Решение № 103804541, 30.03.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року справа № 580/1248/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

14.02.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові позивачу нарахувати та виплатити за період з 01.12.2015 до 23.08.2017 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

зобов`язати відповідача нарахувати на виплатити позивачу за період з 01.12.2015 до 23.08.2017 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Додатково просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі шляхом зобов`язання відповідача подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проходження служби в органах поліції відповідач у період з 01.12.2015 до 23.08.2017 не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення.

На підставі Протоколу від 14.02.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Нужній А.Г.

Ухвалою суду від 17.02.2022 вона позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Вказану ухвалу відповідач отримав 22.02.2022, що підтверджується розпискою суду.

Зазначену справу з дати відкриття провадження вказаною суддею не вирішено.

Наказом голови Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 №24-О судді Нужній Александріні Геннадіївні надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину тривалістю 23 календарні дні з 09 до 31 березня 2022 року.

16.03.2022 відповідач надав до суду відзив на позовну заву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що правові підстави для здійснення нарахування та виплати індексації позивачу за період з грудня 2015 року до серпня 2017 року, як поліцейському були відсутні, оскільки постановою №1078, якою визначено порядок проведення індексації, грошове забезпечення поліцейських не було віднесено до доходів, які підлягають індексації. Відсутність правового регулювання спірних відносин на момент їх виникнення підтверджується тим, що до постанови №1078 внесено зміни 18.10.2019 постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, якими включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. Вважає, що до серпня 2017 року правомірно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.

Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 №39-О їй надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 квітня 2022 року до 16 лютого 2024 року.

Тому на підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду Кочержинського О.В. від 29.03.2022 №156 відповідно до ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до Протоколу від 29.03.2022 повторного автоматизованого розподілу судової справи між справу передану судді Бабич А.М.

Ухвалою від 30.03.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання (вх. від 16.03.2022 №9257/22) відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивачу призначена пенсія за вислугу років.

Відповідно до посвідчення від 05.08.2016 серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно з витягом з наказу Головного управління національної поліції в Черкаській області від 23.08.2017 №226о/с позивача звільнено зі служби в поліції (через хворобу) за п.2. ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Виплату індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 23.08.2017 вказаним наказом не передбачено.

Довідкою відповідача від 21.01.2022 №34 підтверджується, що розмір доходу позивача за період з 07.11.2015 до 23.08.2017 становив: за листопад 2015 року - 3114,83 грн, за грудень 2015 року - 4772,95 грн, за січень 2016 року - 5041, 46грн, за лютий 2016 року - 5035,79грн, за березень 2016 року - 3983,87грн, за квітень 2016 року - 3999,10грн, за травень 2016 року - 5870,60грн, за червень 2016 року - 3999,10грн, за липень 2016 року - 4647,36грн, за серпень 2016 року - 4151,13грн, за вересень 2016 року - 4141,13грн, за жовтень 2016 року - 6502,82грн, за листопад 2016 року - 55.08,76грн, за грудень 2016 року - 9697,20грн, за січень 2017 року - 5545,80грн, за лютий 2017 року - 5699,44грн, за березень 2017 року -5699,44грн, за квітень 2017 року - 4956,03грн, за травень 2017 року - 6398,23грн, за червень 2017 року - 6398,23грн, за липень 2017 року - 6398,23грн, за серпень 2017 року - 11424,28грн. Додатково зазначено, що у вересні 2017 року йому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 82916,61грн з урахуванням відповідних податків та зборів.

Із листа відповідача від 21.01.2022 №29/Д-264 суд встановив, що представник позивача - адвокат Драгомирова Олена зверталася до нього адвокатським запитом від 17.12.2021. Вказаним листом відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення зміни до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а саме грошове забезпечення поліцейських віднесено дод доходів, які підлягають індексації. Тому відповідно до вказаних постанов виплата індексації грошового забезпечення поліцейських здійснюється з листопада 2017 року, тобто підстави для здійснення позивачу вказаної виплати за період з 07.11.2015 до дати звільнення відсутні.

Не погоджуючись зі вказаною відповіддю позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Необґрунтованим є посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, якою включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, оскільки виплата індексації прямо передбачена положеннями ч.5 ст.94 Закону №580-VIII та ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1283-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а в редакції, чинній з 01.01.2016 - 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, право на індексацію доходу особа набуває з наступних місяців, з яких величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації до 01.01.2016 - 101%, з 01.01.2016 - 103%.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 Закону індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.

Абзацом першим ст.10 Закону №1283-ХІІ визначено індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до абз. 5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з п.5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

У разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється.

До Порядку №1078 внесено зміни згідно з постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013)

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції вказаного закону передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.

Відповідно до абз.4 п.1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Зазначене підтримано усталеною судовою практикою Верховного Суду (наприклад, постанова від 12.12.2018 у справі №825/874/17, який підлягає безумовному врахуванню судами нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін у 2015 році становив: січень - 103,1%, лютий - 105,3%, березень - 110,8%, квітень - 114,0%, травень - 102,2%, червень - 100,4%, липень - 99,0%, серпень - 99,2%, вересень - 102,3%, жовтень - 98,7%, листопад - 102,0%, грудень - 100,7%.

З інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm суд встановиви, що індекс споживчих цін у 2016 році становив: січень - 100,9%, лютий - 99,6%, березень - 101,0%,квітень - 103,5%, травень - 100,1%, червень - 99,8%, липень - 99,9%, серпень - 99,7%, вересень - 101,8%, жовтень - 102,8%, листопад - 101,8%, грудень - 100,9%.

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін у 2017 році становив: січень - 101,1%, лютий - 101,0%, березень - 101,8%, квітень - 100,9%, травень - 101,3%, червень - 101,6%, липень - 100,2%, серпень - 99,9%, вересень - 102,0%, жовтень - 101,2%, листопад - 100,9%, грудень - 101,0%.

З наданої відповідачем довідки щодо грошового забезпечення позивача суд встановив, що індексація грошового забезпечення за спірний період його служби йому не нарахована та не виплачена. Відповідач у відзиві підтвердив факт не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.

Отже, порушення заявленого права позивача допущено відповідачем шляхом бездіяльності (пасивної поведінки) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період його служби з 01.12.2015 по 23.08.2017. Тому така бездіяльність є протиправною, а позовна вимога підлягає задоволенню у вказаній частині.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначеного обов`язку відповідач не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи. Відповідач не надав доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вищевказаний період, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати на виплатити позивачу за період з 01.12.2015 до 23.08.2017 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року суд врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.

Верховний Суд серед іншого зазначив: «…31. Разом з тим, як вірно було зазначено судами попередніх інстанцій, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.

32. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

33. Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

34. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

35. Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

36. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

37. У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві.

38. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

39. За таких обставин, слід погодитись з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2004 року" відсутні».

Отже, обрання базового місяця та нарахування конкретної суми коштів індексації є дискреційним повноваженням відповідача.

Оскільки індексація в спірному періоді не була нарахована, відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати на виплатити позивачу за спірний період індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, позаяк правовідносини щодо застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку сум індексації не виникли. Тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Для повного відновлення порушеного права позивача наявні підстави зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 до 23.08.2017.

Щодо клопотання позивача встановити судовий контроль.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язати надати сторону звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не обов`язок. Вимога щодо подачі звіту про виконання судового рішення слугує стимулюючим засобом для його виконання.

Матеріали судової справи не містять жодного доказу того, що відповідач може безпідставно ухилятися від виконання судового рішення. Тому відсутні обґрунтовані підстави для зобов`язання відповідача подати суду такий звіт.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 до 23.08.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період його служби з 01.12.2015 до 23.08.2017.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.03.2022.