Постановление суда № 103176475, 20.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

20 січня 2022 року Справа № 520/28489/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за позовом ТОВ "Легранд Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за участі сторін,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 № 27851; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ " Легранд Пдюс" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 13.12.2021 року у справі відкрито спрощене провадження.

ГУ ДПС в Харківській області, створеному на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано відзив на позов у якому зазначено про необхідність розгляду справи з викликом сторін.

По суті заявленого клопотання суд зазначає, що частиною четвертою ст. 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Як визначено частиною другою ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій ст. 257 КАС України.

Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої ст. 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.

Таким чином, оскільки справа в розумінні ст. 12 КАС України є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що виходячи із змісту ст. 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення. Відповідно до частини третьої ст.79 КАС України відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Отже, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

У заяві відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи з викликом сторін.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.12,257,52, 295-297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання про розгляд справи з викликом сторін залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на остаточне рішення по справі.

Суддя Зоркіна Ю.В.