Решение № 10319477, 01.03.2010, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-22/6315-2009 За позовом ЗАТ «Доставка», м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12

до відповідача Фізичної особи – підприємця Шарко Романа Васильовича, м. Ялта, вул. Найденова, 12, кв. 11; м. Ялта, вул. Басейна, 16Б, кв. 14

про стягнення 2408,07 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Фістіна Ю.В., представник, дов від 01 січня 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ЗАТ «Доставка» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Шарко Романа Васильовича, просить суд стягнути з відповідача 2154,07 грн. основного боргу та 254,00 грн. – пені, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № У-2007-142 від 26 березня 2007 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 2154,07 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

26 березня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі – продажу № У-2007-142, відповідно до п. 1.1. якого на умовах даного договору постачальник приймає на себе зобов’язання поставити на підставі письмових замовлень покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар постачальника, вказаний у накладних.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що покупець оплачує поставлений на умовах договору товар у розмірі, вказаному у відповідній накладній, протягом 7 календарних днів з моменту фактичної передачі товару від постачальника покупцю, шляхом перерахування суми, вказаної у відповідній накладній на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення строків оплати за поставлений товар за даним договором, покупець зобов’язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів, за кожен день прострочки виконання зобов’язання.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 2554,07 грн., що підтверджується копіями витратних накладних, а.с. 7-8.

Крім того, факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей від 26 березня 2007 року, а.с. 9. довіреністю на отримання товарно – матеріальних цінностей, а.с. 10.

Але, відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 2154,07 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2154,07 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 254,00 грн. – пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Шарко Романа Васильовича (м. Ялта, вул. Найденова, 12, кв. 11; м. Ялта, вул. Басейна, 16Б, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ІІН 2320301550) на користь ЗАТ «Доставка» (м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, рахунок № 2600510900 в КРД РБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 33433894) 2154,07 грн. основного боргу та 254,00 грн. – пені, всього - 2408,07 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Шарко Романа Васильовича (м. Ялта, вул. Найденова, 12, кв. 11; м. Ялта, вул. Басейна, 16Б, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ІІН 2320301550) на користь ЗАТ «Доставка» (м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, рахунок № 2600510900 в КРД РБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 33433894) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Шарко Романа Васильовича (м. Ялта, вул. Найденова, 12, кв. 11; м. Ялта, вул. Басейна, 16Б, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ІІН 2320301550) на користь ЗАТ «Доставка» (м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, рахунок № 2600510900 в КРД РБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 33433894) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.