Приговор № 103698753, 17.03.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3327/19

Провадження № 1-кп/345/31/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді: Юрчака Л.Б.,

секретаря судового засідання Мостової Ю.З.

за участю: прокурора Бурак М.Б.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження №12019090170000486 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, востаннє судимому: 30.05.2019 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин:

13.03.2019 о 00.40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , вирішив ивкрасти кабельно-провідникову продукцію.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, за допомогою ножа відрізав 30 метрів кабелю ТППеп-20х2х0,4; 71 метр кабелю ТППеп-50х2х0,4; 29 метрів кабелю ТППеп-50х2х0,4; 62 метри кабелю ТППеп-10х2х0,4, мережа яких проходить у вказаному підвальному приміщенні та які належать ПАТ «Укртелеком».

Сформувавши змотки із вказаних кабелів, вартість яких становить 2450,97 грн., ОСОБА_1 підготував їх для виносу із даного підвального приміщення, однак, близько 01.30 год. був затриманий на місці вчинення злочину працівниками охоронної фірми «Арте», не довівши свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене, просив не призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Представник потерпілого надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що збитки, завдані злочином, не відшкодовані, при визначенні міри покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 місяців арешту. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 місяців арешту зі сплатою штрафу за попереднім вироком суду в розмірі 1020 грн.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Так як обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий та не відбув покарання за попереднім вироком суду, під наглядом у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога із діагнозом опійна наркоманія, його характеристику за місцем проживання, повністю визнав себе винуватим, не відшкодував завдану шкоду.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, немає, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи думку прокурора, та з урахування тяжкості скоєного злочину, а також особи ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що останньому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді арешту. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 не відбув покарання за вироком суду від 30.05.2019 у вигляді штрафу, суд вважає, що при призначенні покарання за даним вироком, слід застосувати ч. 3 ст. 72 КК України, а саме, що основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішувати відповідно до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.

Після набрання вироком законної сили, ОСОБА_1 затримати та направити до місця відбування покарання.

Строк покарання відраховувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Покарання у вигляді штрафу за вироком Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 30.05.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

Скасувати повністю арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 14.03.2019.

Речові докази:

зразок спеціальної хімічної речовини, чохол чорного кольору від ножа; канцелярський ніж з висувним лезом; ніж складний з наявними дерев`яними накладками коричневого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;

штани джинсові з наявними плямами рожево-червоного кольору з ременем коричневого кольору; рукавиці матерчаті дві (2) штуки чорного кольору; кофту синього кольору; кабель типу: ТПП 20-ти жильний - 10,2 м., ТПП 20-ти жильний - 9,6 м., ТПП 20-ти жильний - 8,3 м., ТПП 20-ти жильний - 10,6 м., ТПП 20-ти жильний - 1,64 м., ТПП 20-ти жильний - 7,85 м., ТПП 20-ти жильний - 17,2 м., ТПП 20-ти жильний - 10,6 м., ТПП 20-ти жильний - 4,7 м., ТПП 40-ка жильний - 11,6 м., ТПП 20-ти жильний - 11,04 м., ТПП 20-ти жильний - 10,3 м., ТПП 20-ти жильний - 9,9 м., ТПП 20-ти жильний - 10,1 м., ТПП 20-ти жильний - 9,9 м., ТПП 20-ти жильний - 10,8 м., ТПП 40-ка жильний - 10,1 м, ТПП 40-ка жильний - 8,61 м, ТПП 40-ка жильний - 1,70 м, ТПП 40-ка жильний - 10,1м; дві муфти чорного кольору; кабельно-провідникову продукцію; п`ять відрізків кабелю для порівняння, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути законним володільцям.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення товарознавчї експертизи у розмірі 785,05 грн. та судово-трасологічної експертизи в розмірі 3925,25 грн., а всього 4710,30 грн.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя