Постановление суда № 102437003, 05.01.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/12845/20

1-кп/264/105/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2022 колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., суддів Пустовойт Т.В., Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Ситнік О.С., прокурора Севальникова Д.В., захисника Строгого В.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілих адвоката Гріцишена К.П., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ст.290 КК України, зокрема, питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження, в ході розгляду якого колегією суддів в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки строк дії попереднього судового рішення спливає 14 січня 2022 року.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави и ризики, якими обґрунтовувалось обрання та неодноразове продовження найсуворішого запобіжного заходу не відпали, ОСОБА_1 є громадянином кількох держав, раніше тривалий час перебував у розшуку, обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину.

Представник потерпілих адвокат Гріцишен К.П. та потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні також наполягали на продовженні строку дії запобіжного заходу з огляду на тривалий розшук обвинуваченого під час досудового розслідування, можливість впливу на свідків, допит яких наразі триває.

Захисник Строгий В.Ф. та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечували проти продовження тримання обвинуваченого під вартою, захисник зазначив про недопустимість доказів, які покладені в основу обвинувачення та відсутність ризиків, які можуть бути підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу.

Вислухавши сторони, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16 листопада 2021 року строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого було продовжено до 14 січня 2022 року.

Суд вважає доцільнім продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , оскільки останній обвинувачується у скоєнні, зокрема, особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років або довічне позбавлення волі, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення та таких доказів, які б це спростовували, суду не надано.

Крім того, суд вважає, що заявлені на досудовому слідстві ризики не зменшилися, так як при наявності обґрунтованої підозри у скоєні інкримінованих кримінальних правопорушень та тяжкості покарання, яке може загрожувати ОСОБА_1 , обвинувачений може переховуватися від суду. Наявність у ОСОБА_1 громадянств Республіки Греція та Російської Федерації, а також його перебування у розшуку протягом тривалого часу під час досудового слідства і проживання його родини за межами України переконує суд в існуванні ризику втечі обвинуваченого та даний ризик в судовому засіданні не спростовано.

Крім того, ОСОБА_1 може впливати на свідків, допит яких судом наразі триває.

Таким чином, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ще на 60 днів. В даному випадку обмеження його права на свободу є виправданим і необхідним, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи судом та виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Щодо клопотання захисника про зміну стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з огляду на очевидну недопустимість доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що більш м`який запобіжний захід в даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а питання допустимості доказів підлягає вирішенню в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення відповідно до ст.. 89 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 05 березня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Строгого В.Ф. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 06.01.2022 року.

Головуючий суддя : Ю. О. Матвєєва

Суддя: Т.В. Пустовойт

Суддя: А.М. Іванченко