Постановление суда № 102643721, 12.01.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6092/21

2/264/368/2022

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кузнецова Д.В., за участю секретаря судового засідання Дереклєєвої А.О., розглянувши цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою,

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2021 року до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшов позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою.

19 листопада 2021 року ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на таке.

Позов мотивований тим, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 10.03.2020 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліції та призначений на посаду поліцейського Управління патрульної поліції в Донецькій області. Наказом від 25.08.2020 року відповідача звільнено зі служби в поліції з 31.08.2020 року через службову невідповідність. Згідно з довідкою відділу забезпечення від 20.08.2020 року відповідачу на день звільнення видано предмети однострою, строк носіння яких не закінчився, на загальну суму 4086,67 грн. Згідно з розпискою ОСОБА_1 від 31.08.2020 року останній отримав витяг з наказу про звільнення, у якому зазначено суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився. Оскільки відповідач добровільно не відшкодував вартість предметів однострою, тому, посилаючись на положення статей 22, 1166, 1192 ЦК України, просив стягнути з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції у рахунок відшкодування завданої шкоди 4086,67 грн.

При вирішенні спірного питання належності справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції суд виходить з наступних положень закону та обставин справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, за правилами цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Пунктом 1, 2, частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

За пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 6 КАС передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580- VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 5 даного Закону ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

Як зазначено у пункті 2 частини 3 статті 13 Закону № 580- VIII у складі поліції функціонує, в тому числі, патрульна поліція.

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно частини першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 59 даного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з підпунктом 59 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських» затверджено опис і зразки предметів однострою поліцейських.

На підставі пункту 1 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100) (далі Порядок) цей Порядок визначає механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку.

За приписами пункту 10 розділу V вказаного Порядку відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: за власним бажанням.

Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.

З позовної заяви та долучених документів вбачається, що спірні правовідносини в даній справі виникли з приводу того, що відповідач звільнившись з посади поліцейського, що відноситься до публічної служби, не здійснив відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 818/1688/16 відступила від власного висновку та визначила, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Отже, суд доходить висновку, що спір у даній справі підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питанням реалізації правового статусу поліцейського ОСОБА_1 , як особи, що перебувала на посаді публічної служби, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків позивачу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням того, що спір є публічно-правовим, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю із одночасним роз`ясненням позивачу права звернутися із позовом до Донецького окружного адміністративного суду.

Крім того, в матеріалах справи мається копія платіжного доручення № 20743 від 16.11.2021 року про сплату Департаментом патрульної поліції судового збору у розмірі 2270,00 грн. за подачу до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області зазначеного позову.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких підстав, з урахуванням того, що провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції підлягає закриттю, суд вважає можливим повернувши позивачу сплачену суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою закрити.

Повернути Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 2270,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 20743 від 16.11.2021 року, отримувач платежу: Донецьке ГУК/Кальм. р-н Мар./22030101, номер рахунку (IBAN): UA278999980313131206000005719, код отримувача (ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, платник: Департамент патрульної поліції, банк платника: Держказначейська служба України м. Київ, номер рахунку (IBAN): UA248201720343181001200092745, код платника (ЄДРПОУ): 40108646.

Роз`яснити позивачу, що для вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства слід звернутися до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Суддя: Д. В. Кузнецов