Решение № 103392021, 16.02.2022, Оратовский районный суд Винницкой области

Дата принятия
16.02.2022
Номер дела
141/925/21
Номер документа
103392021
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Справа № 141/925/21

Провадження №2/141/43/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №141/925/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

15.12.2021 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис № 101175, згідно якого із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» стягнуто заборгованість в розмірі 18900 грн. У виконавчому написі № 101175 від 15.07.2021 року зазначено, що загальна заборгованість за кредитним договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року становить: 7000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 11900,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Поряд з цим, ОСОБА_1 мав сплатити 1190 грн процентів, згідно умов договору, однак за виконавчим написом стягнуто 11900 грн, як проценти за користування кредитом. Таким чином, вбачється спірність щодо розміру заборгованості, а відтак відсутність у нотаріуса законної можливості вчинення виконавчого напису. Крім того, кредитний договір № 00-2245027 від 27.12.2020 року укладений в електронній формі (у простій письмовій формі) без нотаріального посвідчення.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 101175, який був вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Ваилівною.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Розгляд справи призначено на 21.01.2022 року та до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олену Василівну та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича.

Також ухвалою суду від 16.12.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 15.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 101175 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) заборгованості за кредитним договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року, яке проводиться в рамках виконавчого провадження № 67237968.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року відкладено розгляд цивільної справи № 141/925/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 16.02.2022 року.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» належним чином повідомлявся про день та місце розгляду справи. При цьому, 19.01.2022 року від представника відповідача ТОВ «Качай Гроші» Г.В.Корбута на адресу Оратівського районного суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що 27.12.2020 року між ТОВ «Качай Гроші» та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 00-2245027, відповідно до якого Товариство зобов`язалося надати позичальнику у власність кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та був підписаний сторонами у відповідності з вимогами закону. Позичальнику було надано всі можливості для ознайомлення з умовами договору у вигляді оферти та розміщення інформації на сайті Товариства. В оферті зазначено про умови надання позики, в тому числі: сума кредиту 7000,00 грн; строк на який надається позика 10 днів; дата повернення позики 06.01.2021 року; процентна ставка за користування позикою в день 1,70 %; загальна вартість кредиту 8190,00 грн. Отримання позивачем суми кредиту підтверджується повідомленням про зарахування на картку позичальника відповідної суми.

Станом на дату складання виконавчого напису, внаслідок неналежного виконання зобов`язання, а саме прострочення внесення платежів за кредитним договором у позивача утворилась заборгованість у розмірі 18900,00 грн разом з витратами щодо проведення примусового стягнення. ТОВ «Качай Гроші» згідно вимог законодавства надало до нотаріуса відповідні документи, які підтверджують суму боргу позивача, на підставі яких був вчинений виконавчий напис. Питання про правомірність вчинення виконавчого напису стоїть безпосередньо перед особою, яка його вчинила – нотаріусом, а не перед відповідачем, який не вчинив ці дії та не може нести відповідальність та скасувати напис. Таким чином, ТОВ "Качай Гроші" не може бути відповідачем у справі саме з питань скасування даного виконавчого напису, який вчинила приватний нотаріус Грисюк О.В.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору пояснення щодо позову не надали.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір № 00-2245027 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 7000 грн строком на 10 днів. Загальна вартість кредиту складає 8190,00 грн.

Згідно графіку платежів до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 00-2245027 від 27.12.2020 року, ОСОБА_1 станом на 06.01.2021 року зобов`язаний повернути ТОВ «Качай Гроші» кредит у розмірі 8190,00 грн, з якого 7000 грн сума кредиту, 1190,00 грн сума нарахованих процентів.

Відповідно до виконавчого напису, вчиненого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 101175, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором 00-2245027 від 27.12.2020 року, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші». Стягнуто з ОСОБА_1 за період з 06.01.2021 року по 05.07.2021 року включно, суму у розмірі: 7000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11900,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Сума заборгованості складає 18900,00 грн.

На підставі даного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем було відкрито виконавче провадження № 67237968 від 22.10.2021 року.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач обґрунтовує мотивованість та підставність заявлення такої вимоги тим, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом всупереч вимогам чинного законодавства та з порушення процедури вчинення такого. Крім того, позивач оспорює суму заборгованості зазначену у виконавчому написі, та вважає неправомірним нарахування відповідачем відсотків за користування кредитом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд керується наступним.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного вище закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10.12.2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

При цьому, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Крім того, частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Крім того, спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17(провадження № 61-18790св19)

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що позивачем вірно визначено належного відповідача по справі, оскільки на його користь було вчинено виконавчий напис № 101175 від 15.07.2021 року, а тому твердження відповідача, що ТОВ "Качай Гроші" не може бути відповідачем у даній справі суд до уваги не приймає.

Також судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис про стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин, вчинено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 15.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд звертає увагу, що представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки позивач заперечує суму заборгованості, посилаючись на те, що заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом складає 11900,00 грн, однак за договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року ОСОБА_1 мав сплатити 1190,00 грн.

При цьому, ТОВ «Качай Гроші» не надано до суду інших належних доказів щодо подання приватному нотаріусу Грисюк О.В. необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, а заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд до уваги не приймає, оскільки останні не доведено належними та допустимим доказами й спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Таким чином, враховуючи обставини справи та той факт, що виконавчий напис № 101175 від 15.07.2021 року вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а саме при вчиненні даного виконавчого напису нотаріусом не враховано, що п. 2 Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року на час його застосування, а саме станом на 15.07.2021 року був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Поряд з цим, суд звертає увагу відповідача на той факт, що останній не позбавлений права звернутися у судовому порядку із відповідним позовом до позивача у випадку порушення його прав через невиконання або неналежне виконання умов укладеного між ними договору позики № 00-2245027 від 27.12.2020 року.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив 908,00 грн. за подання позову, що підтверджується квитанцією № 24389 від 14.12.2021 року, а також 454,00 грн. судового збору за подання про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № 25076 від 14.12.2021 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складається із судового збору у загальному розмірі 1 362,00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат, адвокат Ходак В.В. надав суду суду попередній розрахунок судових витрат, копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10-1 від 12.12.2021 року, укладеного між адвокатом Ходаком В.В. та ОСОБА_1 , копію квитанції від 14.12.2021 року про сплату коштів на суму 7000,00 грн. В попередньому розрахунку понесених витрат на правничу допомогу, адвокатом зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних останнім.

На підставі вказаного, позивач просить відшкодувати йому у рамках даної цивільної справи 7000,00 гривень, понесених ним витрат за отримання ним професійної правничої допомоги адвоката.

Натомість, відповідач у відзиві від 10.01.2022 року заперечував про стягнення витрат на правничу допомогу та зазначив, що справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є складною та відноситься до категорії малозначних, а тому гонорар адвоката у розмірі 7000,00 грн не відповідає критеріям співмірності.

Суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за сумою, виходячи з незначної складності юридичної кваліфікації правовідносин, які склалися у ній, оскільки практика розгляду даної категорії справ є усталеною, та зважаючи на те, що розгляд справи проведено без участі сторін і адвоката, а також з огляду на принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, наявності клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд –

У Х В АЛ И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15.07.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 101175, щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) заборгованості в сумі 18900,00 грн. за кредитним договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1362,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову вжиті судом відповідно до ухвали Оратівського районного суду Вінницької області від 16.12.2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 18.02.2022 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (вул. Федорова Івана, буд. 64/16, м. Київ, 03150).

Треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 ).

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (вул. Героїв Крут, 4-В, прим. № 47, м. Вінниця, 21001).

Суддя С.В. Климчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 103392021 ?

Документ № 103392021 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 103392021 ?

Дата ухвалення - 16.02.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 103392021 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 103392021 ?

В Оратовский районный суд Винницкой области
Предыдущий документ : 103350894
Следующий документ : 103392028