Постановление суда № 103567976, 21.02.2022, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/180/22

провадження № 2-з/492/14/22

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

21 лютого 2022 року м.Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр Фінансових послуг» про забезпечення позову, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 291410,50 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між ТОВ «ФК» ЦФР» і відповідачем 26 серпня 2020 року було укладено кредитний договір № 9444894048, згідно умов якого ТОВ «ФК» ЦФР» надало, а відповідач отримав кредит у сумі 261230,44 грн. строком на 60 місяців на будь-які законні цілі, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконував, внаслідок чого станом на 23 листопада 2021 року перед позивачем виникла заборгованість за кредитом та процентами в сумі 291410,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.

Одночасно з поданням позовної заяви, представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позивач, розуміючи, що у судовому порядку розглядається справа про стягнення з нього грошових коштів, може відчужувати належне йому майно для ухилення від виконання судового рішення.

Розглянувши заяву ТОВ «ФК «ЦФР» про забезпечення позову, оцінивши доводи заяви про необхідність забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 3, 4, 6, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суддя також вважає за необхідне звернути увагу на роз`яснення, що викладені у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до положень якого розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суддею встановлено, що подана заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, що визначені ст. 151 ЦПК України, а саме у заяві заявником не зазначено: якими доказами підтверджується можливість вчинення відповідачем відповідних дій щодо відчуження майна на даний час та не доведено співмірність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами; обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , а також обґрунтування заходу забезпечення позову, який просить застосувати; яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний у заяві захід забезпечення позову. Заявник у своїй заяві просить застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту, зокрема, на транспортний засіб належний відповідачу, однак не зазначає місцезнаходження автомобіля щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

Крім того, позивачем зазначено кілька видів майна, стосовно якого мають бути вжиті заходи забезпечення позову, зокрема накладення арешту на земельні ділянки та транспортний засіб, які належать відповідачу, між тим необхідність накладення арешту на таку кількість майна враховуючи ціну позову заявником не обґрунтовано.

Також, не зазначено обставин та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може реально утруднити виконання рішення суду.

Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Враховуючи відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову, керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, приходжу до висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову.

Вважаю за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр Фінансових послуг» про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.