Решение № 102147227, 22.12.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року Справа № 923/1032/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Міст Експрес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОГІСТІК"

за участю - третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ПАК»,

за участю - третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО»

про стягнення 263 004, 00 грн

за участю представників:

від позивача: Бардецька Н. І.;

від відповідача: Мусулевський А. А.;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: не прибув.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Міст Експрес" (далі - позивач, ТОВ) 02.08.2021 звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОГІСТІК" (далі - відповідач, ТОВ) 263 004, 00 грн заборгованості за разовими договорами-заявками про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автотранспортним засобом в міжміському сполученні.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від позивача 17.08.2021 надійшла заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 136-137).

Судом 27.08.2021 постановлено ухвалу, якою: постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 21.10.2021 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ПАК»; залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО».

Відповідачем 02.09.2021 подано до суду клопотання про витребування оригіналу письмового доказу (т. 2 а.с. 2-4).

До суду 02.09.2021 від товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОГІСТІК" надійшов відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 5-11).

Від позивача 14.09.2021 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції (т. 2 а.с. 56-57).

Третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГО» 20.09.2021 подані до суду пояснення (т. 2 а.с. 59).

Судом 23.09.2021 постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" про участь в судовому засіданні по справі № 923/1032/21, яке призначено на 21.10.2021 року.

Від позивача 05.10.2021 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції (т. 2 а.с. 84-85).

Відповідачем 12.10.2021 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 102).

Ухвалою суду від 18.10.2021 постановлено: клопотання ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МІСТ ЕКСПРЕС" про розгляд справи у режимі відеоконференції задовольнити; судові засідання у справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу EASYCON.

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ПАК» 19.10.2021 до суду надійшли пояснення (т. 2 а.с. 107-109).

Протокольною ухвалою від 21.10.2021 суд відклав підготовче засідання до 03.11.2021 року.

Ухвалою від 26.10.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 18.11.2021 року.

Суд своєю протокольною ухвалою від 03.11.2021 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.12.2021 року.

Ухвалою від 03.11.2021 суд зобов`язав позивача надати у судове засідання на огляд суду оригінал реєстру магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 року.

Позивачем 11.11.2021 подані до суду заперечення позивача на клопотання про витребування оригіналу доказу від 02.09.2021 року.

Від позивача 29.11.2021 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання, призначене на 01.12.2021 року.

Протокольною ухвалою від 01.12.2021 суд постановив відкласти судове засідання із розгляду справи по суті до 22.12.2021 року.

Позивачем 02.12.2021 до суду подані письмові пояснення.

У судовому засіданні 22.12.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Позивач вказує, що між ним і ТОВ «Інстар Логістик» 29.10.2020 укладено Договір перевезення (разовий) № 2077.

Згідно із умовами вказаного вище договору, Виконавець (відповідач) зобов`язується, в порядку та на умовах визначених Договором, доставити наданий йому Вантажовідправником вантаж до Вантажоодержувача, а Замовник (позивач) зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Окрім того, Виконавець був зобов`язаний забезпечити зберігання вантажу з моменту його прийняття, та в процесі транспортування до вручення Вантажоодержувачу, згідно п. 2.2. Договору.

При перевезенні належного позивачеві вантажу при прибутті на Криворізьке операційне відділення, було виявлено пошкодження пломби, відсутність та пошкодження відправлень, про що складений відповідний акт.

Позивач посилається на те, що у результаті вищевказаного ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" були отримані претензії від власників втрачених вантажів на загальну суму 263 004, 00 грн., чим товариству завдано матеріальних збитків.

Досудовий порядок врегулювання спору між позивачем і відповідачем не дав результатів через що ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" було змушено звернутися до суду із вказаним позовом.

Представник відповідача проти задоволення позовної заяви заперечує із таких підстав.

У межах виконання Договору перевезення (разовий) № 2077 від 29.10.2020 ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" діяло як експедитор, який організував перевезення наданого позивачем вантажу, а не безпосередній перевізник, а вантаж, згідно договору перевезення вантажу № 08.06.2020 від 08.06.2020 та заявки на перевезення вантажу № 29102020 від 29.10.2020 р., та у межах правовідносин, що склалися між сторонами, був отриманий іншою особою - безпосереднім Перевізником - ТОВ «ПОЛІ-ПАК».

Відповідач зазначає, що визначення у Договору перевезення (разовий) № 2077 від 29.10.2020 ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" у якості «Виконавця» не свідчить про те, що товариство було безпосереднім перевізником, оскільки вчинення Відповідачем дій та їх схвалення Позивачем як Вантажовідправником і Вантажоодержувчем, а саме передача вантажу для перевезення та приймання у пункті розвантаження від водію Третьої особи-1, вказують на те, що такі дії стосуються організації перевезення, а не безпосереднього перевезення вантажу.

ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" вказує, що посилання позивача на встановлену діючим законодавством відповідальність експедитора за втрату вантажу при перевезенні перевізником без вказівки про це у договорі транспортного експедирування або за наявності випадку, встановленого статтею 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», є помилковими.

На думку відповідача, позивачем не доведено як самого факту неправомірності дій ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" по забезпеченню схоронності вантажу, так і його вини у втраті вантажу при перевезенні.

Відповідач виходить з того, що оскільки відповідальність за схоронність вантажу при перевезенні за діючим законодавством покладена на перевізника, то саме на ТОВ «ПОЛІ-ПАК», як перевізника, покладений обов`язок за схоронність вантажу, що перевозився за договором.

Окрім того, відповідач посилається на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на належних і допустимих доказах обсягу, розміру та складу збитків, про відшкодування яких заявлено позивачем.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ПАК» у задоволенні позовних вимог просив відмовити, виходячи з таких міркувань.

На підставі Договору перевезення вантажів № 08.06.2020 року, укладеного між ТОВ «Інстар Логістік» і ТОВ «ПОЛІ-ПАК», а також Заявки № 29102020 на перевезення вантажу від 29.10.2020 року, ТОВ «ПОЛІ-ПАК» з 29.10.2020 по 30.10.2020 здійснювало перевезення вантажу за маршрутом: м. Київ - м. Кривий Ріг на автомобілі MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ).

Після завантаження автомобіля в м. Києві 29.10.2020 складена товарно-транспортна накладна № КХ 00002902 від 29.10.2020 року, відповідно до якої, вантажовідправник (ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес») здав, а водій ОСОБА_1 прийняв для перевезення вантаж з кількістю місць 934 (дев`ятсот тридцять чотири) масою брутто 9687 кг. У розділі товарно-транспортної накладної «відомості про вантаж» зазначено: 1. Коробка - 742 шт., маса - 2,764 т; 2. Нестандартний формат - 154 шт., маса - 6,912 т; 3. Пакет - 38 шт., маса - 0,011 т; Всього - 934 шт. масою 9,687 т. Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача вказує, що з товарно-транспортної накладної вбачається, що автомобіль після завантаження вибув з території вантажовідправника о 23.40 годині.

ТОВ «ПОЛІ-ПАК» зазначає, що із пояснень водія ОСОБА_1 , вбачається, що під час завантаження на складі ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» 29.10.2020 року він не міг контролювати процес завантаження, тому що завантаження здійснювалося безпосередньо з приміщення складу вантажовідправника, куди він не був допущений працівниками складу, а напівпричіп для завантаження, за наполяганням працівників складу був підігнаний впритул до пройми вантажних дверей, що виключало можливість контролю завантаження з боку водія. Після завантаження в м. Києві двері напівпричепа були закриті і опломбовані працівниками складу, а водій ОСОБА_1 розписався в товарно-транспортній накладній, а також за цілісність пломби, якою були опломбовані двері напівпричепа. Ні в яких інших документах, у тому числі у реєстрі магістрального завантаження, водій не розписувався.

ТОВ «ПОЛІ-ПАК» зазначає, що при розвантаженні відправлення на складі вантажоодержувача у м. Кривому Розі 30.10.2020 року була виявлена нестача і пошкодження частини вантажу, про що складений акт комісійного розвантаження автомагістралі, в якому водій ОСОБА_1 також розписався. Вказаний акт не містив конкретних назв і кількості зниклих і пошкоджених предметів.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача вказує, що до цього часу із відомостей, які наявні у неї, не можливо об`єктивно визначити, чи мав місце факт нестачі і пошкодження частини вантажу при вказаному перевезенні, а якщо так, - то встановити точну суму матеріального збитку.

Відносно копії реєстру магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 року, на останній сторінці якого стоїть підпис водія ОСОБА_1 у графі «Передав водій (відповідальна особа вантажоперевізника)», долученої до матеріалів справи, ТОВ «ПОЛІ-ПАК» зазначає, що сам ОСОБА_1 заперечує факт підписання ним реєстру магістрального завантаження і належність йому вказаного підпису.

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» щодо суті позовних вимог пояснив наступне.

Між Третіми особами АТ «Страхова компанія «ІНГО» та ТОВ «ПОЛІ-ПАК» був укладений Договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 610800949.20 від 24.07.2020 року.

Згідно умов Договору страхування, страховим випадком за даним Договором страхування є: Відповідальність за вантаж: виникнення відповідальності Страхувальника (обов`язок по відшкодуванню збитку), як міжнародного перевізника, перед правочинною за договором перевезення особою за втрату, загибель чи пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до положень Конвенції ДПВ 1956 р.

Перевезення, яке здійснено ТОВ «ПОЛІ-ПАК» 30.10.2020, відбулось на території тільки України, відповідно є внутрішнім.

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) не регулює перевезення вантажу Третьою особою ТОВ «ПОЛІ - ПАК» за маршрутом м. Київ - м. Кривий Ріг, автомобілем MAN д.н. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 .

Отже, подія (недостача, пошкодження вантажу), яка мала місце 30.10.2020р. під час перевезення вантажу Третьою особою ТОВ «ПОЛІ - ПАК» за маршрутом: м. Київ - м. Кривий Ріг, автомобілем MAN д.н. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , не є страховим випадком так як, дане перевезення не є міжнародним, і відповідно здійснене не на умовах Конвенції КДПВ 1956р., як це передбачено Договором страхування.

Відповідно, як зазначило АТ «Страхова компанія «ІНГО», у нього відсутній обов`язок по сплаті страхового відшкодування на умовах Договору страхування.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" (замовник) і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" (виконавець) 29.10.2020 укладено договір перевезення (разовий) 2077 (далі - Договір перевезення, т. 1, а.с. 77-79).

Відповідно до п. 1.3. Договору перевезення, виконавець зобов`язується, в порядку та на умовах визначених Договором, доставити наданий йому Вантажовідправником вантаж до Вантажоодержувача, а Замовник зобов`язується сплатити, за перевезення вантажу встановлену плату.

За пунктами 1.4. - 1.6. Договору перевезення, автомобіль: Ман НОМЕР_1 , напівпричіп: НОМЕР_2 , 0б`єм авто: 86, Вантажопідйомність: 20, водій: ОСОБА_1 тел.: НОМЕР_3 .

Згідно із п. 2.1. Договору перевезення, Виконавець зобов`язується прийняти, а Вантажовідправник передати для перевезення вантажі згідно п. 1.3. Договору.

Виконавець зобов`язується своєчасно забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і підготовленого до перевезення обумовленого вантажу у погоджений сторонами термін згідно п. 2.2. даного Договору (підпункт 3.1.1 п. 3.1. Договору перевезення).

Відповідно до підпункту 3.1.2. п. 3.1 Договору перевезення, Виконавець зобов`язується забезпечити зберігання вантажу з моменту його прийняття, та в процесі транспортування до вручення Вантажоодержувачу, згідно п. 2.2. даного Договору.

Згідно із підпункту 3.1.3. п. 3.1 Договору перевезення, Виконавець зобов`язується виконати перевезення вантажу до місця призначення у термін, встановлений даним договором.

За підпунктом 3.1.5. п. 3.1 Договору перевезення, Виконавець зобов`язується у разі заподіяння збитків відшкодувати Замовнику понесені збитки у 5-дснний строк з дня отримання претензії, а в разі наявності у Замовника заборгованості за надані послуги перевезення, зменшити борг Замовника шляхом проведення взаємозаліку, на проведення чого Виконавець надає безспірну згоду.

Відповідно підпункту 5.1.1. п. 5.1. Договору перевезення, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором згідно з чинним законодавством України.

Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану Замовнику внаслідок втрат чи пошкоджених ватажу шляхом відшкодування у повному обсязі збитків пов`язаних з нестачею чи пошкодженням вантажу/відправлень. Відшкодування завданих збитків здійснюється Виконавцем на підставі виставленої претензії Замовника у 5-денинй строк з дня її отримання. У випадку неотримання відшкодування від Виконавця у визначений строк, заявлена до відшкодування сума збитків згідно претензії утримується Замовником із суми коштів належної до виплати Виконанню, за надані послуги у попередньому періоді з відтермінуванням оплати. Утримання належної до відшкодування суми проводиться Замовником шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на проведення чого Виконавець надає безспірну згоду підписуючи даний Договір. Зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку Замовник проводить починаючи з наступного дня за останнім днем Строку несплати відшкодування у добровільному Порядку. На підтвердження чого надсилає Виконавцю у 5-деннни строк відповідну Заяву. Виконавець зобов`язується підписати та повернути Замовнику у 5-денний строк з дня отримання документи щодо проведення даної терапії, якщо таке підписання ним потребується (підпункт 5.2.1 п. 5.2 Договору перевезення).

Відповідно до підпункту 5.2.4 п. 5.2 Договору перевезення, перед виконанням рейсу Виконавець повинен провести інструктаж водія щодо обов`язкового виконання умов Договору (виконання графіка руху, збереження вантажу, недопустимих зупинок автомобіля в місцях, які є непризначеними для цього і т. і.).

Згідно із п. 9.1 Договору перевезення, Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту повного виконання зобов`язань Сторонами.

На виконання рейсу від 29.10.2020 по маршруту Київ (HUB) - Кривий Ріг було оформлено товарно-транспортну накладну № КХ0002902 від 29.10.2020 року (далі - ТТН. т. 1, а.с. 64), відповідно до якої, відправником та одержувачем є ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес", видом перевезень визначено вантажні, перевізником є ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК", водієм - ОСОБА_1 .

Пунктом завантаження визначено м. Київ (HUB), пунктом розвантаження - м. Кривий Ріг.

Щодо вантажу зазначено, що його маса склала 9, 687 тонн на 934 місцях.

ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК", на підставі договору перевезення вантажу № 08.06.2020 від 08.06.2020 (т. 2 а.с. 17-19) та заявки на перевезення вантажу № 29102020 від 29.10.2020 (т. 2 а.с. 20), до перевезення вантажу вантажовідправника - ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" був залучений перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ПАК» (водій - ОСОБА_1 ).

Водій ОСОБА_1 29.10.2020 отримав вантаж по ТТН, пломба № 30625487, про що свідчить його підпис.

При прибутті транспортного засобу (автомобіль державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , пломба № 30625487) 30.10.2020 на Криворізьке операційне відділення, було виявлено пошкодження пломби та відсутність відправлень: № 202000000445001; № 3738560; № 3737911; № 3738607; № 202000000445918; № M12406037998; № 3739523. Пошкоджені відправлення: № M2406044254; № 2010280838-192260; № 6150020760852950; № 6150020775622968; № 8920126287; № M2406044320; № RO47041217EE; № 3738556; № RO470692953EE; № 373789 (т.1 а.с. 80-81).

ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" за вих. № 08122020/2 від 08.12.2020 на адресу ТОВ «Інстар Логістик» пред`явлено Претензію про відшкодування завданих збитків у зв`язку із втратою та пошкодженням вантажів при перевезенні на загальну суму 263 004, 00 грн (т. 1 а.с. 45-48).

ТОВ «Інстар Логістик» за вих. № 28/12-2020 від 28.12.2020 на адресу ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" направлено відповідь на претензію про відшкодування збитків в розмірі 263 004 грн (т 1 а.с. 57-63), відповідно до якої, відповідач відмовився відшкодовувати збитки позивача на суму 263 004, 00 грн.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Взаємовідносини між сторонами регулюються Договором перевезення, цивільним та господарськими кодексами України, законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №363 від 14.10.1997 р., Статутом автомобільного транспорту УРСР від 27.06.1969 р., іншими нормативно-правовими актами України.

У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, підставою для такої відповідальності, як відшкодування збитків є порушення зобов`язання.

За змістом статті 908 Цивільного кодексу України та статті 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено ч. 1 ст.919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити положенням чинного законодавства.

Разом з цим статтями 924 Цивільного кодексу України та 314 Господарського кодексу України визначено, що, зокрема за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Предметом спору у справі є стягнення збитків з перевізника за втрачений та пошкоджений товар, що перевозився.

Щодо доводів відповідача про те, що фактично сторонами було укладено договір транспортного експедирування, а перевізником виступала третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «ПОЛІ-ПАК», то суд їх відхиляє із таких міркувань.

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частинами 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як судом зазначено вище, між ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" (замовник) і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" (виконавець) 29.10.2020 укладено договір перевезення (разовий) 2077.

Виходячи з істотних умов, наведених судом вище, Договору перевезення, укладеного сторонами, у розумінні ст. 909 Цивільного кодексу України і ст. 307 Господарського кодексу України, за своєю правовою природою договір укладений між ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" і ТОВ «Інстар Логістик» 29.10.2020 є договором перевезення вантажу, а не договором транспортного експедирування.

Так, зокрема зі змісту Договору перевезення, зокрема підпунктів 3.1.1. -3.1.3, вбачається що обов`язок по виконанню перевезення вантажу, належного ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес", було покладено на ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК".

Вказаним договором, у тому числі його підпунктом 3.1.9, не було передбачено право ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" залучати до виконання своїх обов`язків за Договором перевезення третіх осіб.

Також підпунктом 5.2.1 Договору перевезення встановлено, що відповідач несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану Замовнику внаслідок втрат чи пошкоджених ватажу шляхом відшкодування у повному обсязі збитків пов`язаних з нестачею чи пошкодженням вантажу/відправлень.

Відповідно до підпункту 3.1.5 Договору перевезення, відповідач зобов`язувався у разі заподіяння збитків відшкодувати позивачу понесені збитки у 5-денний строк з дня отримання претензії.

За таких обставин, суд вказує на те, що зі змісту Договору перевезення випливає, що на відповідача покладався обов`язок здійснити перевезення вантажу, переданого позивачем, а не забезпечити організацію його перевезення.

Також, у товарно-транспортній накладній № КХ0002902 від 29.10.2020 перевізником вказано саме ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК".

Отже, суд виходить з того, що укладений між сторонами договір 29.10.2020 за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу і відповідальність за належне перевезення вантажу було покладено саме на відповідача - ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК".

Виходячи із вищезазначеного, доводи ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" стосовно того, що фактичним перевізником вантажу була залучена ним третя особа - ТОВ «ПОЛІ -ПАК» і що усі майнові претензії мають бути адресовані їй, суд вважає безпідставними, оскільки факт залучення відповідачем третьої особи не звільняє ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" від відповідальності за пошкодження та втрату вантажу, належного позивачеві.

Щодо факту втрати/пошкодження вантажу, належного ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес", то суд зазначає наступне.

За положеннями статті 158 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року № 401, обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми. Перелік обставин, що підлягають засвідченню записами в товарно-транспортних документах, форми актів і порядок їх складання встановлюються Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила).

Абзацем 27 глави 1 Правил встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною (абз. 6 п 11.1).

Відповідно до п. 13.1. Правил, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Згідно із п. 13.5. Правил, при визначенні кількості вантажу за допомогою зважування Перевізник не несе матеріальної відповідальності у випадках розходження між масою вантажу, що зазначена у товарно-транспортних документах, і фактичною масою вантажу, якщо різниця маси не перевищує: а) відповідних нормативів природних втрат маси вантажу, визначених відповідно до чинного законодавства; б) технічних норм точності вагів.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.) (пункти 15.5. і 15.6. Правил).

Cуд зазначає, що надана позивачем до матеріалів справи копія товарно-транспортної накладної № КХ 00002902 від 29.10.2020 (т. 1 а.с. 64) містить позначку про те, що вантаж у пункті розвантаження було прийнято відповідальною особою вантажоодержувача Грунь I.A. без будь-яких зауважень, що засвідчено відповідними підписом вказаною особи і печаткою Криворозбкого відділення ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес".

Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української PCP передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному

підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред`являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік

шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування). Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та

автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника,

оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних

накладних або актів заміру (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

За п. 13.6. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи (13.7. Правил).

Суд зазначає, що у матеріалах справи такі акти відсутні, як і відомості про заявлення учасниками перевезення про необхідність проведення вказаної експертизи.

Одночасно, вказана вище товарно-транспортна накладна не містить відомостей про нестачу/втрату вантажу та/або про факт складання акту про втрату та/або пошкодження вантажу чи в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - акту встановленої форми.

Форма акта про втрату та/або пошкодження вантажу наведена в додатку 4 до Правил.

Згідно з п.п. 15.2, 15.3. названих вище Правил, перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п. 15.5 вказаних Правил).

Із урахуванням викладеного, суд констатує, що при складанні акту комісійного вивантаження автомагістралі (т. 1 а.с. 80-81), на який посилається ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" як на доказ своїх позовних вимог, не було дотримано вимог законодавства України і зазначений акт не є належним доказом у справі.

Так, зокрема у порушення положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, в акті не зазначено, що він є додатком до товарно-транспортної накладної № КХ 00002902 від 29.10.2020 року, і будь-які посилання на вказану товарно-транспортну накладну взагалі в акті відсутні.

Окрім того, у вказаному вище акті не зазначено: про невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; про простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; інші обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізника, зокрема конкретне визначення втраченого/пошкодженого вантажу разом із його вартістю.

Відносно аргументів позивача про те, що зі змісту Договору перевезення випливає, що ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" не передбачали для складання акту комісійного вивантаження автомагістралі від 30.10.2020 обов`язкове додержання форми, яка передбачена Статутом автомобільного транспорту, зокрема через те, що договорі відсутнє будь - яке посилання на вказаний документ, то суд знаходить їх безпідставними з огляду на таке.

За ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 2 Статуту автомобільного транспорту, Статут автомобільного транспорту УРСР визначає обов`язки, права і відповідальність виробничих об`єднань автомобільного транспорту, автотранспортних та транспортно-експедиційних підприємств і організацій (надалі іменуються автотранспортними підприємствами і організаціями), що знаходяться на території УРСР, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються автомобільним транспортом. Цим Статутом регламентуються порядок складання і виконання плану автомобільних перевезень в УРСР, основні умови перевезень автомобільним транспортом вантажів, пасажирів, багажу і пошти, а також взаємовідношення автотранспортних підприємств і організацій, що знаходяться на території УРСР, з підприємствами і організаціями інших видів транспорту в частині здійснення автомобільних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.

За таких обставин і правових підстав, суд виходить з того, що Статут автомобільного транспорту є нормативно-правовим актом, що визначає основні умови та правила перевезень автомобільним транспортом вантажів, пасажирів, багажу і пошти. Регулює діяльність підприємств та організацій автомобільного транспорту, а також юридичних осіб і громадян, які користуються його послугами. Норми Статуту є обов`язковими для виконання всіма автотранспортними організаціями і підприємствами незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Обов`язковість для ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" положень Статуту автомобільного транспорту випливає зі змісту та суті правовідносин між вказаними юридичними особами, які виникли після укладення Договору перевезення.

Зазначення сторонами у Договорі перевезення того, що у разі виявлення факту пошкодження чи втрату вантажу, ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" діятимуть у порядку, передбаченому його умовами, зокрема складатимуть акт у довільній формі, не звільняла позивача і відповідача обов`язку дотримуватися положень Статуту автомобільного транспорту.

Отже, наведені у акті комісійного вивантаження автомагістралі від 30.10.2020 дані не дають змоги чітко встановити, який саме вантаж був відсутній (пошкоджений) у порівнянні з вантажем, що був відправлений згідно з товарно-транспортною накладною № КХ 00002902 від 29.10.2020 року.

При цьому щодо посилання ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" на те, що доказом понесених ним збитків є Реєстр магістрального завантаження КХ0004345 від 29 жовтня 2020 року (далі - Реєстр, т. 1 а.с. 65-75), то суд вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Так, позивач вказує, що Реєстр - є додатком до товарно-транспортної накладної № КХ 00002902 від 29.10.2020 і, у тому числі засвідчує факт прийняття представником відповідача (водієм Чижевським О.А.) вантажу згідно вказаної товарно-транспортної накладної.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 3.1.6. п. 3.1 Договору перевезення, при виявленні під час здійснення рейсу пошкодження кузову автомобіля (тенту) чи цілісності пломб Виконавець (водій транспортного засобу) зобов`язаний брати участь у складанні Акту спільно із представниками Замовника, в якому зафіксувати всі втрачені та пошкоджені вантажі згідно магістрального реєстру та власноручно підписати складений за його участю Акт.

Згідно із додатку 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (пункт 11.1 глави 11), зворотній бік товарно-транспортної накладної повинен, у тому числі містити: найменування вантажу (номер контейнера), у разі перевезення небезпечних вантажів: клас небезпечних речовин, до якого віднесено вантаж; одиницю виміру; кількість місць; ціну без ПДВ за одиницю, грн; загальну суму з ПДВ, грн; вид пакування; документи з вантажем; масу брутто, т; відомості про особу, яка здала вантаж (відповідальна особа вантажовідправника) - П.І.П., посада, підпис; відомості про особу, яка прийняла вантаж (відповідальна особа вантажоодержувача) - П.І.П., посада, підпис.

У товарно-транспортній накладній № КХ 00002902 від 29.10.2020 р., зокрема зазначено: найменування вантажу - коробка (шт., кількість місць - 742, маса брутто, т - 2, 764); нестандартний формат (шт., кількість місць - 154, маса брутто, т - 6, 912); пакет (шт., кількість місць - 38, маса брутто, т - 0, 011).

Відомості про ціну без ПДВ за одиницю, грн., загальну суму з ПДВ, грн., вид пакування; документи з вантажем - відсутні.

Абзацем 2 п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної). У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником (п. 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Суд вказує, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, і положення вказаних Правил є обов`язковими для ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" і ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК".

Однак, товарно-транспортна накладна № КХ 00002902 від 29.10.2020 р, у тому числі не містить: П.І.П., посаду відповідальної особи вантажовідправника, прізвище прийнявшого і здавшого вантаж водія.

Також у вказаній товарно-транспортній накладній відсутні посилання на додатки до неї, у тому числі на реєстр магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 року.

Щодо змісту реєстру магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 року, то суд зазначає наступне.

У реєстрі магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 наявні відомості про здійснене завантаження у кількості місць, шт. - 714, за товарно-транспортної накладної № КХ0002902 від 29.10.2020 кількість місць - 934, а загальна кількість місць, відповідно до вказаного Реєстру - 311.

Окрім того, щодо загальної кількість місць, вказаних у реєстрі магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 - 311, то суд зазначає, що у самому реєстрі вказані порядкові номери кількості місць - з 1 до 477.

Остання сторінка зазначеного вище реєстру, відповідно до його реквізитів, має містити П.І.П., посаду, підпис, печатку особи, яка передала вантаж (відповідальної особи вантажовідправника).

У той же час, П.І.П., посада, підпис відповідальної особи вантажовідправника відсутні, а з вищевказаних реквізитів наявна лише печатка (т. 1 а.с. 76).

Окрім того, остання сторінка реєстру магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020, відповідно до його реквізитів, має містити П.І.П., посаду, підпис, печатку водія, який прийняв вантаж, (відповідальної особи вантажоперевізника).

Із вказаних вище реквізитів наявний лише підпис неустановленої особи.

Посилання позивача на те, що наявний у реєстрі магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 підпис, належить представнику відповідача - водію Олександру Чижевському, суд вважає хибними з огляду на таке.

Як судом зазначено вище, остання сторінка реєстру магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 не містить П.І.П., посаду, печатку водія, який прийняв вантаж, (відповідальної особи вантажоперевізника).

Також, у матеріалах справи наявні письмові пояснення водія Олександра Чижевського (т. 2 а.с. 115), відповідно до яких, вказана особа підтверджує, що він розписався у товарно-транспортній накладній № КХ0002902 від 29.10.2020 року.

Одночасно, водій О. Чижевський заперечує той факт, що він розписувався у реєстрі магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 року, посилаючись на те, що наявний в реєстрі підпис належить не йому.

Окрім того, суд зазначає, що реєстр магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 не містить будь-яких відміток чи зауважень відповідальної особи вантажоодержувача щодо нестачі та пошкодження вантажу або відомостей про складання Акту комісійного розвантаження від 30.10.2020 року.

За таких обставин і правових підстав, суд виходить з того, що реєстр магістрального завантаження № КХ0004345 від 29.10.2020 не є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

За змістом частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 2 цієї норми); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 2 зазначеної норми).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

За результатами судового розгляду, суд прийшов до висновку, що ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" не надало належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про обов`язок відповідача сплатити заявлену до стягнення суму збитків у розмірі 263 004, 00 грн.

Зокрема, позивачем не додано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну, з якої би вбачалися факти складення актів про втрату та/або пошкодження вантажу чи складання акту встановленої форми, із доданих до матеріалів справи документів неможливо встановити факт заподіяння ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" збитків, їх обсяг, розмір і склад, відтак з огляду на необґрунтованість вимог про відшкодування збитків, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, суд виходить з того, що оскільки позивачем не доведено факту вчинення відповідачем господарського правопорушення, а саме не доведено, що часткова втрата і пошкодження вантажу відбулась під час виконання ним визначеного умовами Договору перевезення зобов`язання, нанесення ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" збитків та їх розмір, а тому відсутні підстави вважати, що поведінка відповідача - ТОВ "ІНСТАР ЛОГІСТІК" була протиправною та призвела до понесення позивачем збитків.

З огляду на те, що в ході вирішення спору позивачем не доведений факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, суд не приймає посилання позивача на претензії та інші документи, що надані третіми особами (ТОВ «АЛЛО», ТОВ «Дисконт М», ФОП Мілющенко Д.О.).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач в установленому порядку обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, не довів, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" повністю.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі, що складаються із судового збору в сумі 3 945, 06 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 9147497507 від 16.07.2021 р., покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.12.2021 р.

Суддя В.В.Литвинова