№ 1034859, 12.09.2007, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

21001 м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, e-mail: admin-sud@inbox.ru

                                                                                 Справа №2-а-7589/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2007 року

Вінницький окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Мельник-Томенко

при секретарі:Пивовар І.М.

       за участю сторін:

позивача – Гончар О.І. -  представник за довіреністю;

відповідача – Данільцев Ю.М., Каспрук Т.М. – представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Русь Газ» до Іллінецької міжрайонного державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

   Заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій  № 0000232320/0 від 18 серпня 2006 року.

Позов мотивовано наступним.

Рішенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про застосування штрафних санкцій за № 0000232320/0 від 18.08.2006 року, прийнятим на підставі акту Іллінецької міжрайонної ДПІ Вінницької області від 07.08.2006 року №104-23-32446504 про результати виїзної планової документальної перевірки дочірнього підприємства «Відродження» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2004 року по 01.06.2006 року, застосовані до даного підприємства штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 217284,44 грн. З даним рішенням та актом перевірки позивач не погоджується та вважає їх прийнятими з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення прийнято на підставі неіснуючого порушення (відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення), визначення в рішенні сум штрафних санкцій із порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій суперечить ст.250 Господарського Кодексу України.

За таких підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 0000232320/0 від 18.08.2006 року Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задоволити позов в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову та просили в позові відмовити, посилаючись на те, що акт №104-23-32446504 від 07.08.2006 року та рішення № 0000232320/0 від 18.08.2006 року прийняті правомірно та на підставі виявлених у  дочірнього підприємства порушень, діючого на час перевірки, законодавства.

Так, позивач в своїй діяльності допустив порушення п.п. 2.8, 2.9 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72, п.п. 4.4, 4.15, Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 69; п.п. 5.1, 5.2, п. 5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №634.  В результаті було прийнято рішення про накладення штрафних санкцій, у відповідності з п. 11 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в України», ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Актом № 104-23-32446504 від 07.08.2006 року про результати виїзної планової документальної перевірки дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2004 року по 01.06.2006 року, складеного Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, виявлено порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 та п. 4.4, 4.15 Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 69 від 19.02.2001 року. Дані порушення полягають у тому, що суб’єктом господарювання на 2004 рік заява-розрахунок для встановлення загального ліміту залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки до обслуговуючого банку не подана. Якщо ліміт каси підприємства взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку. В результаті порушення вищевказаного пункту суб’єктом господарювання допущено випадки понадлімітних залишків в касі підприємства за 2004 рік в сумі 86641,97 грн. та 2005 рік в сумі 22000,25 грн.

На підставі даного акта перевірки Іллінецької міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято рішення № 0000232320/0 від 18.08.2006 року про застосування штрафних санкцій до ДП «Відродження», загальна сума штрафних санкцій складає 217284, 44 грн.

Відповідно до діючого на час перевірки  п. 4.4. Інструкції  про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 69 від 19.02.2001 року, із змінами і доповненнями, усі  підприємства,  які здійснюють операції з готівкою внаціональній  валюті  та мають поточні рахунки в установах банків,можуть тримати  в  своїй  касі  на  кінець  дня  готівку  в  межахустановлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси.При укладанні договору на розрахунково-касове  обслуговування підприємство  -  юридична  особа  має  подати  до  установи  банку заявку-розрахунок  у  двох примірниках для встановлення загального ліміту    каси   (з   урахуванням   потреби   його   відокремлених підрозділів),  строків та порядку здавання готівкової виручки, яка

є невід'ємною частиною цього договору і оформляється як додаток до цього  договору,  або копію заявки-розрахунку, засвідчену підписом уповноваженого  працівника та відбитком печатки установи банку, що встановила   ліміт   каси,  або  копію  документа  про  самостійновстановлений  підприємством  ліміт каси для внесення розміру цьоголіміту  в  договір  на  розрахунково-касове  обслуговування,  що єневід'ємною    умовою    цього   договору.   Відповідальність   задостовірність  даних  у  заявці-розрахунку  даним касової книги табухгалтерського обліку несе підприємство - юридична особа.

            Згідно наказу № 1-6 ДП «Відродження» від 15.01.2004 року в 2004 році продовжено встановлений 14.04.2003 року ліміт залишку готівки в касі в сумі 3000 грн.

            Згідно наказу № 1-В ДП «Відродження» від 04.01.2005 року у 2005 році продовжено встановлений від 14.04.2003 року ліміт залишку готівки в касі в сумі 3000 грн.  Оскільки ДП «Відродження» було встановлено ліміт залишку в касі, то відсутні і порушення п.2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України № 72 від 19.02.2001 року.

            Таким чином, діюча на 2004 рік Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженапостановою Правління Національного банку України № 69 від 19.02.2001 року, із змінами і доповненнями, вже не містила обов’язку підприємств для встановлення ліміту каси підприємства щорічно подавати до 1 березня заявки-розрахунки до установ банків. Ліміт залишку готівки в касі Дочірнім сільськогосподарським підприємством «Відродження» був встановлений на 2004 та 2005 рік у визначеному законом порядку, діючому на час їх встановлення.

            За таких підстав в акті № 104-23-32446504 від 07.08.2006 рокунаявне посилання на норму, яка на час перевірки вже втратила чинність. Відповідно і рішення про накладення штрафних санкцій на позивача є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

            Крім того, накладений відповідачем штраф за своєю суттю є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, правове регулювання яких здійснюється главою 27 Господарського кодексу України, а тому відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України, такі санкції можуть застосовуватися до суб’єктів господарської діяльності протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

   Як вбачається з акту перевірки № 104-23-32446504 від 07.08.2006 року, порушення зазначені в акті мали місце в 2004 році, а рішення № 0000232320/0 про застосування штрафних санкцій до ДП «Відродження» було прийняте 18.08.2006 року, тобто більше ніж через один рік.

Таким чином, у зв’язку з тим, що встановлений законом термін застосування штрафних санкцій сплинув, у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій до позивача.

          Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова  суду  у справі про адміністративний проступок,  яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду,  що  розглядає  справу про  правові  наслідки  дій  чи  бездіяльності  особи,  щодо  якої ухвалено постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Посадовою особою відповідача 21.08.2006 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера відповідача Патлатої О.В., оскільки за результатами перевірки позивача згідно Акту № 104-23-32446504 від 07.08.2006 року встановлено порушення порядку ведення податкового обліку: допущено випадки понадлімітних залишків в касі підприємства за 2004 рік в сумі 86641,97 грн. та 2005 рік  в сумі 22000,25 грн.

 Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.08.2006 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно посадової особи - головного бухгалтера відповідача Патлатої О.В., оскільки вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення свого підтвердження не знайшла: в матеріалах справи не зазначено конкретних порушень встановленого порядку ведення податкового обліку, суду надані документи, що підтверджують відсутність правопорушень, справу провадженням слід закрити у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили.

         Враховуючи викладене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції №0000232320/0 від 18.08.2006 року та задоволення в повному обсязі позову позивача.

   Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки платіжним дорученням № 201 від 18.06.2007 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 163, 167, 186, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Русь Газ» до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції від 18.08.2006 року № 0000232320/0 від 18.08.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Русь Газ» документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

      Постанова вповному обсязі виготовлена 17 вересня 2007 року.

Суддя                                                                                     Ж.М. Мельник-Томенко