Постановление суда № 102464602, 10.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20944/21

Провадження № 2/127/3580/21

У Х В А Л А

10 січня 2022 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області є вказана справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року підготовче провадження в справі закрите та справа призначена до судового розгляду на 03 листопада 2021 року (а.с.67 ).

В судове засідання, призначене на 03 листопада 2021 року, позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-якої заяви до суду не подав, про дату та час судового засідання був повідомлений шляхом направлення повідомлення на його електронну адресу, вказану в позовній заяві.

В судове засіданні, призначене на 24 листопада 2021 року, позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений шляхом направлення повістки на адресу, вказану в позовній заяві для переписки, яка отримана 09 листопада 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 21050 2207158 4 (а. с.77).

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В судове засідання, яке було призначене на 10 січня 2022 року, позивач також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку, визначеному чинним законодавством, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 21050 2219324 8 (а.с.83).

Суд зазначає, що у розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Загальнообов`язкові процесуальні правила ст.223 ЦПК України є своєрідною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач порушив його права, то такими діями він фактично вказує про небажання розгляду спору.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави–учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, с уд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, слід зазначити, що з аналізу цих норм слідує, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 658/1141/18 наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

В даному випадку наявні усі підстави, передбачені ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною; позивач не повідомив причини неявки; від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.223 , п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: