Решение № 102400326, 04.01.2022, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/960/21

2-а/275/3/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Миколайчука П.В.,

при секретарі судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2021 до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову від 18.09.2021, серія БАБ № 923672, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 18.09.2021 інспектором поліції Крись О.М. було винесено постанову БАБ № 923672 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст. 126, ч. 5,6 статті 121 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач 18.09.2021 о 17 годині 46 хвилин в смт.Брусилів по вул. Митрополита Іларіона, 11 водій ОСОБА_1 керував мопедом без мотошолома, не зареєстрованим установленим порядком, не мав права керувати ним, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, не пред`явив поліс ОСЦПВ, чим порушив вимоги п. 2.3 г, 30.1, 2.1 г, 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 126, ч. 5,6 ст. 121 КУпАП. Вказує, що він даного правопорушення не вчиняв, що того дня дійсно за вказаною адресою знаходився біля магазину і чекав на покупця мопеда, якого мав на меті продати. Мопед при цьому знаходився в неробочому стані, їхати на ньому він не мав можливості, тому перед тим штовхав його і вів. Поліцейський пояснив, що має відеозапис на якому зафіксовано керування ним мопедом. Також зазначив, що після складання постанови вона йому не була вручена, працівник поліції пояснив, що постанова прийде на його адресу і йому необхідно буде сплатити штраф. З наведених вище підстав вважає оскаржувану постанову серії БАБ № 923672 від 18.09.2021 такою, що підлягає скасуванню, про що і просив суд.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків, на виконання якої позивачем 15.11.2021 до суду було надано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строків на звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.11.2021 у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою судом витребувано у відповідача матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

24.11.2021 до суду надійшов відзив ГУНП у Житомирській області на позов, в якому відповідач заперечив щодо позову з тих підстав, що жодних доказів на обгрунтування позову позивачем надано не було. Інспектором поліції при винесенні оскаржуваної постанови були враховані всі необхідні обставини справи. Докази вчинення правопорушення позивачем за ч. 1,2 ст. 126 та ч. 5,6 ст. 121 КУпАП належним чином були зібрані та встановлені, винесення постанови на місці зупинки відповідає вимогам законодавства. Підтвердженням законності винесення постанови є відеозапис, який долучений до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

03.12.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив мотивована тим, що в постанові серії БАБ № 923672 відсутні посилання на будь-які додатки, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушень, а також при подачі відзиву на позов відсутні будь-які докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушень зазначених в постанові. Зазначив, що ОСОБА_1 не приймав участі в розгляді адміністративної справи та винесенні оскаржуваної постанови. Оскаржувана постанова винесена інспектором поліції Крись О.М. з яким ОСОБА_1 навіть не спілкувався, що підтверджує факт його необізнаності з її змістом. Також в оскаржуваній постанові відсутні підписи про її вручення або про відмову від отримання постанови.

В судове засідання 04.01.2022 позивач та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та підтримав позов.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений належним чином в порядку ст. ст. 124, 126 КАС України шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну пошту, причини неявки суду не відомі, у відзиві на позов просив здійснювати розгляд справи без їх участі тому суд, розглядає справу без участі представника відповідача відповідно положень ст. 205 та ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом на підставі наданих письмових доказів встановлені наступні обставини.

18.09.2021 інспектор РППСПД № 1 ВП № 2 ЖРУП старший лейтенант поліції Крись О.М виніс постанову серії БАБ № 923672 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч .1, 2 ст. 126, ч. 5,6 ст. 121 КУпАП з застосуванням ст. 36 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.7). Протокол про адміністративне правопорушення не оформлювався, згідно графи 7 додатки до постанови відсутні. Згідно фабули правопорушення, ОСОБА_1 керував мопедом без мотошолома, не зареєстрованим установленим порядком, не мав права керувати ним так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, не пред`явив поліс ОСЦПВ.

Згідно з відеозаписом події 18.09.2021, доданого позивачем, в ході розгляду справи на місці вчинення правопорушення відносно ОСОБА_1 складався протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 , при складанні якого він пояснював, що не керував мопедом, а лише штовхав його. При цьому на відеозаписі з позивачем спілкується для оформлення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та виносить оскаржувану постанову ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 , як зазначено в її тексті. Також на фрагменті відеозапису з поліцейського відеореєстратора зафіксовано, як ОСОБА_1 котиться на мопеді та ногами зупиняє його біля автозупинки (а.с. 10).

Згідно посвідчення водія , ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорій А-С (а.с.8).

Інших доказів суду сторонами на надано. З відзивом відповідач жодних доказів суду не надав, клопотань про витребування доказів - не надходило.

На виконання ухвали суду про витребування доказів щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою серії БАА № 923672 від 18.09.2021, 22.11.2021 до суду надійшов лист від представника відповідача, в якому зазначено про те, що витребувані судом матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направлені на виконання до Брусилівського районного відділу ДВС, тобто виконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В диспозиції ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Положеннями статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.ст. 121, 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція), справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 4 розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5, 6 ст. 122, ч. 2, 1 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та вирішити і з`ясувати питання, визначені ст.ст. 278, 280 КУпАП.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Позивач, мотивуючи свій позов, як на підставу для скасування постанови посилається на те, що він не керував мопедом, тобто не був водієм та, відповідно, не є суб`єктом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 121, 126 КУпАП.

Суд констатує, що згідно доданого відеозапису, здійсненого з відеореєстратора поліцейського автомобіля, зафіксовано як ОСОБА_1 котиться по вулиці на мопеді, ногами штовхає його та зупиняє його біля тротуару, де і було оформлено оскаржувану постанову та оформлювались матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За змістом пункту 1.10. ПДР учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Водночас, водієм у розумінні ПДР є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

В свою чергу, пішохід, відповідно до ПДР, це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Отже, матеріалами справи не спростовано доводи позивача про те, що він не керував мопедом, а лише котив його через неробочий стан, вказані покази позивач надавав і на місці події, що зафіксовано на відеозаписі від 18.09.2021, і вони ж підтверджені фрагментом відеозапису з поліцейського відео реєстратора.

В свою чергу, оскаржувана постанова винесена щодо позивача саме як щодо водія транспортного засобу, хоча, як зазначено вище, ОСОБА_1 не може вважатися водієм в розумінні п.1.10 ПДР України, оскільки є іншим учасником дорожнього руху - пішоходом.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

На підставі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що на виконання вимог ст. 9 КАС України суд вживав заходів необхідних для з`ясування всіх обставин у справі шляхом витребування доказів, однак відповідачем суду не було надано доказів вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушень саме як водієм транспортного засобу, оскаржувана постанова не містить жодних додатків як доказів, а доданий позивачем відеозапис із матеріалів іншої справи підтверджує його доводи про не керування мопедом як його водієм.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушень належним чином не доведена, твердження позивача про невинуватість не спростовані, в ході розгляду справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 18.09.2021 інспектором поліції не було вжито належних дій щодо зібрання доказів вчинення особою адміністративних правопорушень, а тому оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення скасувати та закрити провадження у справі.

Згідно до долученої до матеріалів справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2021, позивачу її копію на місці складення вручено не було, про що свідчить запис про направлення постанови рекомендованим листом 20.09.2021 та відсутність підпису особи в постанові. За відсутності протилежних доказів, суд погоджується з доводами позивача, що про наявність указаної постанови йому стало відомо при розгляді справи № 275/811/21 у Брусилівському районному суді Житомирської області, так як за адресою на яку направлено постанову він не проживає, а при події 18.09.2021 з ним спілкувався зовсім інший поліцейський ніж той, що вказаний у постанові, що засвідчено на відео. Тому суд вважає обгрунтованим висновок суду про поновлення строку на звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, зазначений при відкритті провадження.

Враховуючи вищенаведене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, винесена щодо нього постанова від 18.09.2021, серія БАБ № 923672 підлягає скасуванню та провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Згідно ст.139 КАС України, в зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 245, 251-252, 274, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ № 923672 від 18.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена інспектором РППСПД № 1 ВП № 2 ЖРУП старшим лейтенантом поліції Крись Олександром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5, 6 статті 121, ч. 2, 1 статті 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ід.номер: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ - 40108625.

Суддя П.В. Миколайчук