Решение № 102801921, 27.01.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/141/22

2-а/583/7/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до поліцейського Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Кучер Віталія Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 року представник позивача подав до суду адміністративний позов, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 495403, винесену поліцейським Охтирського РВП в Сумській області Кучером В.М. про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу розміром 850 грн., а провадження в справі - закрити. Позовні вимоги мотивує тим, що 06.01.2022 р. поліцейським Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Кучером В.М. було винесено постанову серії БАВ № 495403 про притягнення його ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він (позивач) не порушував. Перед виїздом він (позивач) перевірив технічну справність транспортного засобу, в тому числі розташування номерних знаків та їх чистий стан. Він (позивач) допускає, що під час руху автомобіль рухаючись нерівностями, зазнав сильної вібрації і номерний знак міг спасти з кріплення, однак це трапилося не з його умислу, а із-за вкрай незадовільного стану дороги. Враховуючи, що він (позивач) умисно не вчиняв закривання номерних знаків та не забруднював їх таким чином, що неможливо прочитати, то правил дорожнього руху він не порушував, відтак вимога про надання для перевірки полюсу страхування ТЗ було також неправомірною. Також зазначає про те, що відповідачем при складенні оскаржуваної постанови було порушено порядок розгляду справи, що являється окремою підставою для її скасування. Поліцейський не представився, не повідомив про початок розгляду справи, не повідом, яка справа розглядається, не роз`яснив права та не дав їх реалізувати. Відповідач не надав можливості взагалі заявляти клопотання про відкладення розгляду справи, про можливість участі захисника, не надав можливості залучити докази, надати письмові пояснення. Саме головне, що поліцейський не ознайомив його (позивача) з суттю вчиненого правопорушення і не продемонстрував йому зафіксовані порушення, він просто відмовив у цьому, його (позивача) доводи та пояснення не сприймав та не бажав враховувати.

17.01.2022 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, призначено судове засідання. Відповідачу роз`яснено право надати відзив на позовну заяву у строк до 26.01.2022 року.

Позивач та його представник - адвокат Кудін О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області - в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в передбаченому ст. 268 КАС України порядку. У відзиві на позовну заяву зазначив, що ГУНП в Сумській області заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як оскаржувана постанова є такою, що складена в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства. Також вказує, що сума витрат на правову допомогу, заявлена позивачем в розмірі 3000 грн. є необґрунтованою та не відповідає вимогам розумності і співмірності.

Відповідач - поліцейський Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Кучер В.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що 06.01.2022 року о 16.45 год. в с. Хухра Охтирського району по вул. Полтавська, 1 було зупинено автомобіль УАЗ 330306-01 днз НОМЕР_1 під керуванням гр.. ОСОБА_1 , який рухався з очевидними ознаками порушень правил дорожнього руху, а саме з номерним знаком, що не давав змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чим порушував вимогу п.п. 2.9 в ПДР України. Вказаний транспортний засіб було зупинено за допомогою увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів. Після зупинки, підійшовши до водія, він ( Кучер В.М. ) представився, повідомив причину зупинки та запропонував водію пред`явити реєстраційні документи на транспортний засіб, посвідчення водія та поліс страхування. Після чого ОСОБА_1 надав для перевірки всі необхідні документи, окрім страхового полісу. На зауваження з приводу номерного знаку, ОСОБА_1 пояснив, що «номерні знаки стали відкриватися, бо вчора знімав запаску, так як застрягав». Окрім цього, було виявлено, що на транспортному засобі у темну пору доби не працювало освітлення номерного знаку. Гр. ОСОБА_1 було неодноразово наголошено та роз`яснено вимог п. 2.9 в ПДР України з приводу номерних знаків автомобіля та пояснено, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Після цього було перейдено до розгляду справи. Під час розгляду справи ним ( Кучер В.М. ) зачитані права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Під час розгляду справи ОСОБА_1 декілька разів перебивав його (поліцейського), говорячи, що свої права знає. В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.в ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.6 ст. 121 КУпАП, та п. 2.1 ѓ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП було прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, так як вона передбачає накладення більш серйозного стягнення. Розгляд справи було завершено оголошенням ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 850 грн. за ч.6 ст. 121 КУпАП. Після складення постанови серії БАВ № 495403 від 06.01.2022 р. її було оголошено ОСОБА_1 та надано її копію. Жодних заяв чи клопотань зі сторони ОСОБА_1 під час розгляду справи, які залишилися б не розглянутими по суті, не надходило. Вважає, що в діях ОСОБА_1 є необережна форма вини, так як він знав про несправність, про що ОСОБА_1 сам зазначив при спілкуванні з поліцейським, але легковажно розраховував на її відвернення. Також поліцейський Кучер В.М. зазначив, що постанова є правомірною, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.01.2022 року поліцейським Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майором поліції Кучер В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 495403, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с. 8)

Згідно вказаної постанови 06.01.2022 року о 16.45 год. в с. Хухра по вул. Полтавська, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом УАЗ 330306-01 днз НОМЕР_1 з номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м та при перевірці не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» та 2.1 «ѓ» Правил дорожнього руху.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. «ѓ» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 30.2 Правил дорожнього руху України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів). Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 73, 74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

В порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, не надано інших доказів вчинення правопорушення, а саме у графі 7 оскаржуваної постанови відсутні відомості про будь-які додатки.

Отже, відеозапис з бодікамери та з відеореєстратора, закріпленого на панелі патрульного автомобіля, наданий поліцейським до відзиву на позовну заяву, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Щодо посилань відповідача на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 495403 від 06.01.2022 року містить відомості, встановлені ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме крім іншого зазначено технічний засіб, яким здійснювалась відео фіксація (в п. 5 постанови зазначено «порушення зафіксовано на бодікамеру»), суд зазначає наступне.

В порушення ч.3 ст. 283 КУпАП поліцейським в оскаржуваній постанові не зазначено назву та номер бодікамери, якою здійснювалась фіксація порушень ПДР.

Крім того, відеозапис (три відео файли), здійснені бодікамерою, не містять запису самої події адміністративного правопорушення - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Натомість, на відеозаписі, здійсненому відеореєстратором, закріпленим на панелі патрульного автомобіля, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з номерним знаком, який перевернутий та неосвітлений, однак даний технічний засіб (відео реєстратор) не зазначений в оскаржуваній постанові.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 495403 від 06.01.2022 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де суд касаційної інстанції вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанову серії БАВ № 495403, винесену 06.01.2022 р. поліцейським СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Кучер В.М., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (ч. 9 ст. 139 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ст.132 КАС України).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн. та оплачено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підтвердження судових витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 10.01.2022 року;

- квитанцію від 12.01.2022 р. про оплату наданих послуг за договором про надання правничої допомоги на суму 3000 грн.,

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 12.01.2022 р.,

- ордер серія ВМ № 1005761 від 10.01.2022 р. (а.с. 9-12).

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що категорично не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, оскільки даний спір не потребує глибокого правового аналізу й дослідження, а відтак значних часових затрат, щодо його вирішення існує уже стала судова практика. Пошук судової практики, підготовка матеріалів та написання позовної заяви адвокатом не потребували великих затрат часу на проведення аналізу доказової бази. Також в акті вказана послуга збирання письмових доказів на обґрунтування позову, проте фактично в матеріалах міститься лише копія оскаржуваної постанови, додаткових зусиль щодо отримання якої адвокатом не потребувала, оскільки копія даної постанови перебувала у позивача.

Відповідно до статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5-7 ст. 134 КАС України).

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача.

На переконання суду, дії щодо ознайомлення зі змістом постанови, збирання письмових доказів, складання позовної заяви та договору про надання правничої допомоги не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, що ставить під сумнів наведені у акті відомості щодо фактичних витрат часу.

За наведених положень законодавства та фактичних обставин справи на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 496,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 495403 від 06.01.2022 року, винесену поліцейським СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Кучер Віталієм Миколайовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23 м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позовної заяви розмірі 496,20 грн. та 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Б. Плотникова