Постановление суда № 102716727, 21.01.2022, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1300/18

Провадження по справі №1-кп/635/65/2022

У Х В А Л А

21 січня 2022 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

за участю прокурора – Цибульської С.В.,

захисників – Цемкалова В.І., Майборода О.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання – Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, посилаючись на те, що на теперішній час є необхідність продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив змінити запобіжний західу вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на наявність у нього родини, постійного місця проживання, погіршення стану здоров`я.

Захисник обвинуваченого – адвокат Цемкалов В.І. в судовому засіданні в судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного, заперечував проти клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, потерпілого, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В подальшому запобіжний захід відносно ОСОБА_1 продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2021 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 12 лютого 2022 року.

Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі злочини, враховує характер та конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, наявність судимостей, які у сукупності із тяжкістю покарання дають суду об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину.

Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України продовжує існувати.

Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.

На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на потерпілих, свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочини, а саме: вироком Харківського районного суду Харківської області від 14листопада 2003 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 70 КК України, вироком Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України, вироком Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2009 року за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 71 КК України, вироком Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2014 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 ч. 1 ст. 71 КК України, враховує кількість інкримінованих обвинуваченому епізодів злочинної діяльності, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи та законних джерел заробітку.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, існує висока ймовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, оскільки проживає разом з дружиною та дитиною, самі по собі не спростовують висновків суду щодо доцільності продовження строку тримання його під вартою, не зменшують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому такі доводи захисника суд не вважає визначальними саме з урахуванням негативних відомостей про особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його соціальні зв`язки та спосіб життя, інші обставини, що характеризують його особу, наявність судимостей, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а їх доведеність об`єктивно вбачається із системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними.

Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 186 КК України, продовжити на шістдесят днів - до 21 березня 2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя І.В. Березовська