№ 10276301, 02.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-604/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

16год.20хв.

Зала судових засідань №28

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 26.12.2005р. по справі №2-11314/2005, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.01.2006р., задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про перерахунок пенсії державного службовця, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі, м. Одеси; зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі ст.33, 37-1 Закону України «Про державну службу в Україні», з урахуванням надбавки, встановленої Указом Президента від 20.06.2002р. №575 «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкова служби», Постановою Кабінету Міністрів України №1481 від 04.11.2004року «Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», Постановою Кабінету Міністрів України №37 від 15.01.2005року «Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органа прокуратури, судів та інших органів», відповідно до довідки № 27 від 26.01.2005 р. з 01 листопаді 2004 року, відповідно до довідки № 259 від 20.07.2005 р. та додатку до неї довідки № 412 вії 14.12.2005р. - з 01 січня 2005р. з послідуючими перерахунками пенсії з урахуванням вищезазначених надбавок, премій та матеріальної допомоги для працівників державної податкової інспекції за аналогічною посадою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2008р. касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси задоволено частково; скасовано поставу Малиновського районного суду м.Одеси від 26.12.2005р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25.01.2006р. та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.01.2009р. вищевказана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

В наданих у судовому засіданні 18.09.2009р. уточненнях до адміністративного позову ОСОБА_1І просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в Малиновському районі м. Одеси щодо перерахунків та зниження розміру пенсії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.11.2004р., щомісячно виплачувати пенсію виходячи з зарплати працюючого державного службовця відповідної посаді ОСОБА_1І згідно наданих довідок органу державної податкової служби та ст.37 Закону України «Про державну службу», а саме: №27 від 26.01.2005р., №259 від 20.07.2005р., №412 від 14.12.2005р., №81 від 15.06.2006р., №132 від 23.06.2006р., №392 від 09.11.2006р., №1329 від 15.11.2006р., №320 від 25.10.2007р., №321 від 25.10.2007р., №157 від 16.04.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність неврахування у складі заробітної плати, з якої здійснюється перерахунок пенсії, винагороди за вислугу років у повному розмірі –у розмірі 35% посадового окладу, з огляду на те, що стаж роботи ОСОБА_1 на підприємствах і в установах при наявності спеціальної освіти, складає понад 23 років, з них понад 11 років безпосередньо в органі податкової служби. Також, позивачка посилається на протиправність відмови у врахуванні у складі заробітної плати, з якої здійснюється перерахунок пенсії, 100% надбавки згідно Указу Президента України №575 від 20.06.2002р., яку позивачка не отримувала на час звільнення, з огляду на те, що ст.37-1 Закону України «Про державну службу»не передбачає здійснення перерахунку пенсії виходячи з заробітної плати фактично встановленої до призначення пенсії, виходячи лише з надбавок, які фактично були встановлені до звільнення. Крім того, позивачка посилається на протиправність неврахування у складі заробітної плати, з якої здійснюється перерахунок пенсії, матеріальної допомоги, з огляду на факт систематичного надання усім працівникам органу державної податкової служби, в якому вона працювала до призначення пенсії, у тому числі і працюючому державному службовцю відповідної посади матеріальної допомоги та нарахування на суми матеріальної допомоги зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач з позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, на правомірність своїх дій щодо перерахунку та виплати пенсії з огляду на наступне. Пенсія державним службовцям призначається, виходячи із сум заробітної плати, яку одержував службовець на відповідній посаді у розмір 80%-90% від суми їхньої заробітної плати, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Матеріальна допомога не відноситься до надбавок та є окремим видом виплати. Відповідач зазначає, що вказані позивачкою надбавки не були включені в заробіток для обчислення пенсії у зв'язку з тим, що згідно до п.4 Постанови КМУ від 23.04.2003р. №581 премії та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі із якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси з 03.11.2001р. та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи після виходу на пенсію з посади заступника начальника управління ДПІ в м.Одесі відповідно до Закону України «Про державну службу».

З 01.11.2001 року ОСОБА_1 була призначена пенсія згідно із Законом України "Про державну службу", з розрахунку 81 % від заробітної плати, яка складається з посадового окладу, надбавки за ранг, винагороди за вислугу років в розмірі 35 % окладу з урахуванням доплат за ранг, надбавки за особливі умови праці, надбавки за високі досягнення у праці, при загальному трудовому стажі 32 роки, з них в державній службі 11 років.

З 01.11.2004р. позивачці здійснювалися перерахунки пенсії на підставі наданих органом ДПС довідок, без врахування матеріальної допомоги, винагороди за вислугу років у розмірі 35% та надбавки за особливі умови праці, кваліфікацію та інтенсивність роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і винагороди за вислугу років.

На звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявами про здійснення перерахунку пенсії листами №1365 від 23.02.2005 р., №2666 від 05.04.2005 р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси повідомило (листами №2666/06-71/ч-01 від 05.04.2005р., №1365/06-22/ч-01 від 23.0.2005р.), що застосувати рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10.06.2004р. до перерахунку пенсії з 01.11.2004р. та з 01.01.2005р. не має підстав, з огляду на те, що вказане рішення стосується лише перерахунку пенсії позивачки відповідно до Закону України «Про державну службу»з 01.09.2003р. на підставі довідки ДПА №282 від 12.12.2003р.

Як вбачається з уточнень до позовної заяви та пояснень позивачки, спір виник стосовно включення до заробітної плати, з якої здійснюється перерахунок пенсії, трьох складових, а саме: матеріальної допомоги, винагороди за вислугу років у розмірі 35% та надбавки за особливі умови праці, кваліфікацію та інтенсивність роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і винагороди за вислугу років, встановленої Указом Президента України «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби»від 20.07.2002р. №575/2002.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 10.06.2004р., яке набрало чинності, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу»провести перерахунок пенсії позивачці починаючи з 01.09.2003р. з урахуванням матеріальної допомоги, винагороди за вислугу років у розмірі 35% та надбавки за особливі умови праці, кваліфікацію та інтенсивність роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і винагороди за вислугу років.

В даній справі спір між позивачкою та УПФУ виник у зв’язку з тим, що відповідач відмовився провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10.06.2009р. за період перерахунку пенсії з 01.11.2004р. та з 01.01.2005р. за заявами ОСОБА_1, маючи на увазі, що рішенням суду УПФУ не зобов’язано проводити такі перерахунки у майбутньому, поза межами спірного періоду перерахунку, який розглядався Малиновським районним судом м.Одеси.

Відповідно до ч.2,4 ст.37 Закону України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року №3723-XII (зі змінами та доповненнями) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ст.37-1 вказаного Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Вказана стаття внесена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»№432-IV з 16 січня 2003 року.

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 31 травня 2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»(із змінами та доповненнями) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за в відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію. Згідно з п.5 вказаної Постанови перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Відповідно до п.1 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. №1013 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 25.08.1998р. №1336) до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років включається час роботи, зокрема в органах державної податкової служби, та час роботи на підприємствах, установах та організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Відповідно до вимог чинного законодавства, документом для визначення стажу роботи є трудова книжка. Як зазначається позивачкою, вбачається з копії трудової книжки та не заперечується відповідачем, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 32 років, з яких стаж роботи на підприємствах і в установах при наявності спеціальної освіти, складає понад 23 років, з них понад 11 років безпосередньо в органі податкової служби. Тобто не приймаються до уваги твердження відповідача, що для визначення розміру вказаної надбавки до стажу ОСОБА_1 зараховується лише 11 років стажу.

Згідно п.2 вказаного вище Порядку винагорода за вислугу років посадовій особі органів державної податкової служби при стажі роботи від 20 до 25 років, виплачується в розмірі 35% посадового окладу та надбавки за спецзвання.

Таким чином, твердження УПФУ про необхідність врахування лише стажу роботи в органі податкової служби (понад 11 років) для визначення винагороди за вислугу років протирічить приписам чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій довідок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, яка є правонаступником ДПІ у м.Одесі, для визначення пенсії ОСОБА_1 слід застосувати надбавку за вислугу років саме у розмір 35%.

Указом Президента України від 20 червня 2002 року № 575 “Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби” (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин до визнання його нечинним Указом Президента України від 30 березня 2006 року №272/2006) встановлено посадовим особам та іншим державним службовцям органів державної податкової служби, крім осіб начальницького складу податкової міліції, надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років з 01 січня 2003 року.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу»заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Таким чином, відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з 01.11.2004р. та з 01.01.2005р. згідно з наданими нею довідками СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області, та безпідставно заперечує проти здійснення такого перерахунку у зв’язку з збільшенням розміру заробітної плати за посадою заступника начальника управління СДПІ, з якої позивачці призначено пенсію, відповідно до наданих позивачкою разом із змінами та уточненнями адміністративного позову від 18.09.2009р. довідок.

Правова позиція УПФУ в Малиновському районі м.Одеси, викладена в запереченнях на уточнені позовні вимоги свідчить, що УПФУ фактично відмовляється проводити перерахунок пенсії згідно зі ст.ст.33,37-1 Закону України «Про державну службу». Ця відмова не потребує формального підтвердження зустрічними діями сторін шляхом надання ОСОБА_1 згаданих довідок з відповідними заявами (починаючи з довідки №81 від 15.06.2006р.) та надання відповідачем відповідей на них.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1, зобоязати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці на підставі довідок №27 від 26.01.2005р., №259 від 20.07.2005р., №412 від 14.12.2005р., №81 від 15.06.2006р., №132 від 23.06.2006р., №392 від 09.11.2006р., №1329 від 15.11.2006р., №320 від 25.10.2007р., №321 від 25.10.2007р., №157 від 16.04.2008р., обмеживши період перерахунку пенсії позивачці датою надання уточнених позовних вимог –18.09.2009р.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів»від 13 грудня 1999 р. №2288 надано право керівникам органів і головам рад, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Отже матеріальна допомога носить індивідуальний характер та здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

З аналізу вказаних норм вбачається, що матеріальна допомога не входить до складу заробітної плати державного службовця. Матеріальна допомога є окремою разовою виплатою, не включається до заробітної плати державного службовця і не підлягає урахуванню при призначенні чи перерахунку пенсії, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачка просить суд щомісячно виплачувати пенсію виходячи з зарплати працюючого держслужбовця відповідної посаді ОСОБА_1І згідно наданих довідок органу державної податкової служби та ст.37 Закону України «Про державну службу», тоді як відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, зі змісту наведеної імперативної норми закону вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, ґрунтуючись на припущеннях та приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у здійснення перерахунку пенсії з 01.11.2004р. на підставі довідки №27 від 26.01.2005р. та з 01.01.2005р. – відповідно до довідки №259 від 20.07.2005р. та додатку до неї – довідки №412 від 14.12.2005р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (65007, м.Одеса, вул.Прохорівська, 3/5, код ЄДРПОУ 26302750) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (65070, АДРЕСА_1) на підставі ст.33, 37-1 Закону України «Про державну службу в Україні», з урахуванням надбавки, встановленої Указом Президента від 20.06.2002р. №575 «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкова служби», Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» від 12.09.1997р. №1013, відповідно до довідки №27 від 26.01.2005р. - з 01 листопада 2004року, відповідно до довідки №259 від 20.07.2005р. та додатку до неї довідки №412 від 14.12.2005р. - з 01 січня 2005р., відповідно до довідки №81 від 15.06.2006р. та додатку до неї довідки №132 від 23.06.2006р., довідки №392 від 09.11.2006р. та додатку до неї довідки №1329 від 15.11.2006р. – з 01.04.2006р., відповідно до довідки №320 від 25.10.2007р. та додатку до неї довідки №321 від 25.10.2007р. – з 01.05.2007р., відповідно до довідки №157 від 16.04.2008р. – з 01.02.2008р. по 18.09.2009р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2010р.

Суддя                                                                                           М.М. Аракелян

02 липня 2010 року