Постановление суда № 103372949, 17.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/366/19

Провадження № 1-кп/344/253/22

У Х В А Л А

17 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Василик І.М.,

прокурорів Поповича Н.М.,

Гринишина В.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міськів О.Т.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 321, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2022 року закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого раніше ухвалою суду щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Попович Н.М. подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на ризики, передбачені у ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Гринишин В.Д. клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти продовження тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки вважає, що прокурором не наведено нових ризиків, просила врахувати, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Так, при вирішені питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , якому інкриміновано нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкий злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, а також суспільну небезпечність цих кримінальних правопорушень.

На даний час судове провадження триває.

Прокурором поза розумним сумнівом доведено, що ризики щодо можливого переховування ОСОБА_1 від суду, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати.

Також стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, та, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, існує значна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_1 порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

В той же час стороною захисту не наведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги 23.12.2021 року при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, та які нові обставини виникли після цього.

Інших обставин, які б на даний час давали підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже на переконання суду застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 29.12.2021 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку може бути внесено як обвинуваченим, так і іншою особою в будь-який момент розгляду даного кримінального провадження. Обґрунтованих підстав для перегляду визначеної суми застави в сторону зменшення на даний час суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17 квітня 2022 року включно.

Копію ухвали надіслати начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12 для виконання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ