Решение № 102254, 16.08.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2006 р.

Справа № 1/182-06-4993

За позовом Державне підприємство "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" (КХП)Державного комітету з матеріальних резерву;

до відповідача Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Сербське"

про стягнення 27402,38грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Сорочан О.С., на підставі довіреності,

Паловєєв Є.О., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Державне підприємство „Куліндорівський комбінат хлібопродуктів”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Сільськогосподарське ТОВ „Сербське”, про стягнення 27 402,38 грн., в тому числі 9 324,12 грн. заборгованості, 1 656,39 грн. пені, 263,61 грн. 3 % річних, 588,92 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, на підставі договору на поставку комбікорму від 21.06.2005р. № 220, а також 12 599,70 грн. заборгованості, 1 930,51 грн. пені, 305,47 грн. 3 % річних, 733,66 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, на підставі договору на поставку комбікорму від 10.08.2005р. № 426.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладених сторонами договорів на поставку комбікорму від 21.06.2005р. № 220, від 10.08.2005р. № 426, згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних та відповідних довіреностей, Державне підприємство „Куліндорівський комбінат хлібопродуктів” передало Сільськогосподарському ТОВ „Сербське” певну продукцію.

З огляду на викладене й ту обставину, що Сільськогосподарське ТОВ „Сербське” у повному обсязі не виконало зобов’язання щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію, Державне підприємство „Куліндорівський комбінат хлібопродуктів” в судовому порядку вимагає стягнути залишок наявної заборгованості у розмірі 9 324,12 грн. на підставі договору на поставку комбікорму від 21.06.2005р. № 220 й 12 599,70 грн. на підставі договору на поставку комбікорму від 10.08.2005р. № 426, а також пеню, кошти, нараховані на суму грошової заборгованості внаслідок інфляції за період прострочення, річні проценти.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договорів на поставку комбікорму від 21.06.2005р. № 220, від 10.08.2005р. № 426 відповідач отримав продукцію, вартість якої не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 21 923,82 грн., яку не ліквідовано дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати ( поставити ) у зумовлені строки ( строк ) другій стороні –покупцеві товар ( товари ), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар ( товари ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладених сторонами договорів на поставку комбікорму від 21.06.2005р. № 220 оплата здійснюється протягом 21 дня від моменту відвантаження (п. 2.1).

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір заборгованості відповідача внаслідок інфляції збільшився на 1 322,58 грн., сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 % складає 569,08 грн.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 3.1 укладених сторонами договорів передбачений обов’язок покупця оплатити пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені складає 3 586,90 грн., а відтак - розрахований в межах погодженого сторонами розміру та встановлених строків реалізації господарсько-правової відповідальності.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського ТОВ „Сербське” /Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, вул. Центральна, 74 Б, п/р 26004219951 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ОКПО 00855243/ на користь Державного підприємства „Куліндорівський комбінат хлібопродуктів” /65025, м. Одеса, Куліндорівський промвузол, п/р 260006075 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ОКПО 05519327/

21 923,82 грн. /двадцять одна тисяча дев’ятсот двадцять три грн. 82 коп./ заборгованості,

3 586,90 грн. /три тисячі п’ятсот вісімдесят шість грн. 90 коп./ пені,

1 322,58 грн. /одна тисяча триста двадцять дві грн. 58 коп./ нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення,

569,08 грн. /п’ятсот шістдесят дев’ять грн. 08 коп./ процентів річних,

274,02 грн. /двісті сімдесят чотири грн. 02 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 27 794,40 грн. /двадцять сім тисяч сімсот дев’яносто чотири грн. 40 коп. /.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.