Решение № 103607206, 15.02.2022, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"15" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/433/21

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, який у подальшому перейменований в Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача ОСОБА_1 , с. Минай Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 8 586 грн. по сплаті орендної плати,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Райніш М.І.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, який у подальшому перейменований в Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 , с. Минай Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 8 586 грн. по сплаті орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі № 907/433/21 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2021 року. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву.

Ухвалою суду від 07.09.2021 року підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 907/433/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 02.11.2021 року.

Ухвалами суду від 02.11.2021 року та 07.12.2021 року судові засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

В судове засідання 15.02.2022 року, призначене для розгляду справи по суті, сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, не з`явилися.

Разом з тим, на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача б/н від 15.02.2022 року (вх. № 02.3.1-02/999/22 від 15.02.2022 року), якою останній просив змінити назву позивача з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради у зв`язку з перейменуванням такого на підставі рішення сесії Ужгородської міської ради № 425 від 07.09.2021 року, а також розглянути справу без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи.

Відповідач причин неявки у судове засідання суду не повідомив.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити заявлені ним вимоги в повному обсязі, покликаючись, при цьому, на неналежне виконання відповідачем умов Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року в частині сплати орендних платежів за період квітень вересень 2018 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилася та рахується заборгованість у розмірі 8 586 грн., що підлягає стягненню з останнього у примусовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча судові засідання судом відкладались. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, повідомлення про вручення ухвал містяться у матеріалах справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.06.2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (орендодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою підприємцем Кременчук Юлією Юріївною (орендарем, відповідачем у справі) укладено Договір на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 (надалі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, предметом Договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою фігурного елементу мощення площею 53,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Михайла Грушевського, 47 (кафе Карамель) для розміщення відкритого літнього майданчика для здійснення підприємницької діяльності на умовах оренди.

Пунктами 2.1.1., 2.2.2. Договору визначено, що орендодавець зобов`язується відповідно до акту приймання-передачі (який підписується одночасно із цим Договором) надати у тимчасове користування об`єкт, а орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість користування об`єктом за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними пунктом 3 рішення сесії Ужгородської міської ради від 07.11.2014 року № 1505 Про Порядок отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у місті Ужгороді.

Відповідно до п. п. 3.2. та 3.4. Договору, орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об`єктом щомісячно до 15 числа поточного місяця у розмірі 1 590 гривень за місяць, в тому числі ПДВ 265 гривень. Ставка плати за користування конструктивними елементами благоустрою та розміри орендованої площі встановлюються сторонами при укладенні цього Договору і не можуть бути нижчими від розрахункових ставок та розмірів площі, визначених у пункті 3.2. цього Договору. Розрахункові ставки орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначаються шляхом коригування розміру розрахункової ставки попереднього року на рівень інфляції за цей рік. У разі зміни розрахункових ставок та розмірів об`єкта користування, внесення плати орендарем здійснюються у розмірі нових ставок з дати набрання ними чинності, і орендар зобов`язаний не пізніше 3-х днів з цієї дати підписати з орендодавцем зміни до цього Договору. Відсутність або непідписання змін орендарем не звільняє його від внесення плати у розмірі і за ставками згідно з цим пунктом, у тому числі за зміненими, як це встановлено цим абзацом.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що Договір діє до 01 листопада 2022 року. Невід`ємною частиною цього Договору є Паспорт відкритого літнього майданчика.

Договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, зокрема, у разі невиконання орендарем умов договору, несплати за користування об`єктом оренди протягом двох місяців з дня закінчення терміну платежу (п. п. 6.3., 6.3.2., 6.3.3. Договору).

Прикінцевими положеннями Договору (пунктом 7.1.) встановлено, що всі зміни та доповнення до цього Договору мають однакову з ним юридичну силу, якщо вони оформлені письмово і підписані уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 7.7. Договору встановлено обов`язок сторін у разі припинення, розірвання, закінчення дії Договору здійснити підписання акту прийому передачі конструктивних елементів благоустрою комунальної власності, які є предметом Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2018 року майно фігурний елемент мощення площею 53,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Михайла Грушевського, 47 (кафе Карамель), для розміщення відкритого літнього майданчика для здійснення підприємницької діяльності на умовах оренди, передано орендодавцем орендарю, про що складено відповідний Акт приймання-передачі (арк. спр. 16).

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 12.09.2018 року № 264 Про припинення дії паспортів відкритих літніх майданчиків припинено дію паспорту відкритого літнього майданчика для здійснення підприємницької діяльності ФОП Кременчук Ю.Ю. - на 36 посадкових місць по вул. М. Грушевського, 47 (кафе Карамель) площею 53 кв.м. у серединній зоні.

На підставі зазначеного рішення орендодавцем та орендарем 18.09.2018 року укладено Додаток № 1 до Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода, вул. Михайла Грушевського, 47, кафе Карамель, в якому сторони дійшли згоди вважати Договір на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року розірваним із 12.09.2018 року.

Разом з тим, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, умови п. 7.7. Договору в частині обов`язкового підписання акту прийому передачі конструктивних елементів благоустрою комунальної власності внаслідок розірвання Договору відповідачем не виконано, як і не сплачено орендні платежі за період квітень-вересень 2018 року.

У зв`язку з наведеним, у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 8 586 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вищезазначеної грошової суми у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Суд констатує, що правовідносини сторін в межах наявного спору підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушено умови Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 8 586 грн.

З аналізу норм ст. 204 Цивільного кодексу України випливає, договори, укладені між сторонами, як цивільно правові правочини, є правомірними, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, відтак, зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь 8 586 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення суми 8 586 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород № 111 від 22.06.2018 року є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Із приводу того, що відповідачем у даній справі є фізична особа без статусу суб`єкта підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202-208 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18, від 05.06.2019 року у справі № 904/1083/18.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вищезазначеної суми заборгованості зі сплати орендної плати з фізичної особи, що припинила підприємницьку діяльність.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 270 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36541721) суму 8 586 (Вісім тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень) грн. заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 04.03.2022 року.

Суддя Пригара Л.І.