Постановление суда № 103801082, 28.03.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 березня 2022 р. Справа № 120/19304/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Представником позивача надано клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.

Клопотання мотивоване тим, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність стала ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі № 128/2833/17, якою відповідачу в порядку забезпечення позову заборонено розпоряджатися земельними ділянками.

Представник позивача звертає увагу, що Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, у постанові від 13.01.2022 року в справі № 120/3257/19-а дійшов до висновку, що суди не дослідили питання про те, чи дійсно бажана для позивача земельна ділянка розташована у масиві земель площею 474,6753 га, щодо якого існували обмеження визначені судовим рішенням у справі № 128/2833/17.

Водночас, як вважає представник позивача у цій справі достовірно встановити чи спростувати факт накладання земельних ділянок можливо лише за результатом проведення земельно-технічної експертизи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд керується зазначає таке.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Обов`язковою процесуальною передумовою призначення в судовому адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

Тобто призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду, й у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

За приписами статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача у справі-суб`єкта владних повноважень.

Відтак, оскільки оскаржуване рішення прийняте Агрономічною сільською радою з тих підстав, що бажана для позивача земельна ділянка потрапляє під дію ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі № 128/2833/17, якою заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, саме відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести перед судом правомірність прийняття такого рішення, у тому числі факт накладання земельних ділянок.

При цьому суд не погоджується з доводами представника позивача, що вказаний факт може бути підтверджений лише за результатами проведення земельно-технічної експертизи, а для встановлення наявності/відсутності цього факту обов`язковими є спеціальні знання у відповідній сфері.

Зважаючи на зазначені у заяві аргументи щодо необхідності призначення експертизи та зміст обставин, які за допомогою заявленої представником позивача експертизи мали б бути підтверджені чи спростовані, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для призначення земельно-технічної експертизи.

Водночас, відмова у задоволенні клопотання не позбавляє позивача права ініціювати проведення експертного дослідження, отримати та подати до суду висновок експерта в порядку передбаченому ст. 104 КАС України.

Керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 240, 248, 256, 291, 294, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи в адміністративній справі № 120/193042/21-а за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович