Постановление суда № 102834603, 28.01.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №6/447/4/22 Справа №447/3634/20

У Х В А Л А

щодо розстрочення виконання судового рішення

28.01.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення,

в с т а н о в и в:

20.01.2022 ОСОБА_1 подав заяву про розстрочку виконання рішення суду від 22.04.2021 у справі №447/3634/20.

В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.04.2021 у справі №447/3634/20, повний текст якого складено 30.04.2021, частково задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 239,66 грн. та 1 634,38 грн. судового збору. Постановою Львівського апеляційного суду від 15.11.2021 рішення суду у частині відмови у стягненні відсотків та розподілу судових витрат скасовано та у цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за відсотками станом на 27.10.2020 у розмірі 4 074,22 грн. та 5 255,00 грн. судового збору. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у зв`язку із малозначністю. На даний момент дані щодо відкриття виконавчого провадження відсутні. Заявник зазначає, що у нього виникли обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, заявник не працює, згідно довідки про доходи, загальний дохід за попередній рік складає 6 646,27 грн., коштів вистачає лише на оплату комунальних послуг і харчування. Таким чином, у заявника відсутня можливість добровільного погашення боргу всією сумою. Відтак, просить розстрочити йому виконання рішення суду з дня постановлення ухвали до 17.11.2022.

28.01.2022 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо проведення судового засідання за його відсутності, заяву щодо розстрочки виконання рішення підтримав.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, шляхом надсилання судової повістки на офіційну електронну адресу АТ КБ «ПриватБанк».

Дослідивши матеріали справи №447/3634/20, матеріали поданої заяви та доданих до неї документів, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Заявник, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду покликається на те, що через майновий стан він не має змоги виконати це рішення. На підтвердження такого долучив до заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.11.2021, на підтвердження його скрутного майнового становища.

Виконавчий лист з примусового виконання рішення у справі №447/3634/20 не видавався.

Заявнику відомо про рішення суду, він хоче добровільно виконати рішення.

Крім цього, заявник просить розстрочити виконання рішення не більше ніж на 1 рік, а саме до 17.11.2022.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» №8 від 25.09.2015 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник покликається на те, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, те, що на даний час є непрацевлаштованим, а також ту обставину, що заявник має на утриманні малолітню дитину, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , у зв`язку із цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду до 17.11.2022.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, відсутність заперечень з боку АТ КБ «ПриватБанк», відтак, суд не знаходить підстав для відмови у заяві про відстрочку виконання рішення суду.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву задоволити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.04.2021 та постанови Львівського апеляційного суду від 15.11.2021 у справі №447/3634/20 про стягнення з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 313 (вісімнадцять тисяч триста тринадцять) гривень 88 копійок та судового збору у розмірі 5 255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень терміном на 10 (десять) місяців, починаючи з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2 356 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят шість) гривень 89 копійок.

Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Текст ухвали складено 28.01.2022.

Суддя Головатий А. П.