Постановление суда № 103338321, 16.02.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/27/22

Провадження № 2/161/1431/22

У Х В А Л А

16 лютого 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудська С.М.

при секретарі – Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана цивільна справа № 161/27/22, предметом якої є стягнення з ОСОБА_1 на користь ДКП «Луцьктепло» заборгованості за теплопостачання та постачання гарячої води в сумі 12153,98 грн., інфляційні нарахування в сумі 1993,60 грн. та 3 % річних в сумі 797,24 грн.

15.02.2022 року від позивача ДКП «Луцьктепло» до суду подано заяву про закриття провадження в цивільній справі № 161/27/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку зі сплатою ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги, яка є предметом розгляду даного спору (а.с. 16-17)

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявки, інші клопотання, окрім вищевказаного, від них на адресу суду не надходили.

Неявка сторін не перешкоджає суду вирішити питання щодо закриття провадження у справі за клопотанням сторони позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З даного приводу ОП КЦС Верховного Суду у своїй постанові від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20 вказала, що закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні .

Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як встановлено судом, станом на дату постановлення даного судового рішення ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання перед ДКП «Луцьктепло» з приводу сплати коштів за теплопостачання та постачання гарячої води, які стали предметом розгляду цивільної справи № 161/27/22.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом достовірно встановлено, що ДКП «Луцьктепло» не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. слід стягнути на користь останнього з ОСОБА_1 .

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складання ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України – з дня складання ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 17 лютого 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська