Решение № 103779741, 28.03.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 рокуСправа № 912/116/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/116/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Центр", 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, провул. Петра Сагайдачного, 2

про стягнення 281 189,52 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі - ТОВ "Агрозахист Донбас", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Селянського (фермерського) господарства "Центр" (далі - СФГ "Центр", відповідач) про стягнення інфляційних втрат в розмірі 13 591,70 грн, 48% річних в розмірі 62 153,60 грн, 46 382,09 грн пені та 159 062,13 грн штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 020418-1148 від 02.04.2018, що є підставою для застосування штрафних санкцій та стягнення нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/116/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

В межах встановленого строку від СФГ "Центр" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Одночасно з відзивом відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Позивач у відповіді на відзив з приводу заперечень відповідача послався на положення Цивільного кодексу України та вказав, що з урахуванням внесених до Цивільного кодексу України змін згідно Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, строк позовної давності за поданим позовом дотримано.

Згідно ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1).

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч. 3).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

02.04.2018 між ТОВ "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та СФГ "Центр" (Покупець) укладено Договір поставки №020418-1148 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену Договором.

Згідно Договору, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 2.1).

Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (пункт 2.2.).

Порядок розрахунків за поставлений Товар та строк поставки визначається в додатках до Договору (пункти 3.1., 4.1.).

Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру). вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній): по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (пункт 6.3.).

Договором передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (пункт 7.1.1.).

В разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 Договору, Покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. (пункт 7.7.).

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (пункт 7.8.).

За пунктом 7.9. Договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (пункт 11.2.).

На виконання умов Договору:

підписано Додаток № 1 від 08.05.2018 на поставку Товару загальною вартістю 105 522,20 грн, зі 100% оплатою до 18.05.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 4360 від 11.05.2018; оплату в сумі 105 522,20 грн проведено 27.06.2018 згідно платіжного доручення № 558;

підписано Додаток № 2 від 10.05.2018 на поставку Товару загальною вартістю 3 577,82 грн, зі 100% оплатою до 18.05.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 4361 від 11.05.2018; оплату в сумі 3 577,82 грн проведено 27.06.2018 згідно платіжного доручення №559;

підписано Додаток № 3 від 31.07.2018 на поставку Товару загальною вартістю 31 711,68 грн, зі 100% оплатою до 10.08.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 7520 від 15.08.2018; оплату в сумі 31 711,68 грн проведено 10.08.2018 згідно платіжного доручення № 741;

підписано Додаток № 4 від 03.09.2018 на поставку Товару загальною вартістю 22 999,99 грн, зі 100% оплатою до 21.09.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 8238 від 14.09.2018; оплату в сумі 22 999,99 грн проведено 14.09.2018 згідно платіжного доручення № 878;

підписано Додаток № 5 від 14.09.2018 на поставку Товару загальною вартістю 148 390,20 грн, зі 100% оплатою до 21.09.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 8250 від 14.09.2018; оплату в сумі 148 390,20 грн проведено 24.09.2018 згідно платіжного доручення № 934;

підписано Додаток № 7 від 29.11.2018 на поставку Товару загальною вартістю 375 701,88 грн, зі 100% оплатою до 05.12.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 584 від 15.03.2019; оплати проведено: 29.11.2018 в сумі 75 000,00 грн та 18.03.2019 в сумі 300 701,88 грн, згідно виписок з банківського рахунку;

підписано Додаток № 7/1 від 29.11.2018 на поставку Товару загальною вартістю 499 550,12 грн, зі 100% оплатою до 28.12.2018; Товар поставлено за видатковою накладною № 584245 від 27.02..2019 на суму 481 528,84 грн; оплати проведено: 29.11.2018 в сумі 96 000,00 грн та 30.01.2019 в сумі 385 528,84 грн, згідно виписок з банківського рахунку.

З викладеного слідує, що СФГ "Центр" порушено строк розрахунку за Товар Додатковими угодами № № 1, 2, 7, 7/1, з підстав чого ТОВ "Агрозахист Донбас" звернулось з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом при вирішенні спору.

Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Покупець, в свою чергу, зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. (ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України).

За правилами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказаним положенням кореспондують приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В частині 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За вимогами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, ст. 625 встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною 2 наведеної норми передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86).

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

На підставі укладеного Договору поставки № 020418-1148 від 02.04.2018 та Додаткових угод до нього між сторонами виникли правовідносини поставки, в силу яких позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити Товар.

Матеріалами справи підтверджено поставку Товару, а також розрахунок за такий Товар, який проведено відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених в додаткових угодах.

Відсутність оплати у встановлений Договором з Додатковими угодами строк є порушенням зобов`язання, що в силу наведених вище положень законодавства, є підставою для застосування штрафних санкцій та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначено, в Договорі сторони погодили відповідальність Покупця за порушення строків оплати за Товар у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (пункт 7.1.1.) та штрафу в розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару якщо прострочення більше ніж на 10 днів (пункт 7.8.).

Окрім того, в пункті 7.7. Договору сторони встановили розмір процентів річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні 48% річних. Додатки до Договору іншого розміру процентів річних не встановлюють.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони договору мають право встановити свій розмір процентів річних, як менший, так і більший від розміру, зазначеного у наведеній нормі.

У відповідності до наведеного є правомірними вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф) та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача, суд констатує правильність такого розрахунку, а саме:

за Додатком № 1 від 08.05.2018 на суму простроченого зобов`язання 105 522,20 грн за період прострочення оплати з 19.05. по 26.06.2018 - 3 833,49 грн пені, 5 411,99 грн 48% річних, а також 21 104,44 грн штрафу; інфляція - 0;

за Додатком № 2 від 10.05.2018 на суму простроченого зобов`язання 3 557,82 грн за період прострочення оплати з 19.05. по 26.06.2018 - 129,25 грн пені, 182,47 грн 48% річних, а також 711,56 грн штрафу; інфляція - 0;

за Додатком № 7 від 29.11.2018 на суму простроченого зобов`язання 300 701,88 грн за період прострочення оплати з 06.12.2018 по 17.03.2019 - 30 251,43 грн пені, 40 335,24 грн 48% річних, 9 736,41 грн інфляційні втрати, а також 60 140,37 грн штрафу;

за Додатком № 7/1 від 29.11.2018 на суму простроченого зобов`язання 385 528,84 грн за період прострочення оплати з 29.12.2018 по 29.01.2019 - 12 167,92 грн пені, 16 223,90 грн 48% річних, 3 855,29 грн інфляційні втрати, а також 77 105,76 грн штрафу;

а всього - 46 382,09 грн пені, 159 062,13 грн штрафу, 62 153,60 грн 48% річних та 13 591,70 грн інфляційних нарахувань.

Суд враховує, що нараховуючи інфляційні втрати, позивач не застосовує згідно Договору валютне коригування ціни Товару з огляду на відсутність підстав для вказаного: курс долара США і ЄВРО на дату оплати нижчий порівняно з курсом вказаних валют на дату підписання відповідних Додаткових угод.

Відповідач під час розгляду справи наведений розрахунок не заперечив та згідно поданого до суду відзиву та заяви просить застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволенні позову з підстав його пропуску.

Щодо позовної давності, про застосування якої подав заяву відповідач.

Згідно положень Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.ч. 1, 2 ст. 258).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 259).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267).

Як встановлено матеріалами справи, в пункті 7.9. Договору сторони збільшили строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, до трьох років.

Виходячи з розрахунку позивача, позовна заява у даній справі по періоду нарахувань до 18.01.2019 подана поза межами трьох років.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на усій території України було встановлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, неодноразово було продовжено, про що Кабінетом Міністрів України прийнято відповідні постанови.

Постановою від 23.02.2022 № 229 Кабінетом Міністрів України внесено, зокрема, зміни до постанови від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які продовжують термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31 травня 2022.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, з набранням чинності Законом України № 540-IX від 30.03.2020, строки позовної давності згідно ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

Як встановлено, позивач розпочинає період розрахунку штрафних санкцій з 19.05.2018. Таким чином, на момент набрання чинності Законом України № 540-IX від 30.03.2020, трирічний строк позовної давності за пред`явленими у даній справі вимогами не закінчився та з 02.04.2020 є продовженим на період карантину згідно наведеного Закону.

З підстав викладеного, на дату звернення ТОВ "Агрозахист Донбас" з позовом до суду - 19.02.2021, та періоду нарахування позивачем до стягнення коштів, трьохрічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі не пропущено.

Наведене вище спростовує заперечення відповідача. Інших обставин щодо заперечень проти позовних вимог відповідачем у відзиві на позов не викладено.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

Згідно попереднього розрахунку судових витрат, наведеного у позовній заяві, позивач повідомляє про витрати на професійну правничу допомогу та одночасно заявляє про подання доказів на підтвердження таких витрат після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Наведеною нормою передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вирішить питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду по закінченню строку, встановленого для подання відповідних доказів.

Щодо строків подання доказів розміру судових витрат, звернути увагу сторін, що згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідач у справі про понесення будь-яких судових витрат не заявляє.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Центр" (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, провул. Петра Сагайдачного, 2, ідентифікаційний код 03756655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ідентифікаційний код 30048570) 281 189,52 грн заборгованості, з яких: інфляційні втрати в розмірі 13 591,70 грн, 48% річних в розмірі 62 153,60 грн, 46 382,09 грн пені та 159 062,13 грн штрафу, а також 4 217,84 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" електронною поштою: lawkb@ukr.net; Селянському (фермерському) господарству "Центр" за адресою: 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, провул. Петра Сагайдачного, 2 та електронною поштою: pilipchuk@ukr.net.

Повне рішення складено 28.03.2022.

Суддя В.В.Тимошевська