Решение № 103553370, 18.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2022 року Справа № 280/10123/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області(далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним припинення відповідачем нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018;

визнати протиправним ненадання інформації відповідачем Сьомій Харківській міській державній нотаріальній конторі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України про невиплачені суми пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018, про факт такої невиплати та про правові підстави такої невиплати;

зобов`язати відповідача нарахувати пенсію ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018;

зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 довідку про нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018;

зобов`язати відповідача надати Сьомій Харківській міській державній нотаріальній конторі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України довідку про нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 . Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_1 23.12.2020 нотаріальною конторою було надіслано запит до відповідача про факт наявності недоотриманої пенсії. Відповіді на запит не надано. 26.01.2021 нотаріальною конторою було вдруге надіслано запит до відповідача. 22.02.2021 отримано відповідь на запит разом з довідкою про суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Відповідно до довідки сума недоотриманої пенсії за період 01.02.2018 - 30.06.2020 складає 90290,44 грн. 18.03.2021 нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого позивач є спадкоємцем недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в сумі 90290,44 грн. (за період з 01.02.2018 по 30.06.2020). 28.04.2021 відповідачу в інтересах позивача було направлено адвокатський запит з метою отримання розрахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018, для отримання свідоцтва про право на спадщину на невиплачену пенсію за наведений період. 06.05.2021 відповідачем було надано відповідь, в якій зазначено, що за період з 01.03.2016 по 03.02.2018 відповідач припинив нараховувати пенсію ОСОБА_2 , за вказаний період пенсію ОСОБА_2 не отримувала. Оскільки відповідач не надав інформації про невиплачену пенсію ОСОБА_2 за вказаний період, нотаріус не видав свідоцтва про право на спадщину на невиплачену пенсію. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що перешкоджають в отриманні позивачем усього належного йому спадкового майна. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що 24.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою та необхідними документами про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю своєї бабусі ОСОБА_2 . Розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця із заявою до органів Пенсійного фонду та виплачується не більше ніж за три роки відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 24.03.2021, то три роки відраховуються з 23.03.2018 по 30.06.2020. ОСОБА_2 з березня 2016 року було призупинено нарахування та виплату пенсії, та починаючи з 01.03.2016 ОСОБА_2 не зверталася до відповідача із заявою про поновлення соціальних виплат, у зв`язку з чим, вони їй не нараховувалися відповідачем. Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» від 30.08.1999 №1596, в якій зазначено, що для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк». ОСОБА_2 було призупинено виплату пенсії, у зв`язку з не підтвердженням місця фактичного проживання. Зазначено, що ОСОБА_2 не зверталась до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії та не надавала заяву щодо відкриття поточного рахунку в АТ «Ощадбанк» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1596. Виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. Пенсійні виплати, які не нараховувались пенсіонеру за життя, не увійшли до складу спадщини, а тому позивач не має права вимагати визнання за нею права власності на майно, яке не увійшло до складу спадщини. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що зупинення виплати пенсії померлій ОСОБА_2 було протиправним, оскільки їй пенсія була призначена довічно і за життя вона не втратила права на отримання пенсії. Дії відповідача щодо безпідставного припинення пенсійних виплат є протиправними. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 , 1925 року народження, перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо - переміщена особа з вересня 2014 року. Отримувала пенсію по 29.02.2016 включно. В період з 01.03.2016 по 03.02.2018 пенсійні виплати не нараховувались та не виплачувались.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.12.2020 по справі №638/17261/20 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Підгорне, Калачіївського р-ну, Воронезької обл., яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганську, Луганської області, Україна.

ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 . Відповідно до заповіту від 18.09.2015, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Спірідоновою М.А., зареєстрованого в реєстрі № 1562, ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1

11.12.2020 Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №749/2020.

18.03.2021 Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина складається з недоотриманої пенсії у розмірі 90290,44 грн. (за період з 01.02.2018 по 30.06.2020), яка належала померлій, що підтверджується Довідкою №0800-0501-8/10944 (№622) від 12.02.2021, виданою Відділом обслуговування громадян №7 (сервісним центром) №2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Запитом адвоката Вельковського С.В. в інтересах ОСОБА_1 від 28.04.2021 просив надати розрахунок пенсії ОСОБА_2 за період березень 2016 року січень 2018 року включно.

Відповіддю від 06.05.2021 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило про те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа, та згідно з виплатними документами, пенсію отримувала по 29.02.2016 включно. Виплату пенсії призупинено з 01.03.2016 в зв`язку з відсутністю інформації щодо місця реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб. Після зняття з обліку ОСОБА_2 до управління з завою про поновлення пенсії не зверталась, тому пенсія за період з 01.03.2016 по 03.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась. У зв`язку з тим, що на день смерті виплату пенсії було припинено, поновлення виплати пенсії з метою розрахунку недоотриманої пенсії, що могла бути нарахована пенсіонеру по місяць смерті, управління проводить керуючись до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої визначено термін поновлення виплати пенсії: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії. За таких обставин надати розрахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по січень 2018 немає можливості.

Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо не нарахування та не виплати пенсії за дні життя померлої ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 03.02.2018, з огляду на те, що ОСОБА_2 недоотримала пенсійні виплати не з власної вини, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

При вирішені спору суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(далі - Закон №1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно з положеннями ст. 52 Закону №1058-IV,сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Пунктом 2.26 Порядку № 22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно пункту 2.26 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/118476 для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщину у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про спадщину.

На підставі вищевикладеного для виплати недоотриманої пенсії за померлу особу застосовуються приписи п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак позивачу було нараховано та виплачено недоотриману пенсію за померлої бабусі позивача, спадкодавця ОСОБА_2 не більше за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Суд зазначає, що обсяг прав спадкоємця на отримання пенсійних виплат померлої особи не може бути більшим за обсяг прав на такі виплати самого померлого пенсіонера.

Суд враховує, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Оскільки приписами п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено право пенсіонера на отримання пенсійних виплат не більше ніж за 3 роки до дня звернення із заявою на отримання пенсії, спадкоємець такого пенсіонера не може отримати більший обсяг прав та претендувати на нарахування та виплату всього періоду неодержаних сум пенсій, оскільки період з 01.03.2016 по 03.02.2018 не входить до належних ОСОБА_2 сум пенсій на підставі наведених норм.

Окрім цього, суд наголошує, що матеріали справи не містять жодного доказу, що за життя ОСОБА_2 зверталась до відповідача або до суду відносно поновлення виплати пенсії та доказів того, що за її життя пенсію було відновлено.

Суд зазначає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області ще за життя ОСОБА_2 припинило їй нарахування та виплату пенсії на підставі інформаційного обміну між органами Пенсійного фонду України з органами соціального захисту щодо інформації про скасовані довідки та зняття особи з обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, з березня 2016 у зв`язку з не підтвердженням місця фактичного проживання.

Проте ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не оскаржила дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати їй пенсії особисто або через представника, тобто за життя не виявила інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми пенсійних виплат, а отже, вказані суми їй за життя не нараховувались і вони не увійшли до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті.

Отже, позивач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця не було їй нараховано. Посилання представника позивача на те, що припинення пенсійних виплат його баусі було здійснено без законної підстави є неспроможними, адже за час свого життя бабуся позивача не оскаржила таку бездіяльність з приводу припинення пенсійних виплат.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №428/12730/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19-ц, від 14 квітня 2020 року у справі №431/6232/18-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц.

Таким чином, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача, оскільки нарахування та виплати недоотриманих пенсіонером сум пенсії, здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, яке є чинним та не скасовано станом на день розгляду справи судом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наведеними у позовній заяві обґрунтуванням адміністративного позову, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписамич.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено, та в силу того, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова