Постановление суда № 103336710, 15.02.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7916/21

Провадження № 2-о/639/3/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заявиОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишено без руху.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія ухвали була отримана заявником по справі 01 грудня 2021 року, що підтверджується розпискою про отримання копій судових рішень, яка міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту отримання заявником копії ухвали суду від 26 листопада 2021 року про залишення заяви без руху та до теперішнього часу вказані в ухвалі недоліки заяви не виправлені, що свідчить про пропуск строку для усунення недоліків.

Згідно ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення Суду від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland")). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення Суду від 20.02.2014 року у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia")).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – повернути заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.02.2022.

Суддя В.В. Труханович