Решение № 103452429, 21.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25952/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до військової частини А 0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 грудня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до військової частини А 0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське), в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії військової частини А 0666 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно;

- зобов`язати нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року в сумі 41759,88 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Також у позовній заяві позивач просив відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині А 0666 та у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із державних гарантій щодо оплати праці та її проведення.

Також, позивач зазначив, що 06.08.2021 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити індексацію грошового забезпечення, проте відповіді не було надано.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, на його думку відповідачем не в повному обсязі виплачена індексація грошового забезпечення.

Позивач зазначив, що за наявною інформацією відповідачем призупинено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям через відсутність бюджетних асигнувань.

Так, позивач зазначив, що за наявною інформацією у військових частин відсутній механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за минулі періоди, а при необхідності виконання рішень суду щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідачем застосовується базовий місяць – січень 2016 року. Позивачем у позовній заяві зазначено, що базовим місяцем в період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно є місяць січень 2008 року.

Таким чином, загальна сума індексації грошового забезпечення, яка не була виплачена позивачу за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року становить 41759,88 грн.

Також позивач зазначив, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку, утриманого з грошового забезпечення.

До суду 01 лютого 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 6347/22), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів, загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік та відповідно Порядком №1078 не передбачено механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, а тому виплата сум індексації має здійснюватись у межах коштів установ та організацій передбачених на ці цілі.

Також відповідач зазначив, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв`язку з цим на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 року № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2. Згідно зазначених роз`яснень у зв`язку з внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення.

Окрім того, відповідач звернув увагу, що нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача, та позивач мав можливість оскаржити наказ про виключення його зі списків особового складу з військової частини, у разі незгоди з проведеним розрахунком. Проте у місячний строк позивач не оскаржив наказ про його виключення зі списків особового складу.

Також відповідач вважав безпідставними вимоги щодо встановлення судового контролю за виконання рішення суду, оскільки такий захід має застосовуватися у виключних випадках, коли рішення тривалий час не виконуєтся.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, відзив на позовну заяву, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .

Так, суд встановив, що з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 0666, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0666 (по стройовій частині) від 07.11.2017 року № 227, прапорщика ОСОБА_1 звільненого з військової служби у запас, вважати таким, щ справи та посаду здав та 07.11.2017 року виключити із списків особового складу частини.

Матеріалами справи підтверджено, що із заявою від 02 серпня 2021 року позивач звернувся до Командира військової частини А 0666, в якій, зокрема, просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року. Також у відповіді на дану заяву позивач просив вказати місяці для обчислення індексу споживчих ці (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення у відповідності до постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року та надати відповідні довідки про розміри виплати індексації грошового забезпечення.

Дану заяву відповідно до трекінгу відповідачем було отримано 18 серпня 2021 року але відповідь не надано.

Представником позивача надано до позову власноручно виготовлені розрахунку індексації грошового забезпечення за спірний період.

Відповідачем на виконання ухвали суду надано картку особового рахунку позивача.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

Відсутність бюджетного фінансування індексації, на яку, посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, на обов`язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.

При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Тому, суд відхиляє посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оброни України, оскільки вони носять рекомендаційний характер.

Як вбачається з картки особового рахунку ОСОБА_1 за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період є правомірними та належать задоволенню.

Однак, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги в частини визнати протиправними дії військової частини А 0666 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно, оскільки як встановлено судом, відповідачем за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Також суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року в сумі 41759,88 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, оскільки визначення цих обставин належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) та суму індексації грошового забезпечення.

Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було.

Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.

Так, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.

З таким правовим висновком погодився Верховний Суд, виклавши свою правову позицію у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року.

Так, у пп. 37, 38 постанови по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року Верховний Суд зазначив що у даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача не порушені.

Суд вважає, що наведені висновки є релевантні до спірних правовідносин.

Тому суд доходить висновку, що порушене питання не було предметом розгляду відповідачем до подачі позову, а отже відсутні правові підстави вважати, що відповідне право позивача було порушено.

За аналогічних підстав слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, оскільки нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період відповідачем не здійснено.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивач звільнений від сплати судового збору і відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать компенсації за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до військової частини А 0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину А 0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 року по 07.11.2017 року включно.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко