Решение № 103524845, 22.02.2022, Хозяйственный суд Херсонской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року, м. Херсон, справа № 923/1690/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Ентранс»

про стягнення 1102,42 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

20.12.2021 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бізнес Ентранс» про стягнення 1017,400 грн за договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Заявою від 07.02.2022 Позивач збільшив позовні вимоги шляхом доповнення їх стягненням 6,12 грн річних, 7,42 грн пені та 71,48 грн штрафу.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- між сторонами наявні правовідносини за договором, який укладений шляхом подачі Відповідачем 22.07.2019 заяви про приєднання до публічного договору,

- за умовами укладеного договору Відповідач повинен сплачувати вартість небалансу електричної енергії за виставленим рахунком,

- за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 він сформував рахунок на суму 1168,92 грн та надіслав його Відповідачу,

- у свою чергу Відповідач сплатив рахунок частково у сумі 151,52 грн, у зв`язку з чим заборгованість складає 1017,40 грн,

- через несвоєчасне та неповне виконання зобов`язання Відповідач повинен сплатити також 6,12 грн річних, 7,42 грн пені та 71,48 грн штрафу.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 19.01.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Проте, відповідач відзив на позов не подав.

У цьому контексті суд також зазначає, що копія ухвали від 19.01.2022, яка була направлена за адресою Відповідача, повернулася без вручення з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому адреса Відповідача, яка вказана у поштовому конверті, відповідає адресі його державної реєстрації відповідно до наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації.

За таких обставин суд вжив належні заходи для повідомлення Відповідача про судовий розгляд справи.

У межах справи суд прийняв до розгляду заяву Позивача про збільшення позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачене право позивача збільшити розмір позовних вимог. Проте, таке збільшення повинне узгоджуватися з положеннями частини 3 цієї ж статті, за якою позивач має право змінити предмет або підстави позову.

Відтак, збільшення розміру позовних вимог можливе лише у межах предмета та підстав позову.

Частина перша статті 162 ГПК України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пункту 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:

- предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,

- підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,

- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду щодо їх застосування предметом позову за позовною заявою та заявою про збільшення позовних вимог є стягнення заборгованості за одним і тим же договором, а тому ця обставина вказує на правомірність такого збільшення.

Установлені судом обставини

27.07.2019 ТОВ «Юкрейніан Бізнес Ентранс» повідомленням за вих. № 01/27836 подало ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником якого на даний час є ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», заяву про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 21 від 22.07.2019.

Зокрема за змістом затвердженого наказом ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» № 204 від 03.04.2019 договору про врегулювання небалансів електричної енергії:

- усі учасники ринку, які купують електричну енергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії (пункт 1.1.);

- купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії учасника ринку здійснюється між особою, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (пункт 1.4.);

- врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасником ринку правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів електричної енергії, визначеними відповідно до Правил ринку (пункт 1.5.);

- вартість небалансів електричної енергії учасника ринку розраховується оператором системи передачі для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цього учасника та цін небалансів (пункту 2.1.);

- порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів визначається Правилами ринку (пункт 2.2.);

- оператор ринку зобов`язаний: виконувати обрахунки за небаланси електричної енергії та пов`язані з ними розрахунки відповідно до цього договору та додатків до нього; подати інформацію про розрахунки учаснику ринку згідно з Правилами ринку; повідомляти результати розрахунків небалансу електричної енергії відповідно до Правил ринку; виставляти рахунки (пункт 3.3.);

- учасник ринку зобов`язаний: нести відповідальність за фінансове врегулювання оператором системи передачі з небалансу електричної енергії; нести повну відповідальність за зобов`язаннями щодо балансу, пов`язані з постачанням електричної енергії (пункт 3.5.);

- виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюється відповідно до процедур та графіків, зазначених Правилами ринку (пункт 5.1.);

- договір набирає чинності з моменту надання учасником ринку заяви про укладення договору і є чинним до 31 грудня поточного року, у якому була надана заява (пункт 10.1.);

- якщо жодна із сторін не звернулася про розірвання договору, то він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 10.2.).

Поряд з цим, публічний договір затверджений разом з додатком № 1 до нього під назвою: Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів».

Відповідно до умов Акту у ньому відображається інформація про обсяг придбаної особою, відповідальною за баланс, у оператора системи передачі електричної енергії для врегулювання небалансу (пункт 1) та обсяг проданої особою, відповідальною за баланс, оператору системи передачі електричної енергії для врегулювання небалансу (пункт 2). Поряд з цим у пункті 3 Акту зазначено, що його підписання сторонами підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів в обсягах, зазначених у пунктах 1 та 2 Акту.

Отже, Відповідач приєднався до публічного договору Позивача, за наслідками чого між сторонами виникли правовідносини з договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

У межах договору Позивач склав Акт коригування (врегулювання) № ВР/20/08-1191 від 01.02.2021 за серпень 2020 року, в якому відображено, що Відповідач придбав у Позивача для врегулювання небалансу за цей період електричну енергію на суму 1027,73 грн з ПДВ (856,44 грн без ПДВ) та продав Позивачу електричну енергію на суму 141,19 грн з ПДВ (117,66 грн без ПДВ).

За змістом Акту коригування (врегулювання):

- його підписання сторонами підтверджує факт здійснення процесу врегулювання небалансів електричної енергії у період, зазначений у пунктах 1 та 2 Акту (пункт 3);

- акт є невід`ємною частиною договору про врегулювання небалансів електричної енергії, він складений у двох примірниках по одному для кожної сторони.

За результатами огляду цього Акту суд зазначає, що він підписаний лише зі сторони Позивача: підпис представника Відповідача відсутня.

01.02.2021 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № 0102202100421 на суму 1168,92 грн за серпень 2020 року, вказавши у ньому, що ця сума є вартістю електричної енергії для врегулювання її небалансу.

Відповідно до платіжних доручень у період з 11.02.2021 по 01.06.2021 Відповідач сплатив Позивачу 151,52 грн. Проте, у призначенні платежу в них вказано: «розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму … та довідки оператора системи передачі …».

За обліковими даними Позивача Відповідач не повністю розрахувався за зобов`язанням, а тому заборгованість складає 1017,400 грн.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017.

Безпосередньо порядок врегулювання небалансів електричної енергії визначений положеннями статті 70 цього Закону. Зокрема, за змістом наведеної правової норми:

- усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії (частина 1);

- з метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи; електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів; сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі (частина 2);

- купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів (частина 4);

- оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку; врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку (частина 5);

- вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку; порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку; під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг (частина 6).

З викладених правових положень слідує, що процедура врегулювання небалансів електричної енергії між особою, яка відповідає за небаланс, та оператором системи передачі електричної енергії включає в себе вчинення правочинів щодо її купівлі-продажу між цими сторонами в обсягах небалансів електричної енергії за відповідними цінами небалансів.

Правила ринку електричної енергії, у тому числі порядок розрахунків при небалансах, регулюються також постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168) «Про затвердження Правил ринку».

За змістом Правил ринку:

- для суб`єктів господарювання обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку № 1 до цих Правил; учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору (пункт 1.3.2);

- адміністратор розрахунків на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній стороні, відповідальній за баланс із зазначенням суми, що така особа зобов`язана сплатити адміністратору, або суми, що адміністратор зобов`язаний сплатити особі через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду (пункт 7.3.1.).

У свою чергу, відповідно до додатків до Правил ринку з ними також затвердженні додатки:

- додаток № 1 Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії, який містить у собі обов`язковий до укладення додаток № 1, що має назву: «Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів»;

- додаток № 10 Правила врегулювання, за змістом яких: розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття адміністратором ринку відповідного обґрунтованого рішення (пункт 1.2.); початковий звіт про врегулювання розрахунків і остаточний звіт про врегулювання розрахунків містять щонайменше такі елементи для кожної сторони, відповідальної за баланс: 1) обсяг врегулювання за розрахунковий період кожної одиниці відпуску, що представлена СВБ; 2) обсяг врегулювання за розрахунковий період кожної одиниці відбору, що представлена СВБ; 3) рух грошей врегулювання, які СВБ повинна сплатити АР за кожен обсяг врегулювання (для кожного місяця окремо); 4) рух грошей врегулювання, які АР повинен сплатити СВБ за кожен обсяг врегулювання (для кожного місяця окремо); 5) дані, що використовуються для обчислення врегулювання (пункт 3.2.).

Отже, основою для сплати вартості електричної енергії, придбаної стороною, відповідальною за баланс, у адміністратора ринку (оператора системи передачі) є:

- укладення договору про врегулювання небалансів на підставі типового договору,

- вчинення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії між цими суб`єктами в обсягах небалансів електричної енергії за відповідними цінами небалансів,

- складення та підписання актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів,

- складення звітів про врегулювання розрахунків,

- виставлення рахунків щодо оплати вартості небалансів.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, з господарського договору та інших угод.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 173 та частини 1 статті 175 того ж Кодексу господарським (майново-господарським) зобов`язанням визнається цивільно-правове зобов`язання, що виникає між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу якого зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами договір у загальному не підпадає під жоден із наявних у цивільному та господарському праві договорів, але зміст його умов, прав та обов`язків сторін у спірній частині вказує, що у ньому, поряд з іншими, наявні ознаки договору купівлі-продажу, які стосуються придбаної (спожитої) Відповідачем електричної енергії.

Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно (товар) і зобов`язується сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, за укладеним між сторонами договором у спірній частині Позивач зобов`язався продати Відповідачу електричну енергію, а Відповідач сплатити її вартість. При цьому продаж електричної енергії за його умовами повинен відбуватися шляхом складання акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів і його складення і підписання відповідає наведеним вище правовим положенням.

Відтак, предметом доказування у справі з метою встановлення існування зобов`язань за договором про врегулювання небалансів є підтвердження факту продажу (передачі) Позивачем Відповідачу електричної енергії на спірну суму.

Частини 1 та 3 статті 74 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, шляхом подачі відповідних доказів.

У постанові по справі № 923/875/19 від 31.03.2021 Верховний Суд вказав, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У свою чергу, за статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. А за статтею 76 того ж Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

З огляду на вказані правові положення та умови договору про врегулювання небалансів належним доказом в підтвердження факту продажу (передачі) Позивачем Відповідачу електричної енергії у процесі врегулювання небалансів на спірну суму є «Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів», який складається між сторонами за певний період наявних договірних відносин, а його підписання обома сторонами підтверджує сам факт купівлі-продажу електроенергії для такого врегулювання.

Пунктами 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відтак, аналіз наданих доказів та необхідних для підтвердження позицій сторін є обов`язком суду при вирішенні спору.

У цьому контексті Позивач в обґрунтування заявлених вимог послався на (та надав до позову):

- Акт коригування № ВР/20/08-1191 від 01.02.2021 на суму на суму 856,44 грн без ПДВ щодо продажу Відповідачу електричної енергії та на суму 117,66 грн без ПДВ щодо придбання у нього електричної енергії (у зв`язку з чим суд сприймає ці відомості як небаланс на суму 738,78 грн без ПДВ, який обрахований як різниця між обома значеннями вартості електричної енергії);

- рахунок-фактуру № 0102202100421 на суму 1168,92 грн з ПДВ (974,10 грн без ПДВ);

- платіжні доручення щодо сплати Відповідачем у період з 11.02.2021 по 01.06.2021 151,52 грн.

Проте, перелічені докази не підтверджують факту продажу Позивачем Відповідачу електричної енергії у процесі врегулювання її небалансу, оскільки:

- Акт коригування не містить підпису представника Відповідача, хоча за умовами договору лише його підписання є підтвердженням факту здійснення процесу врегулювання небалансів електричної енергії між сторонами;

- виставлений Позивачем рахунок-фактура не відповідає вартості електричної енергії небалансу за серпень 2020 року, яка вказана в односторонньо складеному Акті коригування: в рахунку вартість складає 974,10 грн без ПДВ, а в Акті 738,78 грн без ПДВ;

- у платіжних дорученнях у призначенні платежу вказано, що підставою для сплати є: «розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму … та довідки оператора системи передачі …», що не є тотожним сплаті за договором про врегулювання небалансу, а перерахування ними мізерних сум (1, 2, 13 тощо копійок) зменшує вірогідність та взагалі унеможливлює поєднання їх сплати з наявними за договором про врегулювання небалансу зобов`язаннями.

При цьому суд враховує, що наявність у Відповідача доступу через його електронний кабінет до записів даних розрахунків, що створюються оператором ринку, не вказує на дотримання сторонами договірної умови щодо підтвердження факту купівлі-продажу електроенергії у процедурі врегулювання небалансу шляхом складання та підписання Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

З наведеного суд висновує, що Позивач не довів належними доказами як сам факт продажу Відповідачу електричної енергії у процесі врегулювання небалансу, так і невиконання останнім зобов`язань за відповідним договором.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

У цьому контексті Позивач повинен довести неналежне виконання Відповідачем умов укладеного договору, проте, з огляду на встановлені обставини він не довів такого.

Недоведеність невиконання Відповідачем зобов`язань стосовно сплати основної суми унеможливлює застосування до нього відповідальності, яка встановлена приписами статті 231 Господарського кодексу України (щодо нарахування штрафу та пені), а також статті 625 ЦК України (стосовно стягнення річних), оскільки за їх положеннями вона застосовується лише у випадку порушення господарського, у тому числі грошового, зобов`язання.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд висновує, що Позивач не довів належними та допустимими доказами факту невиконання Відповідачем умов укладеного договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1017,400 грн основної заборгованості, 6,12 грн річних, 7,42 грн пені та 71,48 грн штрафу є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2270 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають віднесенню на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін