Решение № 1031191, 18.07.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2007 р. Справа № 40/344-07

вх. № 8276/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Колмаков В.В., дов. від 01.04.2007 року відповідача - Красильник Л.В., дов. № 15-07/32 від 03.01.2007 року

розглянувши справу за позовом Агенції з авторських та суміжних прав "Лідер - преміум" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі, м. Харків

про стягнення 117892,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача суму надмірно сплачених страхових внесків у розмірі 117 892,18 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, мотивуючи позов тим, що він, як у платник єдиного податку, надмірно сплатив страхових внесків до пенсійного фонду. У зв'язку з відмовою відповідача повернути надмірно сплачені внески позивач просить про це суд.

Представник відповідача у судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, мотивуючи недостатньою урегульованістю питання повернення надміру сплачених внесків та відсутністю відповідного законодавчо встановленого порядку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Позивач є суб’єктом малого підприємництва – платником єдиного податку за ставкою 10 % відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03 липня 1998 року.

Статтею 6 Указу Президента України № 727/98 від 03 липня 1998 року передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно статті 3 Указу Президента України № 727/98 від 03 липня 1998 року відповідне відділення Державного казначейства України перераховує до Пенсійного фонду України 42 відсотки сплаченого єдиного податку.

Згідно пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року фізичні та юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно зі статті 15 – платниками страхових внесків.

З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного та фіксованого податків (у зв'язку з одночасною дією Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва") сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного та фіксованого податків зараховувалася в рахунок сплати страхових внесків.

Оскільки порядок обчислення розміру єдиного податку, відповідна частина якого спрямовується до Пенсійного фонду України, відрізняється від порядку обчислення страхових внесків, станом на 18 серпня 2006 року позивачем у складі єдиного податку фактично сплачено кошти у розмірі більшому, ніж того вимагає Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". На підтвердження наявності переплати позивачем надано Акт № 35 від 18 серпня 2006 року позапланової документальної перевірки Агенції з авторських та суміжних прав "Лідер-Преміум", ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства відносно сплати збору до Пенсійного фонду за період з 01 січня 2005 року по 20 липня 2005 року, складений та підписаний працівниками відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності у позивача переплати зі страхових внесків у розмірі 117 892,18 грн. не заперечував, але вказав, що добровільне повернення надміру сплачених страхових внесків за запитом позивача не є можливим, оскільки у Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відсутній чіткий порядок повернення надміру сплачених внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 21 від 28 серпня 2006 року звернувся до відповідача з проханням повернути визнані сторонами суми переплати. Листом № 1038-03/32 від 05 вересня 2006 року відповідач відмовив у задоволенні прохання у зв'язку з тим, що позивач не ліквідується, а продовжує свою діяльність.

Аргументи відповідача є такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки відповідно до частини 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів; відповідно до пункту 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Отже додаткових умов для повернення сум переплати внесків до Пенсійного фонду України окрім висловленого бажання платника чинне законодавство не висуває.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення надміру сплачених страхових внесків у розмірі 117 892,18 грн. законними та обґрунтованим, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито у розмірі, що становить 1 178,92 грн., та на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України стягнути 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова (розрахунковий рахунок 256083012091 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк" м. Харкова, МФО 351823, ідентифікаційний код 22645252, адреса: м. Харків, вул. 2-ї П’ятирічки, 36) на користь Агенства з авторських та суміжних прав "Лідер-Преміум", Товариства з обмеженою відповідальністю (код 30883782, адреса: м. Харків, вул. Римарська, 1) 117 892,18 грн. надміру сплачених страхових внесків, 1 178,92 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Хотенець П.В.

Секретар судового засідання Дуброва Н.О.