№ 10244619, 15.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-303/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

судді Потоцької Н.В.

судді Цховребової М.Г.

при секретарі Чиженко А.О.

за участю представника позивача Луценко Г.О.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженої відповідальністю «Вадіта»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси звернулось з позовом до суду до Товариства з обмеженої відповідальністю «Вадіта», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 18530,67грн. користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач є платником страхових внесків і зареєстрований в УПФ України в Приморському районі м.Одеси. В супереч діючому законодавству відповідач страхові внески до управління не сплатив і згідно картки особового рахунку страхувальника у листопаді з попередніх періодів має заборгованість в сумі 18530,67грн., з них недоїмка по страховим внескам складає 18530,67грн., фінансові санкції у розмірі 0,00грн. та пеня 0,00грн.

Відповідно ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»управлінням Товариству з обмеженої відповідальністю «Вадіта» було надіслана вимога про сплату боргу, які відповідачем отримано. Однак по теперішній час відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачено, у звязку з чим і було подано даний позов.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, причини не явки суду не відомі, заперечення не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Товариство з обмеженої відповідальністю «Вадіта»як платник страхових внесків знаходиться на обліку у УПФ України в Приморському районі м. Одеси з 11.02.1998 року (а.с.9).

Станом на листопад 2009р. з попередніх періодів за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 18530,67грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заявлена до стягнення позивачем сума недоїмки підтверджується наявними в матеріалах справи картками особового рахунку відповідача за період з 01.09.2008р. по 12.01.2010р. (а.с.21-22), які відповідають положенням пенсійного законодавства, підтверджуються фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.15 ст.106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Ст.17 Закону України «Про державне загальнообовязкове пенсійне страхування»вказує, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

07.12.2009 року позивачем було виставлено відповідачу: вимогу №Ю-388-У на суму зростання боргу 18530,67грн.; (а.с.23) вказані вимоги були отримані відповідачем про що свідчать копії поштових повідомлень (а.с.24).

Вказані вимоги відповідачем не оскаржувались та є узгодженими.

Пункт 15. статті 106 Закону №1058 встановлює, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 5 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та ст..20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості по страховим внескам відповідач у встановлені законодавством строки до Пенсійного фонду України не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копією облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України; розрахунками суми страхових внесків, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»( ід.код 25414493) місцезнаходження: м.Одеса, вул.Успенська б. 4-а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на р/р 256013123705 в ВАТ «Державний ощадний банк України»заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 18530,67грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 15 червня 2010 року.

Головуючийсуддя Іванов Е.А.

суддя Потоцька Н.В.

суддя Цховребова М.Г.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»( ід.код 25414493) місцезнаходження: м.Одеса, вул.Успенська б. 4-а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на р/р 256013123705 в ВАТ «Державний ощадний банк України»заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 18530,67грн.

15 червня 2010 року