Постановление суда № 102766720, 20.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28888/21

Провадження №1-в/127/708/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката Середенка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровська Сокирянського району Чернівецької області, до засудження зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , по даній справі засудженого: 27.07.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, -

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів Чайки О.Г., Чернова А.В., Бородіча О.О.,

представників Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)»

Поліщука С.О., Сморжевського О.С., Малюти В.Г.,

засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Середенка М.М.,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката Середенка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням на підставі ст. 82 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)", відбув 2/3 частини покарання, характеризується посередньо, неодноразово заохочувався адміністрацією установи, мав дисциплінарні стягнення, однак вони погашені, в установі працевлаштований. Просить замінити засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м`яким покаранням.

В судовому засіданні захисник засудженого адвокат Середенко М.М. просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав. Крім того, пояснив, що засуджений під час відбування покарання працевлаштований, характеризується посередньо, протягом відбування покарання неодноразово заохочувався адміністрацією установи. На засудженого накладалися дисциплінарні стягнення, однак вони погашені. Засуджений не притягувався до дисциплінарної відповідальності вже тривалий час. Під час відбування покарання здобув спеціальності електрозварювальника та столяра. Мати засудженого пенсіонерка, хворіє та потребує догляду, засуджений одружений, має дитину. Зазначив, що згідно ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням є не та обставина, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а саме те, що він став на шлях виправлення. Вважає, що засуджений змінив поведінку та став на шлях виправлення. Просив клопотання задовольнити та замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що в установі працевлаштований. Має заохочення від адміністрації установи, стягнення погашені. Під час відбування покарання здобув спеціальності електрозварювальника, плиточника та столяра. Адміністрацією установи йому було відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням. Його мати пенсіонерка, хворіє та потребує догляду, він одружений, має дитину. Вважає, що став на шлях виправлення. Просить клопотання задовольнити.

Представник Державної установи "Вінницька виправна колонія (№86)" Малюта В.Г. в судовому засіданні пояснив, що засуджений був працевлаштований періодами, характеризується посередньо, має п`ять заохочень, та 11 дисциплінарних стягнень, які погашені. 08.01.2020 комісією установи засудженому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації, як особі, яка не стає на шлях виправлення. 02.11.2021 року комісією установи засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, оскільки засуджений не став на шлях виправлення. Вважає, що засуджений на даний час лише стає на шлях виправлення, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Прокурор Бородіч О.О. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що як вбачається з характеристик засудженого, він характеризується посередньо, працевлаштований був періодами. Комісією установи засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, оскільки комісія дійшла висновку, що засуджений не став на шлях виправлення. При вирішенні даного клопотання слід враховувати весь період відбуваня покарання. Засуджений має протягом всього строку відбування покарання доводити своє виправлення, а не в окремі періоди. Як вбачається з матеріалів особової справи, на засудженого накладалися 11 дисциплінарних стягнень, хоча вони погашені, їх кількість характеризує особу засудженого. Вважає, що не доведено, що засуджений став на шлях виправлення, а тому в задоволенні клопотання просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 27.07.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29.12.2016 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2016 року залишено без змін.

Даний вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.

Згідно статті 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

У відповідності до п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.

Як вбачається з матеріалів клопотання та з оглянутої в судовому засіданні особової справи засудженого, початок строку покарання рахується з 27.09.2015 року, кінець строку покарання - 24.06.2025 року.

На даний час засуджений відбув більш ніж 2/3 строку покарання, що надає йому право на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, відповідно до ст. 82 КК України.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений з 30.01.2017 року по даний час відбуває покарання в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)".

Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_1 від 14.01.2022 року, яка була надана представником установи в судовому засіданні, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується посередньо. Адміністрацією установи п`ять разів заохочувався, притягувався до дисциплінарної відповідальності десять разів. Потребує додаткового контролю за поведінкою. Працевлаштований в виробничій майстерні установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. По відношенню до представників адміністрації не завжди тактовний. Намагається утримувати спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, та дотримуватися охайного зовнішнього вигляду. Не завжди приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Роботи із самообслуговування виконує, проте достатнього рівня навичок для їх виконання не має. Роботи із благоустрою установи виконує, однак потребує контролю за якістю їх виконання. Дотримується вимог пожежної безпеки та безпеки праці. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, та не завжди робить для себе належні висновки. Підвищив загальноосвітній рівень шляхом навчання у "Вінницькому навчальному центрі (№86)" та здобув професії столяр, електрозварювальник. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Підготовка до звільнення", однак активної участі не бере. Приймати участь в самодіяльних організаціях не бажає. Виконавчих листів не надходило. Соціально-корисні зв`язки підтримує з матір`ю. На профілактичному обліку не перебуває.

Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення визначеної з використанням підсистеми "КАСАНДРА" Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у засудженого ОСОБА_1 встановлено середній рівень ризику (163 балів).

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, 08.01.2020 року комісією установи засудженому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації , як особі, яка не стає на шлях виправлення.

Крім того, 02.11.2021 року комісією установи засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м`якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м`якого покарання.

Як вбачається з довідки про наявність стягнень та заохочень від 14.01.2022 року, яка була надана представником установи в судовому засіданні, за весь період відбування покарання засуджений п`ять разів заохочувався, також на засудженого накладалися одинадцять дисциплінарних стягнень, які на даний час погашені.

Суд зазначає, що при вирішенні даного клопотання слід враховувати весь період відбування покарання. При цьому, засуджений має протягом всього строку відбування покарання доводити, що стає на шлях виправлення, а не лише в окремі періоди відбування покарання.

Як вбачається з матеріалів особової справи, за весь період відбування покарання на засудженого накладалися одинадцять дисциплінарних стягнень, хоча вони і погашені, однак їх кількість характеризує особу засудженого.

Крім того, з матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 був працевлаштований в установі протягом 2020 р. - 2021 р. в липні 2020 р., січні-лютому 2021 року, квітні-травні 2021 року та листопаді-грудні 2021 року (договори про надання послуг № 33 від 13.07.2020 року; №22 від 02.01.2021 року; №91 від 01.11.2021 року), а саме, в дільниці по виготовленю та фасуванню брикету паливного, а також по виготовленню маскувального покриття.

Як вбачається з довідки про нарахування та утримання з заробітної плати від 14.01.2022 року, засуджений був працевлаштований в липні 2020 р., січні-лютому 2021 року, квітні-травні 2021 року та листопаді-грудні 2021 року та отримував заробітну плату.

Тобто, як вбачається з досліджених матеріалів, під час відбування покарання переважну частину часу засуджений працевлаштований не був.

Суд зазначає, що наявність лише формально-юридичної підстави, тобто відбуття необхідного строку покарання, не свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення та не є безумовною підставою для заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м`яким.

Наявність декількох заохочень, застосованих адміністрацією установи до засудженого, та періодичне працевлаштування не доводять того, що засуджений став на шлях виправлення в розумінні положень ст. 82 КК України, так як для такого висновку повинні бути наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці в період усього строку відбування покарання довів, що став на шлях виправлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про заміну засудженому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 369-372, 376, 392-395, 532, 537, 539 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката Середенка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким зупиняє її виконання.

Суддя