Постановление суда № 103078025, 09.02.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1791/22

н/п 1-кс/953/1186/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - Ляха М.Ю.,

при секретарі - Хомінській Т.В.,

за участю прокурора - Калюжко А.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1 ,

захисників - Михальчука А.І.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019220490000232 від 17.01.2019 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 до Київського районного суду м. Харкова з Касаційного кримінального суду Верховного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018220490000232 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Судове засідання по вказаній справі призначено на 09.02.2022 на 12.30 год. Головуючий суддя Шаренко С.Л. з 25.01.2022 перебуває на лікарняному у зв`язку з хворобою.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 13.02.2022.

08.02.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 обраного відносно нього запобіжного заходу, з посиланням на ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений КПК України строк суддею розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова Калюжко А.А., враховуючи норми ст. 20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 розподілено в провадження судді Лях М.Ю.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Михальчук А.І. в судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого з наступних підстав.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності/

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності в 4 раз.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, суд, з урахуванням вищенаведених ознак, вважає, що будь-які інші альтернативні запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи наявність їх існування, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність до 8 років позбавлення волі, а також враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а тому продовжує для обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 13 лютого 2022 року.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, враховуючи ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим визначити заставу в розмірі, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 600 гр. (2270 х 80 = 181 600 гр.), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 177,178, 183, 314 - 317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 09 квітня 2022 року, включно.

Визначити суму застави у розмірі 181 600 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові; 4) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене законом покарання до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя - Лях М.Ю.