Решение № 103495073, 21.02.2022, Новокаховский городской суд Херсонской области

Справа № 661/4701/21

Провадження № 2/661/116/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Бойко М.Є.,

за участю секретаря: Стіпліної К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 27.04.2018 року в сумі 76000 грн., посилаючись на порушення ним своїх зобов`язань за даним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 27.04.2018 року, між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. За умовами укладеного договору АТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 100000,00 грн.. Своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 04.10.2021 року, за ним утворилась заборгованість у розмірі 76000 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом .

Посилаючись на вищевикладене, АТ «Універсал Банк» просило суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді від 26.11.2021 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити; проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про судові засідання останній повідомлявся судовими повістками, які були направлені за місцем його реєстрації. Таким чином, відповідач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином. При цьому слід зазначити, що на його адресу було направлено і копію ухвали про відкриття провадження, в якій встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, однак, до теперішнього часу такого відзиву суду також надано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2021 року, між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, в якому останній просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору.

Своїм підписом відповідач підтвердив, що вся інформація та/або документи, надані ним банку, в тому числі через мобільний додаток, є повною і достатньою у всіх відношення. Просить вважати зразок його власноручного підпису або його аналогу (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом його власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. При цьому підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.

Будь-яких інших умов кредитування (термін повернення кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, тощо) в анкеті-заяві не зазначено.

На підтвердження факту укладення договору, окрім вказаної анкети-заяви, позивач також надав суду витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсала Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів), витяг з Тарифів за карткою « monobank» з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно з наданим банком розрахунком, який був наданий одночасно з позовною заявою, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг станом на 04.10.2021 року становить 76000 грн. та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом.

Суд, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона яка кредитує (в даному випадку банк).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмір кредиту, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості та інші умови.

В анкеті-заяві від 27.04.2018 року, підписаній сторонами, розмір кредитного ліміту не зазначений, що унеможливлює перевірку правильності проведеного банком розрахунку заборгованості.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank), витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та паспорт споживчого кредиту, якими визначено пільговий період користування коштами, розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін та інші умови, в тому числі пеня та комісія.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) зроблено висновок про те, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови і правила надання банківських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) дійшла висновку про те, що до вказаних правовідносин неможливо застосовувати положення частини 1 статті 364 ЦК України, оскільки Умови та Правила, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком з часу виникнення спірних правовідносин й до звернення позивача до суду з даним позовом, що не виключає можливості долучення кредитором до позовної заяви витягу з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, найбільш сприятливих для задоволення позову.

Згідно з частиною четвертою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 рокупринципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови обслуговування фізичних осіб в Банку надані позивачем умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують умов, які досягнуто з позичальником.

Крім того, надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичних осіб, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і Правил надання банківських послуг, оскільки зазначені Умови і Правила становлять значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З аналізу зазначених вище положень вбачається, що підписання анкети-заяви не є обов`язковою умовою видачі картки, і банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того, банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на картку.

Відповідно до підпункту 3 Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача підрозділу 8 Додатки розділу ІІ Умов сума/ліміт кредиту встановлюється в розмірі від 0 до 100 000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена в заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн..

При цьому матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, пенею та комісією слід відмовити.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.353-356 ЦПК України.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко