№ 10330490, 11.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3562/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Катаєвої Е.В.,

секретаря           Юзефович Ю.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень –рішень,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2010 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦСС” (далі ТОВ „ЦСС” ) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі СДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення –рішення №0000791530/0 від 02.12.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 138193,74 гривень (106302,87грн. - за основним платежем, 31890,87грн.- штрафна (фінансова)санкція) та яке прийняте на підставі акту №737/15-3/25033689/34 від 24.11.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „ЦСС” з питання правомірності включення до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах. Позивач також просить скасувати податкові повідомлення –рішення №0000791530/1 від 24.12.2009 року, №0000791530/2 від 21.01.2010 року, №0000791530/3 від 25.03.2010 року, які прийняті СДПІ за результатами розгляду адміністративного оскарження податкового повідомлення –рішення №0000791530/0 від 02.12.2009 року та якими визначене таке саме податкове зобов’язання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевірка, за результатами якої було винесене оспорюване податкове повідомлення –рішення, проведена неправомірно, оскільки не було підстави для її проведення, передбаченої п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий запит органу державної податкової служби протягом десяті робочих днів з дня отримання запиту. ТОВ «ЦСС»своєчасно листом від 12.11.2009 року надало обґрунтовану відповідь на запит СДПІ від 22.10.2009 року з поясненнями та обґрунтуванням правильності своїх дій. Позивач вважає, що вимога , викладена в запиті СДПІ, щодо надання копій документів є незаконною, а тому невиконання незаконної вимоги не може бути підставою для проведення перевірки.

Свої вимоги позивач обґрунтував також тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту перевірки №737/15-3/25033689/34 від 24.11.2009 року, але висновки Акту про порушення ним пп. 7.5.1 п.7.5., пп.7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі Закон України №168/97-ВР) при здійсненні господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, відсутність яких не дає права на формування податкового кредиту. Відображення в декларації за вересень 2009 року податкових накладних виписаних у попередніх податкових періодах, які були отримані пізніше ніж виписані, не може бути, на думку позивача, підставою для не врахування їх та відповідно збільшення податку і нарахування штрафних санкцій, оскільки Закон України №168/97-ВР не містить норм, які б вимагали наявності документального обґрунтування затримки отримання податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, для того, щоб реалізувати право на податковий кредит. В обґрунтування своїх вимог позивач вважає також те, що на його думку, Закон України №168/97-ВР не містить заборони на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний період, періоді. Позивач посилається на те, що СДПІ в Акті перевірки визнало, що податкові накладні, виписані і іншому, ніж звітний період, в попередніх періодах до складу податкового кредиту не включалися, тобто СДПІ документально підтвердило той факт, що ТОВ «ЦСС»не відносило ці суми до податкового кредиту раніше, а скористалося своїм правом у звітному податковому періоді, що означає відсутність завищення податкового кредиту.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорюване рішення є законним та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ЦСС» перереєстроване у зв’язку зі зміною організаційно правової форми 16.12.1999р. за №04056782Ю001047 Київською районною адміністрацією міста Одеси (а.с.77-84), на податковий облік в СДПІ ТОВ «ЦСС»переведено 04.01.2002 року, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.01.2002 року № 40379161 зареєстровано в СДПІ платником ПДВ .

На підставі направлення від 17.11.2009 року №435/15-3, виданого СДПІ працівниками податкового органу з 19.11.2009 року по 23.11.2009 року здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ „ЦСС” з питання правомірності включення до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, за результатами якої 24.11.2009 року складений акт №737/15-3/25033689/34 (а.с.10-22).

На підставі Акту від 24.11.2009 року СДПІ 02.12.2009 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0000791530/0, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 138193,74 гривень (106302,87грн. - за основним платежем, 31890,87грн.- штрафна (фінансова)санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.2.6 п.7.2,пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997року №168/97-ВР (а.с.23).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000791530/0 від 02.12.2009 року в адміністративному порядку в СДПІ (а.с.35-40), рішенням від 21.12.2009 року СДПІ скарга була залишена без задоволення (а.с.41-51), на підставі якого 24.12.2009 року СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000791530/1, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 138193,74 гривень(а.с.52).

Повторна скарга була направлена позивачем в ДПА в Одеській області (а.с.53-58), якою прийняте рішення про результати розгляду повторної скарги №895/10/25-0007 від 15.01.2010 року (а.с.59-60), яким скарга залишена без задоволення. На підставі вказаного рішення від 15.01.2010 року СДПІ прийняло 21.01.2010 року податкове повідомлення-рішення №0000791530/2, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 138193,74 гривень(а.с.61).

28.01.2010 року позивач направив скаргу в ДПА України (а.с.68), яка рішенням ДПА України від 16.03.2010 року також була залишена без задоволення (а.с.70-71), на підставі якого 25.03.2010 року СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000791530/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 138193,74 гривень(а.с.72).

В висновку Акту вказано, що на порушення вимог абз. 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР ТОВ «ЦСС» у вересні 2009 року зависило податковий кредит на 106302,87гривень у зв’язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому ніж звітний податковий період та сплата за отримані товари (роботи, послуги) відповідно яких відбулась в попередніх ніж звітний періодах.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЦСС» не подавало до СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі заяви зі скаргами на таких постачальників у звітному періоді, у якому виникло право на податковий кредит. Зазначені податкові накладні було включено до податкового кредиту по факту отримання та до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2009 року внесено по даті отримання податкових накладних, якій відповідає відмітка про отримання –дата отримання та підпис відповідального бухгалтера. Документальне підтвердження затримки отримання податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний податковий період, відсутнє. Перевіркою встановлено, що постачальниками ТОВ «ЦСС» були виписані податкові накладні відповідно до пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР по першій події –по даті відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку (а.с.21-22).

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період –період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов’язання –загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобов’язань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобов’язання та право на податковий кредит виникли.

Визначення податкового кредиту як право, а не обов’язок, платника податку зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатися цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами є відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР вимагає від платника податку, якій хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для з’ясування та повноти нарахування ним зобов’язань з цього податку за такою господарською операцією. У вказаний спосіб норми Закону України №168/97-ВР з одного боку захищають платника податків, якій має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобов’язання з цього податку та якій у момент виникнення таких податкових зобов’язань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

В самому Акті перевірки від 24.11.2009 року перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив операції по придбанню товарів у зазначених в акті контрагентів, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларацію з ПДВ за вересень 2009 року №11312 від 20.10.2009 року, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди. Саме у зв’язку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України №168/97-ВР, йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобов’язань. Суд вважає, що такий висновок перевіряючих відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР .

Суд не приймає до уваги твердження позивача в обґрунтування своїх вимог, що при використанні права на податковий кредит ним була надана перевага праву на включення податкових накладних, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, по відношенню до права скористатися відповідно до пп.7.2.6 ст.7 Закону України №168/97-ВР поданням скарги у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою (скаргою) до податкового органу за своїм місцезнаходженням, оскільки Закон України №168/97-ВР дійсно надає платнику податку право на подання скарги на постачальника, але відповідно до вимог Закону це є обов’язковою умовою, якщо платник податку хоче скористатися своїм правом на податковий кредит в звітному податковому періоді, коли це право виникло. Використання права на податковий кредит шляхом включення податкових накладних, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, Законом України №168/97-ВР не передбачене.

Позивач не спростовує висновків перевіряючих, що постачальниками ТОВ «ЦСС»були виписані податкові накладні відповідно до пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР по першій події –по даті відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку, або по даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків, тобто своєчасно, а тому ТОВ «ЦСС»при бажанні скористатися своїм правом на податковий кредит міг отримати їх своєчасно та відобразити у відповідному звітному періоді.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача, що перевірка, за результатами якої було винесене оспорюване податкове повідомлення –рішення, проведена неправомірно, оскільки не було підстави для її проведення передбаченої п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачена підстава для проведення позапланової виїзної перевірки – виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що СДПІ 22.10.2009 року за №27392/10/15-323 направило ТОВ «ЦСС»письмовий запит по отриманій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (а.с.107). Листом №921 від 12.11.2009 року ТОВ «ЦСС»надало пояснення щодо обставин включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, але вважало неправомірним з боку СДПІ в запиті витребування документального підтвердження отримання податкових накладних з перерахуванням документів, які необхідно надати (а.с.24-25). Зазначене не оспорюється позивачем в позові та судовому засіданні. Суд вважає, що вказана позиція позивача не ґрунтується на законі та не відповідає вимогам п. 3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки зазначена норма вимагає від платника податків надання не лише пояснень, а і документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби, але позивач фактично відмовився надати документальні підтвердження, які зазначені в запиті СДПІ, у зв’язку з чим СДПІ 17.11.2009 року видало наказ №567 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «ЦСС»(а.с.94).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень –рішень –залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень –рішень –залишити без задоволення.

11 липня 2010 року