунтування його прийняття, а лише посилання на норму Порядку, яку відповідач застосував як підставу для прийняття рішення, відповідачем не надано жодного доказу, який би пояснював підстави ухвалення такого рішення та передуючу йому перевірку;

- позивач звернувся до відповідача із заявою про обмін посвідки у зв`язку із втратою, а не стосовно видачі чи оформлення посвідки, до спливу терміну її дії, що виключало можливість розгляду у зв`язку з його заявою будь-якого іншого питання, ніж того, яке порушував заявник (пункт 6 Порядку № 321);

- відповідачем не надано будь-яких доказів виконання ним всіх дій, передбачених Порядком, нормами якого не встановлено, що при розгляді заяви про обмін посвідки може перевірятись обґрунтованість її оформлення, натомість, пунктом 31 Порядку вказується виключно на те, що у разі коли під час приймання документів виявлено, що посвідка, яку подано уповноваженому суб`єкту для обміну, визнана недійсною відповідно до пункту 72 цього Порядку, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС інформує іноземця або особу без громадянства про вилучення посвідки. У разі надходження від територіального органу / територіального підрозділу ДМС повідомлення про необхідність вилучення посвідки працівник уповноваженого суб`єкта вилучає її, про що складає акт;

- як вбачається з матеріалів справи у 2009 році рідний брат позивача ОСОБА_2 , 1970 р.н., був громадянином України (паспорт НОМЕР_2 видано Дніпровським ВМХМВ УМВС України в Херсонський області 09.01.2009 року);

- таким чином, на підставі зазначеного позивач 11.12.2009 і звернувся до ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області із заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україну;

- проте, в якості підстави для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію відповідач зазначає про з`ясування, що дозвіл надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність (п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» № 2491-III);

- відповідачем не доведено належними, допустимим та достатніми доказами обставин, що при видачі позивачу у 2010 році дозволу на імміграцію, на підставі якого також було видано посвідку, позивачем були надані свідомо неправдиві відомості, підроблені документи або документи, що втратили чинність стосовно нього;

- більш того, як свідчать матеріали справи, питання щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну розглядалось відповідачем, не у зв`язку зі зверненням з цього приводу органів державної влади, а у зв`язку зі зверненням позивача із заявою про обмін посвідки;

- таким чином, в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що було порушено питання щодо скасування дозволу на імміграцію, виданого позивачу, як і відсутні докази, що останнього було запрошено для надання пояснень з цього приводу;

- поряд з цим, документи, які подані позивачем для отримання дозволу на імміграцію, були перевірені територіальним підрозділом уповноваженого на це органу за місцем проживання позивача, який приймав документи позивача, перевіряв їх достовірність, відповідність вимогам законодавства, залучаючи при цьому й інші органи державної влади, які підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію не виявили, та в результаті було прийнято рішення про надання дозволу на імміграцію;

- відповідач не надав суду жодних доказів того, що ним вчинено будь-які дії з метою з`ясування обставин, які стали підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну;

- крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що у 2010 році позивачем надавалися відповідачу свідомо неправдиві відомості, підроблені документи чи документи, що втратили чинність, відповідачем не надано до суду вироку суду, яким позивача засуджено до позбавлення волі, та будь-яких доказів того, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, доказів того, що рішення про скасування дозволу на імміграцію є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України, відповідачем також не надано суду жодного доказу, який підтверджував би порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

- окремо позивач наголошує, що підставою для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну став, зокрема, пункт 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», згідно якого дозвіл на імміграцію може бути скасовано якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність. Як свідчать матеріали справи відповідачем не надано доказів отримання позивачем в 2010 році дозволу на імміграцію в Україну на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, що є підставою для скасування дозволу відповідно до пункту 1 статті 12 Закону № 2491-ІІІ;

- разом з цим, у контексті зазначеного, звернуто увагу, що позивач має дитину - громадянку України, про що свідчить довідка про реєстрацію особи громадянином України, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону № 2491-ІІІ дає йому позаквотне право на отримання дозволу на імміграцію в Україну.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 30.03.2021 позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», а саме п. 21 зазначеного Порядку: «дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію»;

- також відповідно п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання»: «Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні» на підставі чого і було проведено перевірку особової справи громадянина СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на імміграцію в Україну;

- згідно матеріалів особової справи, 07.12.2009 громадянин СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області із заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україну;

- 05.02.2010 громадянин СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав дозвіл на імміграцію на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», у зв`язку з тим, що він є повнорідним братом громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- 08.02.2010 ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області документовано громадянина СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , терміном дії безстроково;

- на момент перевірки особової справи позивача, не було виявлено документів, які б підтверджували те, що позивач має підстави для отримання посвідки на постійне проживання відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» ;

- інших підстав для отримання дозволу на імміграцію у громадянина СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України в матеріалах справи не вбачається;

- підпунктом 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 передбачена відмова в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, якщо дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

- брат позивача ОСОБА_2 , уродженець СРВ, ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 09.01.2009 Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 582/08, оформленої у зв`язку з набуттям громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» відповідно до рішення УМВС України в Херсонській області від 08.12.2008;

- підставою набуття громадянства України ОСОБА_2 став факт постійного проживання особи станом до 24.08.1991 на території, що стала територією України (рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 08.12.2008);

- так, в матеріалах справи наявні свідоцтва про народження повнорідних братів, однак всупереч вимогам ч. 3 п. 11 Порядку провадження, документ виданий компетентним органом іноземної держави не легалізований в установленому порядку та належним чином не засвідчений;

- з метою перевірки законності документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 , ГУ ДМС України в Одеській області було надано запит від 01.04.2021 № 5100.5.3/9412-21 до УДМС України в Херсонській області;

- 08.04.2021 за № 6501.3.7./9614-21 була надана відповідь на запит, згідно якої рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2011 скасоване рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 08.12.2008 про встановлення факту постійного проживання на території України станом до 24.08.1991, у зв`язку з чим 12.06.2012 УМВС України в Херсонській області прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та оформлено довідку про припинення громадянства України від 12.06.2012 № 164;

- враховуючи викладене, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 , виданого 09.01.2009 Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, внесено 12.06.2012 до інформаційної підсистеми «недійсні документи», статус документа - недійсний та підлягає вилученню;

- таким чином, згідно матеріалів особової справи вбачається порушення Закону України «Про імміграцію» та відсутність у позивача підстав для надання йому дозволу на імміграцію в Україну на момент подачі клопотання;

- оскільки з 01.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, у тексті висновку абзац:

«відповідно до п. 18 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 15 Закону України «Про імміграцію» необхідно замінити абзацом:

«відповідно до пункту 1 пункту 64, підпункту 4 пункту 72 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, посвідка на постійне проживання скасовується у разі скасування дозволу на імміграцію відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію», а також вилучається, визнається недійсною та знищується;

- відповідач звертає увагу, що саме відділом ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» громадянину СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано дозвіл на імміграцію в Україну, та 08.02.2010 позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , терміном дії безстроково;

- згідно з Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 за № 844, Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб був урядовим органом, що функціонував у системі МВС України. Департамент, управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в АР Крим, областях, у м. Києві та м. Севастополі, відділи (сектори) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становили службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, керівником якої був Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб;

- вищевказана Постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 за № 844 втратила чинність з 18 квітня 2011 року одночасно з набранням чинності Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» від 06.04.2011 за № 405/2011;

- на виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінетом Міністрів України видано Постанову від 28.03.2011 за № 346 «Про ліквідацію урядових органів», якою було ліквідовано Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб;

- Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» від 06.04.2011 за № 405/2011 усі функції, які раніше виконували Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство культури України, Державний комітет України у справах національностей та релігій з набранням чинності цим Указом та завершення формування системи органів були передані до повноважень Державної міграційної служби України по завершенні формування системи її органів;

- відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 за № 405/2011, ДМС України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

- фактично відбулася ліквідація Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб як урядового органу державного управління та його структурних підрозділів на місцях з переданням функцій іншому знов створеному урядовому органу - Державній міграційній службі України;

- таким чином, відбулася ліквідація юридичної особи публічного права Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у відповідності до Конституції України та чинного законодавства;

- враховуючи викладене, ГУ ДМС України в Одеській області не є правонаступником Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, не несе відповідальності за прийнятим ним рішення, не може здійснити обмін посвідки, якщо дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин В`єтнаму (а.с.18-20), звернувся до ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області з заявою від 07.12.2009 року (а.с.71-72) про надання дозволу на імміграцію в Україну, оскільки його рідний брат ОСОБА_2 1970 р.н. громадянин України.

Згідно зі змістом цієї заяви, до неї було додано: заява на ім`я начальника, копія паспорту, переклад паспорту, копія свідоцтва про народження, копія паспорта брата, копія свідоцтва про народження, довідки з місця проживання, фото, квитанції.

Відповідно до висновку про розгляд заяви громадянина В`єтнам ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, 05.02.2010 р. затвердженого начальником ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, зокрема:

- встановлено, зокрема, що громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну до рідного брата - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який являється громадянином України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 09 вересня 2009 року Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області);

- посадова особа ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області вважає, зокрема: в зв`язку з тим, що рідний брат заявника є громадянином України - він має право на отримання дозволу на імміграцію згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», як особа, яка є повнорідним братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.

05.02.2010 року Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області позивачу виданий Дозвіл на імміграцію в Україну про те, що йому на підставі пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про імміграцію» дозволено постійне проживання в Україні, дозвіл дійсний до 05.02.2011 року. (а.с.97)

08.02.2010 року позивачу видана Посвідка на постійне проживання за № НОМЕР_3 , ОД № 11431, із зазначенням, що вона дійсна безстроково. (а.с.22, 99)

Листом ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області № 606-4976 від 24.03.2021 року (а.с.23, 112) позивача на його звернення повідомлено, що з метою встановлення місця знаходження посвідки на постійне проживання на території України НОМЕР_1 , виданої 08.02.2010 № 324772, проводилися заходи які до позитивного результату не призвели, у зв`язку з чим для відновлення втраченого документа рекомендовано звернутися за місцем її видачі.

Відповідач листом № 5100.5.3/9412-21 від 01.04.2021 (а.с.115) звернувся до УДМС України в Херсонській області, згідно зі змістом якого:

- до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання звернувся громадянин В`єтнаму, який 05.02.2010 отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», як повно рідний брат громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 вид. 09.01.2009 Дніпровським ВМХМВ УМВС України в Херсонській області;

- у зв`язку з чим, просив підтвердити законність видачі паспорта громадянина України та підтвердити підстави отримання громадянства України.

Листом № 6501.3.7/9614-21 від 08.04.2021 «Про надання інформації» (а.с.116-117) УДМС України в Херсонській області відповідачу надана відповідь, згідно з якою Управлінням ДМС України в Херсонській області проведено перевірку щодо законності та підстав видачі паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомлено наступне:

- відповідно до наявних обліків УДМС, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець В`єтнаму, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 09.01.2009 Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, у зв`язку з набуттям громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 727/08 згідно рішення УМВС України в Херсонській області від 26.12.2008;

- рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2011 скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2008 про встановлення факту постійного проживання на території України станом до 24.08.1991, у зв`язку з чим 12.06.2012 УМВС України в Херсонській області прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та оформлено довідку про припинення громадянства України від 12.06.2012 № 164;

- враховуючи викладене, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданий 09.01.2009 Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, внесено 12.06.2012 до інформаційної підсистеми «недійсні документи», статус документа - недіючий та підлягає вилученню.

02 червня 2021 р. начальником ГУ ДМС України в Одеській області затверджено висновок щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину СВР ОСОБА_1 (а.с.122-124), відповідно до якого, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», пункту 21, 22 Порядку провадження, підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, посадова особа відповідача вважає за доцільне, зокрема:

- скасувати рішення ВГІРФО ГУМВС України від 05.02.2010 про надання громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну. Видану на підставі цього рішення посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 виданою 08.02.2010, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню;

- про прийняте рішення проінформувати Державну прикордонну службу України;

- направити інформацію іноземцю про прийняте відносно нього рішення;

- надіслати повідомлення відповідному органу за місцем реєстрації іноземця щодо необхідності зняття з реєстрації місця проживання вказаної особи на підставі абзацу 6 пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207.

Відповідно до змісту вказаного висновку, провідним спеціалістом відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та oсіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області Hіколенко О.В., розглянувши із урахуванням вимог пунктів 21-22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданням про його скасування виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Mіністрів України від 26.12.2002 № 1983 (зі змінами, далі - Порядок провадження), матеріали справи про надання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки, встановлено:

- до ГУДМС України в Одеській області (далі - Головне управління) 30.03.2021 з заявою про обмін посвідки на постійне проживання звернувся громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 14.04.2021 Головним управлінням було прийнято рішення № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 ;

- пунктом 42 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 321 (далі - Порядок оформлення), передбачено, що працівник територіального органу/підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладається функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Пунктами 36 і 37 Порядку оформлення визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я оформлюється посвідка, та перевірку поданих нею документів;

- ідентифікація особи здійснюється на підставі доданих, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС;

- перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України здійснюється з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої iнформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які Адміністрація Держприкордонслужби надає протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту;

- чинність дозволу на імміграцію, копія якого надана іноземцем або особою без громадянства, перевіряється шляхом вивчення матеріалів справи про надання такого дозволу;

- відповідно до матеріалів особової справи громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію в Україну 05.02.2010 на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграція», у зв`язку з тим, що він є повнорідним братом громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- так, в матеріалах справи наявні свідоцтва про народження повнорідних братів, однак всупереч вимогам ч. 3 п. 11 Порядку провадження, документ виданий компетентним органом іноземної держави не легалізований в установленому порядку та належним чином не засвідчений;

- з метою перевірки законності документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 , Головним управлiнням було надано запит від 01.04.2021 № 5100.5.3/ 9412-21 до УДМС України в Херсонський області;

- 08.04.2021 за № 6501.3.7/9614-21 була надана відповідь про те, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2011 скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 08.12.2008 про встановлення постійного проживання на території' України станом до 24.08.1991, у зв`язку з чим 12.06.2012 УМВС України в Херсонській області прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та оформлено довідку припинення громадянства України від 12.06.2012 № 164;

- враховуючи викладене, паспорт громадянина України на iм`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , від. 09.01.2009 Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, внесено 12.06.2012 до інформаційної підсистеми «недійсні документи», статус документа - недіючий та підлягає вилученню;

- на підставі зазначеної відповіді Головним управлінням для з`ясування усіх обставин справи було направлено лист іноземцю, разом з копією рішення, щодо звернення до Головного управління для надання пояснення. На теперішній час іноземець до Головного управління не з`явився;

- частинами першою та третьою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, крім того іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави;

- відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів що втратили чинність;

- таким чином, дозвіл на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що його надано на підставі документу, який втратив чинність;

- відповідно до підпункту 1 пункту 64, підпункту 4 пункту 72 Порядку оформлення, посвідка на постійне проживання скасовується у разі скасування дозволу на імміграцію відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію», а також вилучається, визнається недійсною та знищується.

Рішенням Відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 14 квітня 2021 № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання (а.с.16, 118):

- видане громадянину В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № НОМЕР_5 , про те, що йому на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 02 червня 2021 № 324772 про скасування дозволу на імміграцію в Україну (а.с.17, 125):

- видане громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що йому на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну;

- посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 видана 08.02.2010 скасована на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321;

- відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України «Про імміграцію» особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 14.04.2021 року № 51032300007568 та від 02.06.2021 року № 324772, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.21, 24, 25):

- картки платника податків - позивача, згідно з якою дата реєстрації у Державному реєстрі 12.07.2012;

- Свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , Серія НОМЕР_6 , згідно з яким, зокрема, батько: ОСОБА_1 ;

- довідки про реєстрацію особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянином України з 14.06.2012 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянинові В`єтнаму - позивачу. (а.с.70-127)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про імміграцію» від 07.06.2001 року № 2491-ІІІ (далі - Закон № 2491-ІІІ); Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 (далі - Порядок № 321); Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (далі - Порядок № 1983).

Щодо позовних вимог в частині: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.04.2021 року № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати відповідача поновити громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні шляхом видачі нової посвідки, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що надані відповідачем на виконання ухвали суду, зокрема, копії матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянинові В`єтнаму - позивача не містять заяву позивача, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Разом з тим, згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідачем визнаються фактичні обставини справи, зокрема, що позивач звернувся до відповідача з заявою про обмін посвідки на постійне проживання.

З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, зокрема, листа відповідача № 5100.5.3/9412-21 від 01.04.2021 року вищенаведеного змісту, тощо у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.

Згідно з п. 1 Порядку № 321 посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Відповідно до п. 6 Порядку № 321 у разі втрати або викрадення посвідки іноземцю або особі без громадянства замість втраченої або викраденої оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну.

Так, згідно з п.п. 7-31 Порядку № 321 обмін посвідки здійснюється у разі:

1) зміни інформації, внесеної до посвідки;

2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;

3) закінчення строку дії посвідки;

4) непридатності посвідки для подальшого використання;

5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства

документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

За оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін справляється адміністративний збір у розмірах, установлених законодавством.

Оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).

Порядок взаємодії ДМС з Центром встановлюється шляхом укладення відповідних договорів згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про захист персональних даних".

Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС.

Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.

Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, або надіслання запитів в електронній формі захищеними каналами зв`язку отримання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них у паперовій формі.

До підключення Мін`юсту до Реєстру одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, які підлягають обов`язковому внесенню до Реєстру, у разі потреби здійснюється шляхом надсилання до Мін`юсту в електронній формі захищеними каналами зв`язку запиту щодо особи, відповідь на який Мін`юст надає протягом трьох робочих днів з дня його надходження.

У разі відсутності можливості надіслання запитів у електронній формі вони надсилаються у паперовій формі.

Документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв`язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається іноземцю або особі без громадянства та здається ними під час отримання нової посвідки.

Керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).

Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, установлених законом, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет і видачі посвідки.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32 - 34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.

У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення.

Після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо іноземець або особа без громадянства через фізичні вади не можуть підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.

У разі необхідності прийняття документів від особи, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, за зверненням такої особи або її законного представника, оформленим у письмовій формі, здійснюється виїзд працівника територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем проживання особи або проходження лікування.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС під час особистого відвідування особи, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, перевіряє та підтверджує тотожність зазначеної особи та особи, зображеної на фотокартці, про що складає акт. Акт складається в присутності особи, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я/її законного представника, у разі перебування особи в закладі охорони здоров`я - також лікуючого лікаря. В акті зазначається інформація про місце, дату та час відвідування, відомості про працівника територіального органу/територіального підрозділу ДМС і присутніх осіб, підстави для відвідування та підтвердження/ непідтвердження стану здоров`я, тотожності особи. Акт підписується працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, особою/її законним представником, а в разі перебування особи в закладі охорони здоров`я - також лікуючим лікарем.

У разі відсутності фізичних вад особа, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, власноруч проставляє підпис на окремому аркуші для подальшого сканування із застосуванням засобів Реєстру.

Після перевірки іноземцем або особою без громадянства правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру документи до заяви-анкети, які подаються іноземцем або особою без громадянства.

Прийняті уповноваженим суб`єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідного уповноваженого суб`єкта, що здійснив прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

Керівник/заступник керівника територіального органу ДМС або керівник його структурного підрозділу, керівник/заступник керівника територіального підрозділу ДМС або особа, яка виконує його обов`язки, щодня здійснюють розподіл прийнятих (у тому числі уповноваженими суб`єктами) заяв-анкет між працівниками, які виконують функції з оформлення посвідки.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження для розгляду документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32 і 33 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою його подальшого вручення іноземцеві або особі без громадянства.

У разі коли під час приймання документів виявлено, що посвідка, яку подано уповноваженому суб`єкту для обміну, визнана недійсною відповідно до пункту 72 цього Порядку, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС інформує іноземця або особу без громадянства про вилучення посвідки.

У разі надходження від територіального органу/територіального підрозділу ДМС повідомлення про необхідність вилучення посвідки працівник уповноваженого суб`єкта вилучає її, про що складає акт.

Заява-анкета, вилучена посвідка та акт про її вилучення передаються на підставі акта приймання-передачі до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який прийняв відповідне рішення.

Рішенням Відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 14 квітня 2021 № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання (а.с.16, 118):

- видане громадянину В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № НОМЕР_5 , про те, що йому на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Так, відповідно до пп. 3 п. 62 Порядку № 321 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:

- дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Проте, в оскарженому рішенні не зазначено (не конкретизовано), які саме дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують яку саме надану позивачем інформацію, та застосовані відповідачем як фактичні підстави для прийняття цього рішення.

Разом з тим, судом встановлено, що на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема:

- Свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , Серія НОМЕР_6 , згідно з яким, зокрема, батько: ОСОБА_1 ;

- довідки про реєстрацію особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянином України з 14.06.2012 року.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Суд також звертає увагу на те, що на виконання вимог абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, та ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних у відповідача належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності оскаржуваного рішення, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, та в разі ненадання витребуваних документів - письмових пояснень про причини їх ненадання, відповідачем суду також не надано, пояснення про причини їх ненадання ні у відзиві, ні окремо не наведені.

Отже, наведена в оскаржуваному рішенні юридична підстава - є фактично необґрунтованою та недоведеною.

Крім того, відповідачем не наведено жодних доводів щодо розгляду заяви позивача про обмін посвідки на постійне проживання у законодавчо встановленому порядку та не надано доказів на їх підтвердження.

Щодо похідної позовної вимоги: зобов`язати відповідача поновити громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні шляхом видачі нової посвідки, - слід зазначити таке.

Виходячи з встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків суду, зокрема про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення (зокрема, необґрунтованість конкретними фактичними обставинами-підставами тощо), що об`єктивно унеможливлює дослідження, встановлення та здійснення судом висновків щодо відповідності фактичних підстав юридичним підставам прийняття відповідачем оскаржуваного рішення тощо, суд вважає, що похідні вимоги позивача зобов`язального характеру, як спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

За наведених обставин, суд також не бере до уваги посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у певних постановах, оскільки вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо інших спірних правовідносин та/або на підставі інших фактичних обставин.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- рішення від 14 квітня 2021 № 51032300007568 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, прийняте: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, отже відповідно основна вимога позивача - підлягає задоволенню;

- виходячи з встановлених судом обставин щодо підстав (фактичних і юридичних) прийняття оскаржуваного рішення та здійснених на їх підставі висновків щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості рішення, висновків суду про визнання його протиправним та скасування, на підставі ч. 2 ст. 9 та абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, права та інтереси позивача підлягають захисту в даному випадку шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про обмін посвідки на постійне проживання, з урахуванням оцінки питань, щодо яких звернувся позивач, наданої судом у рішенні;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Щодо позовних вимог в частині: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.06.2021 року № 324772 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - слід зазначити таке.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 02 червня 2021 № 324772 про скасування дозволу на імміграцію в Україну (а.с.17, 125):

- видане громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що йому на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну;

- посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 видана 08.02.2010 скасована на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321;

- відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України «Про імміграцію» особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 2491-ІІІ квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 2491-ІІІ особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Згідно з пп. 1 п. 64 Порядку № 321 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Відповідно до п.п. 21-25 Порядку № 1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Рішення ДМС, територіальних органів і підрозділів, інших органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції зобов`язані забезпечувати провадження у справах з питань імміграції, а також дії чи бездіяльність їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені відповідно до законодавства. У цьому разі провадження у справах з питань імміграції припиняється до прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин В`єтнаму (а.с.18-20), звернувся до ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області з заявою від 07.12.2009 року (а.с.71-72) про надання дозволу на імміграцію в Україну, оскільки його рідний брат ОСОБА_2 1970 р.н. громадянин України.