Постановление суда № 103262875, 15.02.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1346/22

Провадження 2/127/179/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квартал-14» про захист прав споживачів, стягнення пені за прострочене виконання робіт та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2022 року дані матеріали позовної заяви було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Згідно даної ухвали, про залишення позову без руху, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 12405 гривень та вимогу немайнового характеру в розмірі 992 гривень 40 копійок.

Представник позивача ухвалу суду від 24.01.2022 року отримав 28.01.2022 року, що підтверджується підписом на супровідному листі.

01.02.2022 року на адресу суду надійшла заява позивача в якій остання зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЗУ «Про захист прав споживачів» і що на підставі даного закону позивач звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 29 від 05.08.2020 року про пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку ЖБК зобов`язується організувати будівництво об`єкту будівництва за рахунок внеску учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, забезпечити здачу його в експлуатацію, передати учаснику новозбудоване майно та документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внесок у розмірі та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та має право отримати новозбудоване майно.

Зі змісту договору вбачається, що позивач є членом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квартал-14».

На спірні правовідносини поширюються норми Закону України «Про кооперацію».

Позивач вважає, що за заявленими ним позовними вимогами вона звільнена від сплати судового збору згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У даному випадку Закон України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється, оскільки укладений між сторонами договір передбачає об`єднання внесків сторін з метою будівництва будинку, внаслідок чого позивач отримує у власність квартиру, а не надання послуг за змістом п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Поняття споживача визначено в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року роз`яснив, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

В даному випадку підставою заявленого позивачем позову є не виконання відповідачем договірних умов.

Таким чином, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідають його критеріям, передбаченим в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону України.

До спірних правовідносин не може бути застосована ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові позивач виступає не як споживач і позов подано не на захист його прав споживача.

Враховуючи вищевикладене та зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України суд, зважаючи на те, що строк для усунення недоліків закінчився та недоліки позовної заяви позивачем не були усунуті, приходить до висновку, що наявні підстави вважати позовну заяву не поданою та повернути її позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квартал-14» про захист прав споживачів, стягнення пені за прострочене виконання робіт та зобов`язання вчинити дії вважати неподаною та повернути позивачу.

Додатково роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя