Решение № 103690713, 03.02.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/808/21

Справа № 2-а/951/3/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Скавінської Г. І.,

представника позивача адвоката Прийдуна В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

07.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до СПД № 1 (смт. Козова) ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, у якому просить: поновити строк на оскарження постанови про накладення адмінстягнення серії БАБ № 047744 від 03.07.2021; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії БАБ № 047744 від 03 липня 2021 року, винесену працівниками відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.04.2021 він був зупинений працівником поліції з підозрою на те, що був у нетверезому стані. У нього було вилучено водійське посвідчення і видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 терміном на 3 місяці, тобто до 27.07.2021. 03.07.2021, рухаючись на автомобілі моделі ЗАЗ 11030, ДНЗ НОМЕР_2 по вул. Грушевського у смт. Козова його зупинили працівники поліції і заявили, що у нього на одній осі автомашини різні колеса. При цьому ніяких протоколів не складали і він нічого не підписував. 01.10.2021 був викликаний у Козівський відділ державної виконавчої служби, де його повідомили про те, що 27.09.2021 щодо нього винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього 40800 грн. штрафу на підставі винесеної працівниками відповідача постанови про накладення на нього адміністративного стягнення серії БАБ №047744 за те, що він ніби-то будучи позбавленим Козівськии районним судом 07.06.2021 права користування на один рік, знову керував транспортним засобом.

Зазначає, що про те, що Козівський суд позбавив його права керування на один рік він не знав, так як не був присутній на суді. Керував автомобілем на підставі тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, термін дії якого закінчувався 27.07.2021. Таким чином вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021, вказану справу передано на розгляд судді Братків І. І.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 04.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

19.11.2021 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви, якою такі недоліки було усунуто.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що у нього вкрай важке матеріальне становище.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 24.11.2021 клопотання позивача задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 454 гривні за подання цієї позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

09.12.2021 представник відповідача скерував до суду поштовим зв`язком відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Козівським районним судом Тернопільської області (справа №951/376/21) строком на один рік, крім того після зупинки працівниками поліції водій не увімкнув аварійної світлової сигналізації, також на осі транспортного засобу різні колеса, чим порушив п. 2.1 (а) 9.9 (б) та 34.4.5 ПДР України.

14.12.2021 представник позивача - адвокат Прийдун В. М. подав клопотання в якому просив розгляд справи відкласти та витребувати у СПД № (м. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області матеріали відеофіксації подій описаних у постанові про адміністративне правопорушення, що мали місце 03.07.2021 року.

Ухвалою суду від 14.12.2021 клопотання представника позивача - адвоката Прийдуна В.М. задоволено. Витребувано у СПД № (м. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області матеріали відеофіксації подій описаних у постанові серії БАБ №047744 від 03.07.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

12.01.2022 представник позивача - адвокат Прийдун В. М. подав клопотання в якому просив витребувати та дослідити матеріали судової справи №951/376/21, в якій Козівським районним судом Тернопільської області винесено постанову від 17.05.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвалою суду від 12.01.2022 клопотання представника позивача - адвоката Прийдуна В. М. задоволено. Витребувано з архіву Козівського районного суду Тернопільської області судову справу ЄУН №951/376/21 номер провадження (3/951/285/2021) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені його довірителем позовні вимоги, які просив задовольнити. Зокрема, вказав, що позивач не заперечує того факту, що у нього на одній осі автомашини різні колеса. Разом з тим, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, винесену працівниками відповідача 03.07.2021, позивач оскаржує з тих підстав, що він не знав про існування постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 17.06.2021, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, відтак добросовісно керував транспортним засобом, маючи тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, дійсний до 27.07.2021

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду такої. У відзиві на позов просив розгляд справи проводити без його участі.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, а також дослідивши матеріали справи №951/376/21, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, доходить таких висновків.

Щодо поважності пропуску строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.

У відповідності до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно рішення Європейського Суду у справі Bellet v. France, суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що копію оскаржуваної постанови отримав 01.10.2021 в приміщенні Козівського відділу державної виконавчої служби та звернувся до суду з цим позовом 07.10.2021, тобто з дотриманням десятиденного строку з моменту, коли дізнався про винесення оскаржуваної постанови та отримав її копію, тож суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з відповідним позовом пропущений з поважних причин, а отже підлягає поновленню, у зв`язку з неможливістю порушення права особи на доступ до суду.

Щодо безпосередньо заявлених позовних вимог про скасування постанови.

Як встановлено з матеріалів справи, 03.07.2021 інспектором з РПП СПД № 1 м. Козова ст. лейтенантом поліції Вальчишином Ігорем Петровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №047744, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Так, відповідно до цієї постанови 03.07.2021 о 10 год 50 хв в смт. Козова по вул. Грушевського водій ОСОБА_1 керував ТЗ ЗАЗ 110307 ДНЗ НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування Козівським районним судом від 07.06.2021 на 1 рік, також на передній осі різні колеса, не увімкнув світлову аварійну сигналізацію після зупинки працівниками поліції, чим порушив п. 2.1а, п. 31.4.5 і п. 9.95 та скоїв правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За вчинення вищенаведених правопорушень, у відповідності до ст. 36 КУпАП, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. Також зазначено, що у разі несплати ним штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби буде стягнуто з правопорушника подвійний розмір штрафу - 40800 грн.

Як випливає із позовної заяви та пояснень, наданих у судовому засіданні представником позивача, із даною постановою та прийнятим поліцейським рішенням про накладення адміністративного стягнення позивач не погоджується, так як не знав про прийняте судове рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами, тому вважає, що в його діях відсутня вина в скоєнні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить, зокрема, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до п. п. "а" п. 2.1, п. п. "а" 2.4 ПДР водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та на вимогу поліцейського пред`явити його.

Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

При цьому, суд враховує, що суб`єктивна сторона спірного правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Отже, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП уповноважена особа органу Національної поліції повинна встановити на підставі належних і достатніх доказів те, що особа, яка притягається до відповідальності, достовірно знала або об`єктивно повинна була знати, що рішенням суду, яке набрало законної сили, її позбавлено права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно із 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова в справі про адміністративне правопорушення є законною лише у випадку її винесення уповноваженим законом органом (посадовою особою) на підставах і в порядку, встановлених законодавством, з умови підтвердження факту вчинення особою правопорушення належними, допустимими та достатніми доками.

Такий обов`язок органів (посадових осіб) Національної поліції, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, кореспондується з їх обов`язками як суб`єктів владних повноважень дотримуватись при прийнятті рішень критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Також відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постановою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 17.05.2021 у справі N 951/376/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Зі змісту цієї постанови та матеріалів справи N 951/376/21, які суд оглянув в ході розгляду даної справи, вбачається, що ОСОБА_1 при винесенні постанови дійсно присутній не був, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Разом з тим, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення N 951/376/21 вбачається, що копія постанови від 17.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 скерована йому, 18.05.2021, що підтверджується відповідним супровідним листом. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 25.05.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ба більше, в матеріалах справи N 951/376/21 наявна квитанція № 4 від 07.06.2021, відповідно до якої платник ОСОБА_1 сплатив суму 17000 грн. на рахунок ГУК в Тернопільській області за призначенням ДПР 18 465154 (протокол про адміністративне правопорушення від 27.04.2021 у справі N 951/376/21) що підтверджує, що станом на день винесення оскаржуваної постанови відповідача - 03.07.2021 позивач достеменно знав про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, проте умисно продовжував керувати транспортним засобом.

Відтак, твердження позивача про те, що в даному випадку він діяв добросовісно, оскільки не знав про винесення відносно нього зазначеної вище постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 17.05.2021 у справі N 951/376/21, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також про набрання цією постановою законної сили не підтверджується описаними вище обставинами та доказами.

Суд доходить висновку, що у даному випадку суб`єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення серії БАБ №047744 від 03.07.2021 .

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. І. Братків