Постановление суда № 103806549, 15.03.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1933/22

Провадження № 1-кп/201/553/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Батуєва О.В., при секретарі судового засідання Вітушкіної О.Ю., розглядаючи у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000697 від 25.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Філь О.І.

обвинувачений ОСОБА_1

захисники обвинуваченого адвокати Жукова Є.Б. і Заіменко Д.В.

потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

У підготовче судове засідання потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник - адвокат Андрієнко В.А. не з`явилися, втім через канцелярію суду адвокат подала клопотання про проведення судового засідання без їх участі, просила вирішити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

Аналогічне клопотання подав представник потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_3 - адвокат Бойко П.Ю.

Потерпілий ОСОБА_7 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі.

У судовому засіданні адвокатом обвинуваченого Жуковою Є.Б. подано усне клопотання про надання часу для ознайомлення з обвинувальним актом і доданими до нього матеріалами, проти якого інші учасники не заперечували.

Враховуючи, що ні потерпілі, ні їх представники в поданих ними заявах не висловилися щодо можливості вирішення питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також зважаючи на усне клопотання адвоката Жукової Є.Б. про надання їй часу для ознайомлення з обвинувальним актом і доданими до нього матеріалами, суд у підготовчому судовому засіданні оголосив перерву.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні перед оголошенням перерви прокурором подано клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки на сьогоднішній день, на думку прокурора, існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисники проти продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечили, посилаючись на те, що зазначені ризики не обґрунтовані та не доведені. Просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Також адвокат Жукова Є.Б. просила визначити обвинуваченому заставу в розмірі 397 600,00 грн, проти чого заперечили прокурор і потерпілі.

Потерпілі просили залишити обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави.

Суд, заслухавши учасників, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 21 грудня 2021 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року скасовано вищевказану ухвалу та постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21 грудня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 лютого 2022 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21 березня 2022 року.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Перевіряючи наявність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд вважає, що викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Так, судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим; дані про особу обвинуваченого, який має середню освіту, неодружений, є студентом 4-го курсу університету денної форми навчання, має місце реєстрації, за яким і мешкає, раніше не судимий, однак на даний час обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого з необережності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Крім того, при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, однак на даний час обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого з необережності, що призвело до загибелі двох людей, і ці обставини свідчать про небезпеку протиправних дій останнього, що в свою чергу вказує на наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення за умов не перебування ізольованим від суспільства в межах запобіжного заходу, а також те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Зазначене вказує на необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Крім того, саме колегія Дніпровського апеляційного суду своєю ухвалою від 17.11.2021 року скасувала ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2021 року, якою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і постановила нову ухвалу, якою ОСОБА_1 обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тому суд вважає, що обраний на досудовому розслідуванні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до 60 діб.

При цьому суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель двох людей, а тому в задоволенні клопотання адвоката Жукової Є.Б. відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 13 травня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання адвоката Жукової Є.Б. про визначення обвинуваченому розміру застави - відмовити.

Розмір застави не визначати.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Батуєв