Решение № 103553069, 23.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Справа № 160/18710/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до трудового/страхового стажу періоди в колгоспі «Рассвет» з 23.08.1993 по 02.11.1994 та в колгоспі ім. Ульянова з 20.11.1994 по 28.03.1996 при призначенні пенсії за віком протиправними;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити дії, а саме: зарахувати позивачу до трудового/страхового стажу періоди в колгоспі «Рассвет» з 23.08.1993 по 02.11.1994 та в колгоспі ім. Ульянова з 20.11.1994 по 28.03.1996 та зробити перерахунок пенсії з часу призначення пенсії;

-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання в СПТУ № 11 з 01.09.1976 по 25.07.1979 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1980 по 10.06.1982 протиправними;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити дії, а саме: зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання в СПТУ № 11 з 01.09.1976 по 25.07.1979 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1980 по 10.06.1982 та зробити перерахунок пенсії з часу призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправність рішення відповідача про відмову в зарахуванні до пільгового стажу роботи період проходження строкової військової служби та навчання в ПТУ. Також, позивач зазначає про безпідставність висновків відповідача про необхідність надання уточнюючої довідки з даними по кількості відпрацьованих вихододнів та з встановленим мінімумом для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки для підтвердження стажу роботи в колгоспах позивачу було запропоновано надати уточнюючі довідки з даними по кількості відпрацьованих вихододнів та з встановленим мінімумом. Також, відповідач у відзиві зазначив про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання в СПТУ та періоду проходження строкової військової служби.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058).

Судом встановлено, що позивач, зокрема,

-з 1976 по 1979 роки навчався в СПТУ №11 і здобув професію електрогазозварювальника, що підтверджується копіє диплому від 25.07.1979 №772649;

-з 30.07.1979 по 14.04.1980 працював електросварщиком 4-го розряду (запис №1 та №2 в трудовій книжці);

-з 21.04.1980 по 14.06.1982 проходив службу в радянській армії (запис №3 в трудовій книжці);

-з 23.08.1993 по 02.11.1994 працював в колгоспі «Рассвет»;

-з 20.11.1994 по 28.03.1996 працював в колгоспі ім.Ульянова.

З матеріалів справи вбачається, що спірні періоди роботи позивача не зараховано до страхового стажу.

Крім того, період навчання позивача в СПТУ та період проходження строкової військової служби зараховано до загального стажу позивача, а не до пільгового, як вважає за необхідне позивач.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо зарахування до стажу періодів роботи позивача в колгоспі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон №1058, яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі Закон №1788) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно положень статті 2 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

У відповідності до п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Суд зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому суд вважає, що їх безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача спірні періоди його роботи в колгоспах.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання в СПТУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 №103 (далі Закон №103) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 18 Закону №103 встановлені типи професійно-технічних навчальних закладів, до яких належать, зокрема, всі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно статті 3 Закон №103 професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг. Тобто, головною ознакою професійно-технічного навчального закладу є формування професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи, а не його назва.

З матеріалів справи вбачається, що позивач закінчив навчання 25.07.1979, а прийнятий на роботу на посаду електросварщика - 30.07.1979, а тому період зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, як передбачено статтею 38 Закону 103.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, про наявність у позивача права на зарахування саме до пільгового стажу періоду навчання в СПТУ №11.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби в Радянській Армії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач до призову на військову службу працював на посаді, що дає право на пільгове призначення пенсії за списком №2, суд доходить висновку, що період проходження військової служби в лавах Радянської армії, підлягає зарахуванню саме до пільгового стажу позивачу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №226/801/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведена правомірність своїх дій, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до трудового/страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Рассвет» з 23.08.1993 по 02.11.1994 та в колгоспі ім. Ульянова з 20.11.1994 по 28.03.1996.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 період навчання в СПТУ № 11 з 01.09.1976 по 25.07.1979 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1980 по 14.06.1982.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до трудового/страхового стажу періоди в колгоспі «Рассвет» з 23.08.1993 по 02.11.1994 та в колгоспі ім. Ульянова з 20.11.1994 по 28.03.1996 та до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання в СПТУ № 11 з 01.09.1976 по 25.07.1979 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1980 по 14.06.1982 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з часу її призначення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська