Решение № 103393476, 01.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18362/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожна Будівельна Компанія Дорсервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу № 296759 від 13.09.21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.21 працівниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М-28 «Одеса-Южний» 40 км + 639 м. було проведено контроль т/з позивача, за результатами якого встановлено незабезпечення перевізником у водія особистої картки водія до цифрового тахографа, що відображено в акті перевірки. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято спірну постанову про застосування штрафу в розмірі 1700 грн. На переконання позивача, при здійсненні контролю було допущено численні порушення чинного законодавства, а постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарських штрафів є протиправною. Позивач не був повідомлений про час та місце розгляду питання про застосування штрафу, у зв`язку із чим не мав можливості надати відповідні пояснення з приводу стверджуваного порушення.

Ухвалою судді від 08.10.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 24.11.21 залучено в якості другого відповідача по справі Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Ухвалою суду від 24.11.21 в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено. Продовжено стороні відповідача процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою судді від 08.10.21, надавши додатково п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали.

Відзив на адміністративний позов від відповідачів до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 03.08.2021 № 026492, співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 04.08.2021 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, т/з MAN, д/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та був під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт № 306502 від 04.08.2021.

Перевіркою за місцем: Миколаївська область, автомобільна дорога М-28 «Одеса-Южний» км 40 + 639 м. встановлено порушення: надання послуг з перевезення вантажу; замовник ТОВ «ДБК Дорсервіс»; перевізник ОСОБА_1 не забезпечив наявності у водія особистої картки до цифрового тахографу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі вищезазначеного акту Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 296759 від 13.09.2021, відповідно до якої з ТОВ «ДБК Дорсервіс» відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Не погодившись із застосованим адміністративно-господарським штрафом, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» стало твердження про відсутність на час проведення перевірки особистої картки водія до цифрового тахографу, яка повинна знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

При цьому перевізником в акті перевірки № 306502 від 04.08.2021 вказано ОСОБА_1 , тобто встановлено, що ТОВ «ДБК ДОРСЕРВІС» не є перевізником, а виступає замовником перевезення вантажа, а отже не може нести відповідальність, передбачену ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» для перевізників.

Згідно з приписами п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

За твердженням ТОВ «ДБК «ДОРСЕРВІС», що не спростовано відповідачами, позивач не був обізнаним про час та місце розгляду справи про порушення, у зв`язку із чим в порушення вищенаведених вимог чинного законодавства, відповідач розглянув справу про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" без участі позивача та без належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, чим позбавив його права взяти участь у розгляді справи з метою свого захисту, надання письмових доказів та пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень, викладених у акті.

Недотримання посадовими особами органу державного контролю зазначених вище встановлених приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб`єкта господарювання, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Виходячи із наведеного, участь позивача спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого способу прийняття оскаржуваного рішення, та обґрунтованості позовних вимог про його скасування.

При цьому, порушення права позивача бути обізнаним про час та місце розгляду справи відносно нього, з огляду на викладені в адміністративному позові зауваження позивача щодо матеріалів перевірки та суті стверджуваного порушення, вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такого розгляду та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З огляду на вищевикладене, спірна постанова прийнята без дотримання потрібного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожна Будівельна Компанія Дорсервіс» (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, провулок Дорожній, 1; ЄДРПОУ 43061412) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; ЄДРПОУ 39816845), Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарських штрафу № 296759 від 13.09.21.

Стягнути з бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожна Будівельна Компанія Дорсервіс» судовий збір в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк