Постановление суда № 102798312, 24.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/645/22

2-а/357/62/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши адміністративний позов за заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи тим, що вважає постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВМ № 00000986 від 10.11.2021 року та серії ВМ № 00001119 від 15.11.2021 року винесені Державною службою України з безпеки на транспорті, про визнання її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132 КУпАП, протиправними.

Оглянувши позовну заяву, суд вказує на таке.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року, винесеній у справі №543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, та висловила наступну правову позицію.

Так, за ст.ст. 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а ст. 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481,00 гривень.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 496,20 грн.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).

Враховуючи виявлені недоліки та наведені вимоги закону, подану ОСОБА_1 позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: судовий збір (ДСА України); отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,161,169 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови – залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення виявлених недоліків, який не повинен перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяБ. І. Кошель