Постановление суда № 103604613, 03.03.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.03.2022 Справа№914/506/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за заявою: про: у справі: за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення», м.Львів забезпечення позову № 914/506/22 Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення», м.Львівдо відповідача-1: до відповідача-2: Дочірнього підприємства ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія», м.Львів Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», м.Київпро:стягнення 4 405 837,12 грн., звільнення від сплати орендної плати та зобов`язання вчинити дії.

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення», м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія», м.Львів та Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», м.Київ про стягнення 4 405 837,12 грн., звільнення від сплати орендної плати та зобов`язання вчинити дії.

Одночасно з поданням позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» та/або Дочірньому підприємству ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» нараховувати орендну плату та виставляти рахунки з орендної плати, в тому числі відшкодування витрат по сплаті податку на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення» згідно з договором оренди (найму) нерухомого майна від 12.01.2017 за користування нерухомим майном нежитловими приміщеннями підвалу, загальною площею 1177,5 кв.м., що розташовані в підвалі адміністративної будівлі за адресою м.Львів, площа Міцкевича, 8 та є власністю НАК «Надра України», з моменту подання цієї заяви до набрання чинності судовим рішенням по даній справі.

Подана заява обґрунтована тим, що станом на подання цієї заяви та позову орендовані позивачем приміщення перебувають в незадовільному технічному стані, жодних активних дій щодо реставрації та відновлення технічного стану майна орендодавець не здійснював, надалі підвальні приміщення є підтопленими.

Орендар (позивач) не може належним чином використовувати орендоване майно за його цільовим призначенням без невідкладного проведення ремонту.

Позивач, обґрунтовуючи подану ним заяву про забезпечення позову, покликається на п.6 ст.762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову позивач вказує, що сплата орендної плати за то час, коли позивач фактично не має можливості використовувати майно за цільовим призначенням, завдає значних фінансових збитків позивачу, оскільки він позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні. Роблячи такий висновок, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18.

Предметом спору у справі № 914/506/22 є, зокрема, вимога позивача про звільнення від сплати орендної плати.

З урахуванням предмету позову у даній справі, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, яким чином буде утруднене виконання судового рішення про стягнення (повернення) грошових коштів, що будуть сплачені позивачем у вигляді орендної плати за орендоване майно, тобто довести, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань за спірним договором, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.

Однак, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на звернення позивача до господарського суду з позовом не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.17 постанови від 26.02.2019р. у справі №914/1353/16, в п.6.3. постанови від 25.02.2019р. у справі №924/789/18, в п.14 постанови від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18.

Суд вважає за необхідне відмітити, що обставини щодо звільнення позивача від сплати орендної плати за орендоване майно у зв`язку із неналежним технічним станом останнього, є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт непридатності орендованого майна до використання за призначенням не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що подана позивачем заява про забезпечення позову взагалі не містить посилання на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, жодного обґрунтування наявності підстав для таких висновків позивачем не наведено. Також вказана заява не містить і належного обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання ймовірного рішення суду.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська майстерня телебачення» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 18.02.2022 (вх.№754/22 від 02.03.2022).

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

3. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

4. Ухвалу підписано 03.03.2022.

Суддя Мазовіта А.Б.