Постановление суда № 103696089, 17.03.2022, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/291/21 Провадження № 1-кп/165/111/22 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

з участю секретаря Навроцької М.Р.,

прокурора Плечука М. П.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників: Улибіної-Вельгус М.В., Улибіна-Вельгуса В.В.,

розглянувши увідкритому підготовчомузасіданні взалі суду,в містіНововолинську, в режимі відеоконференції шляхом трансляції між Нововолинським міським судом та ДУ "Луцький слідчий ізолятор", та за допомогою програми Easycon (користувач ОСОБА_4 ), кримінальне провадження №12020210120000246 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст.186,ч.4ст.187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Вказує, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу на досудовому розслідуванні та передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні та може вчиняти нові кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу. Просив суд також врахувати, що останній обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, рініше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі та зареєстрованого місця проживання в межах Волинської області немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав що в Україні оголошено воєнний стан, йде війна, житло його рідних піддавалось обстрілу. Просив замінити йому раніше застосований запобіжний захід на особисте зобов`язання або визначити розмір застави, щоб дати можливість йому захищати ОСОБА_5 та своїх рідних.

Його захисник Улибіна-Вельгус М.В. просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вважає, що належну поведінку ОСОБА_1 з врахуванням на теперішній час військвих дій в Україні, убезпечить запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. У разі задоволення все ж клопотання прокурора, просила суд визначити обвинуваченому заставу.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та захисник підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд враховує тажкість покарання передбаченого санкціями ч.5ст.186,ч.4ст.187 КК України, те, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_1 відносяться до особливо тяжких злочинів, бере до уваги вік обвинуваченого, його стан здоров`я та те, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, немає постійної роботи, легальних джерел доходів та постійного місця проживання в межах Волинської області, а наявні соціальні зв`язки недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та судом при його продовженні, і на даній стадії судового розгляду не зменшились.

Саме наведені вище обставини, на думку суду, дають підстави зробити висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж як тримання під вартою, не зможе запобігти і є недостатнім для запобігання ризикам, що існують на даній стадії судового розгляду і передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню.

Продовжуючи строк тримання під вартою на шістдесят днів, суд враховує наявність суспільного інтересу, який незважаючи на призупцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, суд, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приходить до висновку, що відсутні підстави визначення йому застави.

Керуючись ст. 177, ст.178, ст.183, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.199, ст.205, ст.309, ст.315 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити застосуваннязапобіжного заходуобраного відноснообвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 17 березня 2022 року до 15 травня 2022 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити до 15 травня 2022 року включно.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк