Решение № 103701944, 18.03.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2078/21

Номер провадження 2/350/98/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Видойник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

встановив:

У своїй позовній заяві позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0825 га кадастровий номер 26248855:01:001:0082 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , власником якого на день смерті був його батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В основу своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 було успадковане батьком після смерті його матері.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_3 помер, він, позивач, подав заяву до нотаріальної контори, таким шляхом прийняв спадщину. 11.08.2021 року нотаріусом йому відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документа власності на спадкове майно. За таких обставин, він не може в повній мірі володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Сторони у судове засідання не з`явилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, відповідачка позов визнала у повному об`ємі, а позивач позов підтримав.

За таких обставин суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності сторін, у порядку, передбаченому ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства, закріплено в Конституції України, стаття 41 якої передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Копією свідоцтва про народження (а.с.5) та копією свідоцтва про смерть (а.с.8) підтверджено, що батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією довідки № 95 від 03.09.1998 (а.с.9), копією заповіту (а.с.10) копією свідоцтва про народження (а.с.11), копією свідоцтва про смерть (а.с.12) копією довідки №833 від 28.07.2014 (а.с.13) та випискою з по господарської книги від 22 вересня 2021( а.с.14) підтверджено, що ОСОБА_3 , прийняв після смерті своєї матері спадщину, яким є будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.15) підтверджено, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 0,0825 га кадастровий номер 26248855:01:001:0082.

З позовної заяви позивач встановлено, що нотаріус відмовила в формленні спадщини через відсутність документів власності на спадкоме майно, в тому числі через відсутність оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Постановою нотаріуса від 01 листопада 2021 року за №526/02-14 (а.с.6) підтверджено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю документа власності на спадкове домоволодіння та земельну ділянку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже судом встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті був власником будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яке успадкував від своєї матері та земельної ділянки площею 0,0825 га кадастровий номер 26248855:01:001:0082. Позивач прийняв спадщину після смерті батька, а тому за позивачем слід визнати право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 право власності на спадкове майно - будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0825 га кадастровий номер 26248855:01:001:0082 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: