Решение № 10243540, 04.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2010 Справа № 2/11-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний Банк", м.Київ

до Малого приватного підприємства "Таврія", смт.Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 1212908,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляшенко О.А., довіреність від 14.01.2010р.

від відповідача: Уланівський С.Є., довіреність від 09.03.2009 р.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний Банк" звернулось до суду з позовом до малого приватного підприємства "Таврія" про стягнення 1212908,36 грн. дебіторської заборгованості та нарахованих відсотків за договором факторінгу.

У судове засідання позивач не прибув, але надав письмову заяву представника банку, у якій позовні вимоги підтримуються у повному обсязі.

Відповідач позов визнав, про що повідомлено у письмовому клопотанні МПП "Таврія" та через представника в судовому засіданні. Крім того, відповідач просить відстрочити виконання судового рішення по даній справі до 01.10.2010 року.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 04.03.2010 року, суд надавав можливість сторонам підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.

Позивач не прибув, наданими йому правами не скористався.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані сторонами.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, дослідивши правовідносини сторін і умови договору між ними, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 16.01.2006 року між АТ "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" (далі - "Позивач", "Фактор") з одного боку та МПП "Таврія" (далі - "Відповідач", "Клієнт") з іншого, було укладено генеральний договір № 6-ф про факторингове обслуговування з регресом.

За умовами вказаного Договору факторингу, Позивач надавав Відповідачу кредит у формі факторингу з лімітом в розмірі 1 600 000, 00 грн.

У відповідності до п.10.1 Договору факторингу, договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до "31" грудня 2006 року. При цьому, Договір припиняє свою дію у випадках, передбачених п.п. 4.3.7., 4.4.3., 10.1. даного Договору, тільки після того, як Сторони зроблять усі розрахунки по раніше відступлених вимогах за Угодами (п. 10.2. Договору факторингу).

Згідно з п.2.2. Договору факторингу, Фактор (Позивач), передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Відповідача) за плату, а Клієнт відступає або зобов'язується відступити Факторові своє право вимоги валютних цінностей (грошових коштів в національній валюті) (включаючи всі види штрафних санкцій) до Дебіторів, на підставі документів, що підтверджують таке право відповідно до Контракту.

Позивач виконав покладений на нього обов'язок по своєчасній оплаті придбаного права вимог грошових коштів від Дебіторів Клієнта в розмірі встановленого ліміту факторингу, а саме 1 600 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахункам Клієнта.

В свою чергу, згідно п.4.2.14. Договору факторингу, на Відповідача покладався обов'язок у випадку, коли заборгованість за регресом на рахунку прострочення залишається непогашеною понад 14 календарних днів, викупити всю дебіторську заборгованість, що була прийнята до факторингу на умовах регресу протягом 30 днів.

Вищезазначеного обов'язку Відповідач не виконав, викуп дебіторської заборгованості в повному розмірі не здійснив.

Згідно п.3 ст.1081 ЦК України, Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено Договором факторингу.

У відповідності до п.3.3.3 Договору факторингу, щомісяця 26-го числа поточного місяця та в день повного погашення заборгованості за факторингом або регресом в зв'язку з закінченням строку дії даного Договору, Фактор нараховує проценти з дня надання Авансу на поточний рахунок Клієнта до моменту погашення заборгованості за факторингом або регресом за період з 26 числа включно попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування коштами.

Станом на 11.12.2009 року загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором факторингу становить 1 212 908, 36 грн., з яких:

- 672 545,00 грн. - дебіторська заборгованість, що не викуплена Клієнтом (Відповідачем);

- 540 363, 36 грн. - сума нарахованих відсотків.

Також необхідно зазначити, що у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів АТ "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" від 07.08.2009 року, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" та приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог вказаного Закону, Позивач змінив свою назву з Акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" на Публічне акціонерне товариство "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК". Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 22.09.2009 року № запису 10741050043003546.

За вказаних обставин суд вважає позовні вимоги ПАТ "ІЕБ" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.

Згідно ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 12.09.1996р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 18.04.2001р. N 02-5/467 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Задовольняючи частково клопотання про відстрочення виконання рішення, суд враховує, що МПП "Таврія" в умовах кризового становища в країні, на рахунках підприємства має недостатньо коштів для добровільного виконання рішення. При цьому МПП "Таврія" є сільськогосподарським підприємством, за результатами 2009 року є прибутковим, працюючим, але кількість прибутку не дозволяє виконати зобов'язання перед позивачем. В той же час, при наявності у відповідача активів різного роду відстрочення виконання рішення слід скоротити до 01.06.2010 року.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія", 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, буд. 22-а, код ЄДРПОУ 14129039, п/р.2600 в філії "Київська регіональна дирекція АТ "ІНДЕКС-БАНК" МФО 300614 на користь Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", 01004 м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, р/р.32008192901 в НБУ по м.Києву та Київській області МФО 300614 - 672545,00 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі п'ятсот сорок п'ять грн. 00 коп.) дебіторської заборгованості, що не викуплена клієнтом (відповідачем), 540363,36 грн. (п'ятсот сорок тисяч триста шістдесят три грн. 36 коп.) нарахованих відсотків, 12 129,09 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять дев'ять грн. 09 коп.) сплати державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 672545,00 грн. та 540363,36 грн. нарахованих відсотків до 01.06.2010 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.03.2010 року