Постановление суда № 102166340, 23.12.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1282/19

Номер провадження 1-кп/623/235/2021

УХВАЛА

іменем України

23 грудня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

за участю прокурора Осіпової І.М.,

законного представника ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320001310 від 21 грудня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, інваліда 2 групи, раніше не судимої, яка зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 21 грудня 2018 року о 10 годині 12 хвилин, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в приміщенні магазину «Брусничка» ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» розташованому по вул. Соборній, 39 в м. Ізюм Харківської області, намагалась таємно викрасти продукти харчування наступним чином. Так, ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні торгової зали вказаного магазину, з вітрини відкритої викладки магазину, взяла шоколадні вироби, а саме: три плитки шоколаду «Оленка» ТМ «РОШЕН» вагою 90 г кожна, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 16 грн 73 коп за одиницю товару, загальною вартістю 50 грн 19 коп, дві плитки шоколаду білого пористого ТМ «Millenium» вагою 80 г кожна, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 16 грн 80 коп за одиницю товару, загальною вартістю 33 грн 60 коп, дві плитки шоколаду ТМ «Milka» полуниця та крем, вагою 90 г кожна, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 28 грн 75 коп за одиницю товару, загальною вартістю 57 грн 50 коп, після чого поклала їх до жіночої сумки, яку мала при собі. Після цього, направилась до вітрини відкритої викладки господарських товарів, де взяла з полиці одну пляшку шампуню ТМ «Schwartzkopf Shauma» 7 трав, об`ємом 400 мл, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 52 грн 30 коп, яку поклала до жіночої сумки, яку мала при собі. Далі, ОСОБА_2 направилась до вітрини відкритої викладки, де розташована олія, та знаходячись біля вказаної вітрини взяла з полиці одну пляшку олії соняшникової ТМ «Олейна», об`ємом 0,85 л., вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 37 грн 20 коп, та поклала її до жіночої сумки, яку мала при собі. Потім, підійшовши до вітрини відкритої викладки торгової зали, де розташовані чай та кава, ОСОБА_2 взяла три банки кави розчинної ТМ «L’or» об`ємом 100 г кожна, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №16/19 від 08.01.2019 року – 143 грн 50 коп за одиницю товару, загальною вартістю 430 грн 50 коп. ОСОБА_2 виконала усі дії які вважала необхідними для доведення суспільно-небезпечного діяння до кінця та могла спричинити ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 661 грн 29 коп, однак суспільно-небезпечне діяння не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2 , оскільки останню було зупинено працівниками служби охорони магазину.

Захисник Кузнєцов О.О., заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Законний представник ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання.

Представник потерпілого ТОВ «Український рітейл» надала суду заяву про розгляд справи без її участі, претензій матеріального та морального характеру не має.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень статті 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у пункті 1 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до частин 2, 3 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку – п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого частиною 4 статті 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил частини 1 статті 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, за даними органу досудового розслідування суспільно-небезпечне діяння, яке вчинене ОСОБА_2 у грудня 2018 року.

Згідно класифікації злочинів, яка наведена у статті 12 КК України, суспільне-небезпечне діяння, передбачене частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України, відноситься до кримінального проступку.

За таких обставин, враховуючи, що з часу вчинення суспільно-небезпечного діяння, а саме з грудня 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України, у відношенні особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру ОСОБА_2 , минуло три роки (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_2 приходить до висновку про необхідність звільнення її від застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому суд враховує, що із змісту статті 92 КПК України вбачається, що примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З положень статей 511,512 КПК України слідує, що судовий розгляд клопотання прокурора, або клопотання слідчого затвердженого прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру, завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування.

Статтею 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до частини 2 статті 513 КПК України суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою, та однією з умов його застосування є згода підозрюваного, отже цю згоду може бути виражено клопотанням такої особи про звільнення від відповідальності або підтримкою в будь-якій формі відповідного клопотання прокурора, або захисника.

Отже, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився.

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні підозрюваного/обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав його, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприпустимим.

У відповідності до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, положеннями статті 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого захисником клопотання, з огляду на те, що вчинене ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, враховуючи, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити, звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, закривши відносно неї кримінальне провадження за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України.

Процесуальні витрати у сумі 300 гривні наявні в провадженні в силу статті 124 КПК України у випадку постановлення ухвали у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності компенсувати за рахунок держави.

Запобіжний захід відносно особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння не обирався.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК.

Цивільний позов- відсутній.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 КК України, статтями 129, 284, 286, 369 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320001310 від 21 грудня 2018 року за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України - закрити.

Цивільний позов - відсутній.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року.

Речові докази - три скляні банки кави розчинної марки «L’or», об`ємом 100 г кожна, в запакованому стані, одну пляшку олії соняшникової марки «Олейна», об`ємом 0,85 л, запаковану, дві плитки шоколаду білого пористого марки «Millennium», вагою 80 г кожна, запаковані, три плитки шоколаду марки «Roshen Оленка», вагою 90 г кожна, запаковані, дві плитки шоколаду марки «Mіlka» полуниця та крем, вагою 90 г кожна, в запакованому стані – передані на зберігання представнику магазину «Брусничка» - ОСОБА_3 – після набрання ухвалою законної сили вважати повернутими.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя О.М. Герцов