Постановление суда № 103125017, 11.02.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1665/22

н/п 1-кс/953/1100/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю: секретаря Паньшиної О.С.,

прокурора Калюжко А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Велика О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню № 120212211300001831 від 02.11.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого офіційно, раніше судимого: раніше судимого:

- 07.12.2004 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, у відповідності до ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням випробувального терміну на 2 роки;

- 04.08.2006 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі;

-15.06.2007 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі;

- 26.07.2010 року Суворовським районним судом міста Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі, який проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,-

встановив:

В провадженні Київського районного суду м.Харкова (головуючий суддя Губська Я.В.) перебуває справа по кримінальному провадженню №120212211300001831 від 02.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень , передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Обвинуваченому на стадії досудового розслідування обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою суду до 20.02.2022р. .

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з посиланням на наявність ризиків передбачених пп.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Відповідно до п. 205 Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Постановою КМУ від 9 грудня 2020 р. N 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” зі змінами внесеними Постановою КМУ від 15.12.2021 N 1336 на території України встановлений карантин до 31.03.2022р.

Головуючий у даній справі судді Губська Я.В. позбавлена можливості розглянути клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

З урахуванням наведеного клопотання прокурора було передано на авторозподіл у відповідності до положень ст. 35 КПК України .

Під час судового засідання прокурор підтримав подане клопотання.

Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначаючи що ризики не доведені. Крім того, просили зменшити розмір застави.

При розгляді клопотання судом враховується, що ОСОБА_1 раніше судимий за умисні корисливі злочини проти власності та знову звинувачується в умисних корисливих злочинах проти власності, має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

Так, злочин який інкримінується обвинуваченому відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, обвинувачений ніде не працює, доказів наявності у нього міцних соціальних зав`язків, суду не надано.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зазначене дає суду підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків.

З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватись від суду; незаконно впливати на недопитаних свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зменшились.

Ризик заявлений прокурором п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведений.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: пред`явлене обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в разі визнання винуватими у скоєні тяжкого злочину, вік обвинуваченого, його репутацію, відсутність роботи, наявність встановлених ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Суд, зазначає, що саме запобіжний захід у виді тримання обвинувачених під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання обвинуваченим покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

При визначенні розміру застави, суд вважає, що саме 35 розмірів прожиткового мінімуму є адекватним, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та даним по особі обвинуваченого. Зазначений розмір застави не є явно непомірним для обвинуваченого і в той же час він є значним та цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183,184, 194, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити. Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 08 квітня 2022 року.

Визначити суму застави у розмірі 86835 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Одеси; 4) здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до слідчого, прокурора, суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м.Одеси без суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст виготовлений 11.02.2022р.

Суддя Бородіна Н.М.