Постановление суда № 102090763, 21.12.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/15752/21

Провадження № 2/592/3009/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху

21 грудня 2021 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії та просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями ГУ ПФУ у Сумській області в розмірі 20000 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, адже позивачем не сплачено судовий збір.

Так, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, - до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, - моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,- ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів того, що позивач входить до переліку осіб, зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору, ОСОБА_1 із заявою не подала.

У зв`язку з цим позивачеві потрібно надати суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн. або надати докази про звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України,- суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявникові.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Князєв