Решение № 10320619, 07.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р. Справа № 1/93-38 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс"

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія"

          про стягнення 41 673,61 грн.

                    Суддя Гончар М.М.

          Представники сторін:

          від позивача: Кардаш М.Б., довір. №0107/2010 від 01.07.2010 року

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" 41 673 грн. 61 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач вимоги ухвали суду від 18.06.2010 року не виконав, пояснень по суті позовних вимог суду не подав, в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29230662 від 25.06.2010 року.

Відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" товар, що підтверджується накладними №3010-65615 від 30.10.2009 року (а.с.21), та №2501-68419 від 25.01.2010 року, №2501-67802 від 25.01.2010 року, №2501-70344 від 25.01.2010 року, №2501-68418 від 25.01.2010 року (а.с.15-18) та довіреностями №3 від 25.01.2010 року (а.с.19-20) та №45 від 30.10.2009 року (а.с.22-23).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, купівля-продаж.

          За договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, поставив товар, що підтверджується накладними №3010-65615 від 30.10.2009 року (а.с.21), та №2501-68419 від 25.01.2010 року, №2501-67802 від 25.01.2010 року, №2501-70344 від 25.01.2010 року, №2501-68418 від 25.01.2010 року (а.с.15-18) та довіреностями №3 від 25.01.2010 року (а.с.19-20) та №45 від 30.10.2009 року (а.с.22-23), відповідачем зобов’язання виконані частково.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару (претензія) №01 від 08.04.2010 року (а.с.9-10), яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

          Заборгованість на день розгляду справи складає 41 673 грн. 61 коп., підставна, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 416,73 грн. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 530, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити в сумі 41 673 грн. 61 коп.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" (юридична адреса: смт. Локачі, вул. Шевченка, 14, фактична адреса: м. Луцьк, вул. Єршова, 11, оф. 810, рахунок №26000070301561 у ВОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Луцьк, МФО 325019, код 31602999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс", (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 93А, адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8 "А" оф. 311, р/р26001401120832 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904, код 32591365) 41 673 грн. 61 коп. заборгованості, 416 грн. 73 коп. витрат на оплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                    

Суддя                                                   М.М. Гончар